Справа № 557/987/14-к
21 серпня 2014 року смт.Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща кримінальне провадження про вчинення злочину, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014180080000263 від 05.06.2014 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Берестове Бердянського району Запорізької області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українка, з базовою середньою освітою, громадянка України, заміжня, не працює, раніше не судима,
за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, суд
06 червня 2014 року, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном та прагнучи обернути його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та власника господарства, за допомогою інструментів зірвала металеву покрівлю будинку, який знаходиться на хуторі с. Федорівка та належить ОСОБА_4 , вартістю 2,4 грн. за 1 кг, загальною вагою 283, 4 кг, на загальну суму 680, 16 грн. Однак ОСОБА_5 спільно з невстановленою слідством особою не довели злочин до завершення з причин, що не залежали від їх волі, оскільки відразу після демонтажу даху були затримані власником будинку.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочину визнала повністю, в скоєному щиро розкаялася, суду показала, що дійсно в червні 2014 року вона з жінкою, прізвища та імені якої не знає, знімали бляху з будинку, щоб здати її на метал, однак їх затримав власник будинку. В скоєному розкаялася.
Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання своєї вини самою обвинуваченою в скоєнні кримінального правопорушення, винність обвинуваченої доведена також іншими доказами, дослідженими в ході судового засідання.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що ще за 2 неділі до даної події почали з будинку, що належав його батькам, а зараз - йому, знімати бляху. Він розповів односельцям, щоб його повідомили, якщо хтось буде біля того будинку. Знайомий фермер 05.06.2014 року йому зателефонував та сказав, що знімають бляху з будинку. Він приїхав та затримав обвинувачену, інша жінка втекла. На даний час завдану шкоду не усунуто, бляха непридатна для того, щоб нею перекрити будинок.
З оглянутих в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення:
- з комерційної пропозиції ТзОВ «Шарбон», товариство закуповує брухт та відходи чорних металів станом на 05.06.2014 року по ціні 2400 грн. за 1 тону (а.с.14).
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує доведеною винність обвинуваченої ОСОБА_5 в скоєнні злочину.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 в скоєному щиро розкаялася, у скоєному зізналася, активно сприяла розкриттю злочину. Вказані обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд, приймаючи до уваги обставини справи, матеріали, які характеризують обвинувачену ОСОБА_5 , яка свою вину визнала повністю, в скоєному щиро розкаялася, активно сприяла встановленню істини, на «Д»-обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима, позитивно характеризується по місцю проживання, заміжня, прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства та без реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити їй покарання в межах санкції ст. 185 ч.2 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; - періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази по справі:
- металеву покрівлю будинку загальною масою 283,4 кг, яка передана на зберігання ОСОБА_4 - залишити у його розпорядженні;
- металевий «цвяходер», переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя