79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.06.09 Справа№ 13/49
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: КП „Київпастранс”, м.Київ
до відповідача: ТзОВ „Львівські автобусні заводи”, м.Львів
про розірвання договору і стягнення 13597900,00грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Денищенко О.Л. -ю/к, Подолянко Т.В. -нач.від. правов. роботи
Від відповідача: не з”явився
Порушено провадження у справі за позовом КП „Київпастранс”, м.Київ до відповідача: ТзОВ „Львівські автобусні заводи”, м.Львів про розірвання договору і стягнення 13597900,00грн.
Відповідачем явки представника в судовому засіданні повторно не забезпечено, поважності причин не повідомлено, хоча про час і місце судового засідання його повідомлено належним чином.
Представниками позивача в судовому засіданні позов підтримано.
З”ясовано:
за результатами тендеру, 26.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(надалі відповідач) та Комунальним підприємством «Київпастранс»(надалі позивач) укладено договір № 06/16 про закупівлю.
Згідно з п.п.1.1, 1.2 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити поставку і передати у власність позивача нові автобуси А 18D1 в кількості 100 (сто) одиниць, а позивач - прийняти та оплатити товар.
На виконання п.2.5 вказаного договору позивач здійснив частинами передоплату та оплату товару на загальну суму 43597900, 00 грн.
Відповідно до умов п.п.2.5 та 3.4. договору, товар, за який сплачено передоплату, повинен бути поставлений відповідачем в тримісячний строк з дати отримання передоплати.
Станом на 17.03.2009 р., відповідачем, відповідно до актів приймання -передачі (копії знаходяться в матеріалах справи) здійснено поставку лише 40 автобусів, тобто по передоплаті відповідач за договором не здійснив поставки 60 одиниць автобусів.
З вищевикладеного випливає, що станом на 17.03.2009 р. відповідачем прострочено поставку 60 одиниць товару.
У зв'язку з вищевикладеними порушеннями відповідачем умов договору, позивачем було направлено відповідачу претензію від 08.10.2008 р. № 06-3/341 з вимогою в 10 денний термін з моменту отримання претензії сплатити штрафні санкції, передбачені п. 6.1. договору за прострочення поставки товару, та в 10 денний термін здійснити поставку і передати у власність покупця відповідний товар.
Однак, вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.
На підставі вищевикладеного, через невиконання відповідачем умов договору, 16.01.2009 р., згідно ст.188 ГК України, позивачем направлено відповідачу пропозицію та угоду про розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів. Як вказано в позовній заяві, що станом на 17.03.2009р. позивачем відповіді не отримано.
Пунктом 6.4 договору встановлено, що при розірванні договору з вини відповідача, останній зобов'язаний повернути позивачу кошти в обсязі різниці між сумою перерахованих коштів та вартістю поставленого товару у 10 денний строк від дати розірвання договору.
Таким чином, при розірванні договору відповідач зобов”язаний повернути позивачу кошти в розмірі 13 597 900 грн. ( 43 597 900, 00 грн. -30 000 000,00 грн., де 43 597 900, 00 грн. - сума перерахованих коштів, 30 000 000,00 грн. - вартість поставленого товару).
При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:
відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідно до п. 6 ст. 193 ГК України, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Згідно статті 612 Цивільного кодексу України, якщо в наслідок прострочення боржником виконання, зобов»язання втратило інтерес для кредитора він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до вимог статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом і встановлено підстави за яких може бути розірваний договір: 1) істотне порушення умов договору, 2) інші випадки встановлені договором або законом.
Вказане вище свідчить, що невиконання відповідачем умов договору призвело до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості використовувати у своїй діяльності товар за який він сплатив кошти.
Пунктом 6.4 договору встановлено, що при розірванні договору з вини відповідача, останній зобов'язаний повернути позивачу кошти в обсязі різниці між сумою перерахованих коштів та вартістю поставленого товару у 10 денний строк від дати розірвання договору.
У зв”язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором обов”язків, ним завдано позивачу збитків на суму оплати за автобуси, які йому не були поставлені., а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43,49,82,84,85,115 ГПК України, суд,
1.Позов задоволити повністю.
2.Розірвати договір №06/16 від 26.09.07р., укладений між ТзОВ „Львівські автобусні заводи” та Комунальним підприємством „Київпастранс”.
3.Стягнути з ТзОВ „Львіські автобусні заводи” (м.Львів, вул.Стрийська,45, ЄДРПОУ 33894928) на користь КП „Київпастранс” (м.Київ, Набережне шосе,2, код ЄДРПОУ 31725604) 13597900,00грн. боргу, 25585,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
5.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Суддя Станько Л.Л.