79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.05.09 Справа№ 25/76
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер»(м.Нетішин)
до відповідача:
Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” (м.Львів)
про :
стягнення заборгованості в сумі 186 006,08 грн.
Суддя :
В.М. Пазичев
При секретарі :
І.Є. Башак
Представники:
від позивача:
Мушиях Г.З.-представник, довіреність від 23.04.2009 року
від відповідача:
Антонюк С.С.-представник, довіреність від 01.01.2009 року
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер»(м.Нетішин) до Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 186 006,08 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 24.04.2009 року. Ухвалою від 24.04.2009 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено до 29.04.2009 року. Ухвалою від 29.04.2009 року, у зв»язку з відсутністю представника відповідача, розгляд справи відкладено до 07.05.2009 року.
Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 09.04.2009 року, про відкладення від 24.04.2009 року, від 29.04.2009 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
В судовому засіданні 07.05.2009 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв»язку з погашенням заборгованості відповідачем в розмірі 30 000,00 грн.
В судовому засіданні 07.05.2009 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 113 651,69 грн. та не заперечує щодо сплати відповідачем боргу протягом трьох місяців рівними частинами.
Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви.
Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 09.04.2009 року, про відкладення від 24.04.2009 року, від 29.04.2009 року виконав частково, відзив на позов подав, в якому позовні вимоги визнав, пояснив причини виникнення заборгованості та просив суд зменшити розмір нарахованої пені на 80%, явку повноважного представника забезпечив.
23.04.2009 року за вх.№8273 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.
07.05.2009 року за вх.№9220 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому обгрунтував причини виникнення заборгованості та просив суд зменшити розмір пені з врахування майнового стану Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця”.
07.05.2009 року за вх.№9219 відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені на 80% та відстрочення виконання рішення на 6 місяців.
В судовому засіданні 07.05.2009 року відповідач подав уточнений відзив, в якому визнає суму заборгованості у розмірі 113 651,69 грн. та зобов»язується сплатити вказану суму протягом трьох місяців рівними частинами.
Відповідач проти позову не заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, зокрема, визнав заборгованість в розмірі 113 651,69 грн., в тому числі держмито в розмірі 1 860,01 грн. та зобов»язався сплатити суму позову протягом трьох місяців рівними частинами, відповідно до ст.83 ГПК України.
Позов розглянуто в присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Рішення виготовлено, підписано та оголошено 07.05.2009 року.
Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Згідно договору підряду №Л/ЛВЧД-1/08/03 від 01.04.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер»(надалі -позивач) виконало, а Державне територіально-галузеве об”єднання “Львівська залізниця” (надалі - відповідач) прийняло комплекс робіт по монтажу систем вентиляції та поставці устаткування по об»єкту капітального будівництва «Львів-акумуляторний цех ЛВЧД-1», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Рудненська,32, на суму 323 264,23 грн., що підтверджується актами приймання робіт за липень, серпень 2008 року та видатковою накладною №КР-00038 від 31.07.2008 року.
Згідно п.3.2 договору, розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку та терміни:
- аванс в розмірі 98 968,32 грн., що становить 30% від вартості робіт за договором, у термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання договору. Підрядник використовує аванс для придбання матеріально-технічних ресурсів;
- в подальшому розрахунки за фактично виконані роботи проводяться в 10-денний термін після підписання акту Ф2 та довідки Ф3, виходячи з об»ємів виконаних робіт, їх вартості на підставі акту Ф2 та довідки Ф3, затверджених сторонами.
Однак, за твердженням позивача, відповідач порушив умови договору, оскільки розрахунки проведені частково, в сумі 173 968,32 грн., що підтверджується виписками банку з операцій по рахунку позивача та актом звірки.
Сума основного боргу за виконані роботи та поставку устаткування складає 149 295,91 грн.
Згідно п.7.2 договору, у разі затримки здійснення розрахунків з підрядником за виконані роботи, згідно договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних, але не оплачених робіт за кожен день прострочення.
Розмір пені, нарахований позивачем, складає 17 768,00 грн.
Крім того, позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 16 721,14 грн. та 3%річних -2 221,03 грн.
07.05.2009 року за вх.№9219 відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені на 80% та відстрочення виконання рішення на 6 місяців. Позивач погодився на зменшення розміру пені, у зв»язку з чим в судовому засіданні 07.05.2009 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 113 651,69 грн., в тому числі державне мито в розмірі 1 860,01 грн., та не заперечує щодо сплати відповідачем боргу протягом трьох місяців рівними частинами.
У порушеннях норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази часткового погашення заборгованості суду представив.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 113 651,69 грн., в тому числі державне мито в розмірі 1 860,01 грн., розмір якої відповідач визнає.
При прийняті рішення суд керувався наступним:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК україни, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема -сплата неустойки (пеня, штраф).
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.3 ст.22 ГПК україни, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи, відповідач подав докази часткового погашення боргу, представив відзив, в якому визнає позовні вимоги позивача з урахуванням уточнення, явку повноважного представника забезпечив.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, а відповідач позов частково визнав і подав докази часткового погашення боргу, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або поршують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер»(м.Нетішин) до Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” (м.Львів) в частині стягнення заборгованості в розмірі 113 651,69 грн., в тому числі державне мито в розмірі 1 860,01 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню з урахуванням уточнення позовних вимог.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення №191 від 23.03.2009 року на суму 1 860,06 грн. про сплату державного мита та №192 від 23.03.2009 року на суму 118,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” (79000, М.Львів, вул.Гоголя,1, код ЄДРПОУ 01059900, банківські реквізити: р/р 26004133102901 у ЛФ АБ “Експрес банк”, МФО 325956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондиціонер»(30100, Хмельницька область, м.Нетішин, вул..Варшавська, 13А, а/с №463, р/р 26007301260117 в ПІБ м.Славута, МФО 315472, код ЄДРПОУ 21339441) - 111 791 (сто одинадцять тисяч сімсот дев»яносто одну) грн. 68 коп. - боргу, 1 860 (одну тису вісімсот шістдесят) грн. 01 коп. -сплаченого держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.