Справа № 638/9706/14-ц
2-п/638/206/14
14.08.2014 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді - Шестака О.І.
за участю секретаря судового засідання - Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розiрвання шлюбу, -
встановив:
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2014 р. позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25.05.2012 р. у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 244 - розірвано. Після розірвання шлюбу залишено за відповідачем прізвище: ОСОБА_2. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 229 гривень 40 копійок.
13.06.2014 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просила скасувати заочне рішення вiд 28.01.2014 р., посилаючись на наступне: заявницi не було вiдомо, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розiрвання шлюбу, оскiльки повiсток, викликiв до суду вона не отримувала; коли заявниця дiзналась про розiрвання її шлюбу з ОСОБА_1, вона звернулась до поштового вiддiлення, яке обслуговує будинок, в якому вона проживає, i там дiзналась, що всю кореспонденцiю, яка надходила на її iм'я, забирав ОСОБА_1, пред'являючи свiй паспорт на пiдтвердження їх з заявницею шлюбних відносин; ОСОБА_2 не була вручена копiя позовної заяви i про мотиви розiрвання шлюбу їй стало вiдомо лише з рішення суду; заявниця вказує, що якщо звернутись до тексту рiшення, то можна побачити, що з позовом про розiрвання шлюбу до суду звернулась вона, а не ОСОБА_1, що не вiдповiдає дiйсностi; з матерiалами, якi мiстяться в справi, заявниця не знайома, оскiльки про рішення суду вона дізналась випадково в кiнцi травня 2014 р. i тільки 05.06.2014 р. отримала копiю заочного рішення суду. Також ОСОБА_2 вказує, що відповідно до чинного законодавства України вони з ОСОБА_1 мали розiрвати шлюб через органи РАЦС, оскiльки неповнолiтнiх дiтей у них немає, однак це питання вони не обговорювали.
29.07.2014 р. ОСОБА_1 до суду було подано вiдзив на заяву про перегляд заочного рiшення, в якому вiн просив залишити без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рiшення. В обґрунтування цієї вимоги ОСОБА_1 вказав, що пiсля розiрвання шлюбу з ОСОБА_2, вiн зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, про що 21.02.2014 р. Дзержинським вiддiлом державної реєстрації актiв цивiльного стану реєстраційної служби Харкiвського мiського управлiння юстиції було зроблено актовий запис за № 109. ОСОБА_1 повiдомляє, що крiм державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, вiн здiйснив з нею обряд вінчання 21.05.2014 р. згiдно православного вiросповiдання. На даний час його дружина - ОСОБА_3 вагiтна на 30-му тижнi вагiтностi. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 вважає, що немає жодних пiдстав для скасування заочного рiшення суду вiд 28.01.2014 р., як i пiдстав для збереження шлюбу мiж ним i заявницею.
ОСОБА_2 зi своїм представником в судовому засiданнi пiдтримали заяву про скасування заочного рішення суду від 28.01.2014 р., просили її задовольнити.
ОСОБА_1, а також його представник в судовому засiданнi проти задоволення заяви ОСОБА_2 заперечували. В задоволенні вказаної заяви просили вiдмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває в новому шлюбi, вони з дружиною чекають дитину.
Заслухавши учасникiв судового засiдання, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне вiдмовити ОСОБА_2 в задоволеннi її заяви про скасування заочного рішення.
В судовому засiданнi ОСОБА_2 не заперечувала, що її шлюб з ОСОБА_1 розпався, вона лише не погоджувалась з мотивами розiрвання цього шлюбу.
З позовної заяви ОСОБА_1 про розiрвання шлюбу вбачається, що шлюбні відносини між ним i ОСОБА_2 були припиненні, на час подачі позову до суду вони вже більше півроку проживали окремо один від одного. Причиною припинення шлюбних стосунків між сторонами стало те, що між ними склались неприязні стосунки, було повністю відсутнє взаєморозуміння та здатність йти на взаємні поступки. Спільне проживання виявилось неможливим та сторони фактично припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Спільних дітей від шлюбу сторони не мають.
В судовому засiданнi ОСОБА_2 проти викладеного не заперечувала, пiдтвердила, що вже бiльше року вони з ОСОБА_1 однією родиною не проживають. Однак не погодилась з зазначеним в заочному рішенні від 28.01.2014 р. твердженням про вiдсутнiсть мiж нею i ОСОБА_1 суперечки щодо роздiлу майна.
З матеріалів справи вбачається, що вказівка суду про вiдсутнiсть мiж сторонами матеріальних претензій була зроблена за матеріалами позовної заяви, однак це не позбавляє ОСОБА_2 права звернутись до суду з позовом до ОСОБА_1 про пред'явленням майнових вимог.
Відповідно до вимог ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Посилання ОСОБА_2 на те, що їй не було відомо про розгляд судом цивiльної справи за позовом ОСОБА_1 до неї про розiрвання шлюбу не може вважатись поважною причиною її неявки до суду, оскiльки, як вбачається з матерiалiв справи, судом були прийнятi всi необхiднi заходи для її повiдомлення про час i мiсце слухання справи. А саме, їй, на останню відому судові адресу місця проживання або місцезнаходження, були надiсланi судові повістки, які повернулись без вручення адресату, з вiдмiткою про повернення за закiнченням термiну зберiгання, що свiдчить про її безвiдповiдальне вiдношення до отримання поштової кореспонденцiї. Заяву про зміну свого місця проживання або місцезнаходження ОСОБА_2 суду не надавала, тому, в силу ч. 1 ст. 77 ЦПК України, вона вважається повідомленою належним чином про час і місце слухання справи.
Доводи ОСОБА_2, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, фактично являються запереченнями проти позовних вимог, тому не можуть бути прийняті, як докази, якими відповідачка обґрунтовує свої заперечення. Нових же доказiв, якi б давали пiдстави для перегляду i скасування заочного рішення від 28.01.2014 р. заявницею до суду надано не було: з заяви, поданої ОСОБА_2, не вбачається посилання на жодний доказ, який міг би вплинути на результат розгляду справи.
Оскільки ОСОБА_2 не надано доказів, які б могли вплинути на результат розгляду справи, а посилання на поважність причини неявки в судове засiдання матерiалами справи не пiдтверджується, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 229, 231, 232 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розiрвання шлюбу.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту постановлення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий