Ухвала від 12.08.2014 по справі 2а-2829/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. м. Київ К/800/36695/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Васильченко Н.В.,

Конюшка В.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, визнання права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах із зниженням віку,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, визнання права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах із зниженням віку.

Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області щодо відмови призначити позивачу пенсію із зниженням віку. Визнано за ОСОБА_2 право на пенсію із зниженням віку, тобто з 02.03.2011 року, та зобов'язати відповідача призначити пенсію згідно списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на призначення пільгової пенсії з 17.05.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області було задоволено. Постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року та залишити в силі постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.09.1972 року по 20.07.1974 року навчався у Перечинському профтехучилищі № 13, отримавши спеціальність монтажника конструкцій - електрозварника. З 21.12.1974 року по 11.06.1977 року ОСОБА_2 проходив служив у Військово-Морському Флоті СРСР. З 01.09.1977 року по 06.01.1988 року ОСОБА_2 працював електрозварником та електрогазозварником у Берегівських ремонтно-механічних майстернях Закарпатського виробничого об'єднання будівельних матеріалів; з 13.01.1988 року по 12.12.1988 року - електрозварником на Берегівському дослідно-експериментальному заводі діагностичного обладнання; з 22.12.1988 року по 31.07.1996 року - електрогазозварником на Берегівському радіозаводі. Був звільнений з радіозаводу 23.12.1998 року, однак з середини 1995 року 23.12.1998 року працював нерегулярно, маючи відпустки без збереження заробітної плати. З 11.09.2002 року по 31.07.2007 року ОСОБА_2 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ярон» (Чеська Республіка) на загально-будівельних роботах.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи (паспортом позивача, трудовою книжкою, атестатом про закінчення ПТУ, трудовою книжкою, військовим квитком, довідкою про заробітну плату, уточнюючою довідкою Берегівського радіозаводу, довідками про працю у Чеській Республіці, архівними довідками № 32/23, № 227/23, та 194/23, рішенням суду про уточнення належності архівної довідки, відповіддю прокурора району) підтверджено достатній вік, загальний та спеціальний стаж позивача в якості електрозварника (електрогазозварника), який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при подачі заяви позивачем не додано атестат та довідку про роботу за кордоном, а рішення приймалось на підставі поданих до заяви документів. Як наслідок цього, суд не вправі переймати на себе повноваження органів Пенсійного фонду України та призначати пільгову пенсію позивачу.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці. - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Згідно із статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Відповідно до пункту 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Враховуючи, що записами в трудовій книжці ОСОБА_2 підтверджується, що позивач у період з 01.09.1972 року по 20.07.1974 року навчався у Перечинському профтехучилищі № 13; з 21.12.1974 року по 11.06.1977 року - проходив служив у Військово-Морському Флоті СРСР; з 01.09.1977 року по 06.01.1988 року - працював електрозварником та електрогазозварником у Берегівських ремонтно-механічних майстернях Закарпатського виробничого об'єднання будівельних матеріалів; з 13.01.1988 року по 12.12.1988 року - електрозварником на Берегівському дослідно-експериментальному заводі діагностичного обладнання; з 22.12.1988 року по 23.12.1998 року; з 11.09.2002 року по 31.07.2007 року ОСОБА_2 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ярон» (Чеська Республіка) на загально-будівельних роботах, отже він має загальний трудовий стаж понад 25 років, з яких робота електрозварником та електрогазозварником понад 12 років 6 місяців, яка дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, оскільки входить до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, визнавши неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області щодо відмови призначити позивачу пенсію із зниженням віку та зобов'язавши відповідача призначити йому пенсію згідно списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на призначення пільгової пенсії з моменту звернення до управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області із заявою про призначення пенсії, тобто з 17.05.2011 року.

Таким чином, судом апеляційної інстанції дана неправильна правова оцінка обставин по справі, помилково застосовані норми матеріального права при розгляді апеляційної скарги по даній справі, а тому касаційну ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року - скасувати.

Постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, визнання права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах із зниженням віку - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

Н.В. Васильченко

К.В. Конюшко

Попередній документ
40203543
Наступний документ
40203545
Інформація про рішення:
№ рішення: 40203544
№ справи: 2а-2829/11
Дата рішення: 12.08.2014
Дата публікації: 21.08.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: