13 серпня 2014 року м. Київ К/800/22991/14
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді: Олексієнка М.М.,
суддів: Весельської Т.Ф.,
Швеця В.В.,
здійснивши попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФ) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ГУ ПФ на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суду з позовом, відповідно до якого просив:
визнати незаконними дії ГУ ПФ, допущені при перерахунку пенсії на підставі наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2008 року за № 761/15452 (далі - наказ № 377 );
зобов'язати відповідача, починаючи з 28 липня 2008 року, здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного наказом № 377.
Посилався на незаконність дій відповідача, оскільки вони суперечать Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 1294), наказу № 377.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2014 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Харківський апеляційний адміністративний суд своїм рішенням від 3 квітня 2014 року постанову районного суду скасував та ухвалив нову про задоволення позову частково. Визнано неправомірними дії ГУ ПФ щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 Зобов'язано з 1 травня 2013 року здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням положень, передбачених наказом №377. Адміністративний позов в частині перерахунку пенсії за період з 27 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року залишено без розгляду, а за період з 28.07.2008 року по 26.03.2013 року провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі представник ГУ ПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить постанову цього суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців змінюється відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, тому наказ №377 не є підставою для перерахунку пенсії, в тому числі позивача. Крім того, такий наказ втратив чинність у листопаді 2013 року.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді старшого викладача Військового інституту артилерії Збройних Сил України при Сумському Державному університеті. 19.11.2002 року йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог в частині дискримінаційних дій відповідача та наявністю постанови суду першої інстанції від 10.12.2009 року, яка набрала законної сили, і якою позивачу відмовлено в задоволенні позову про визнання дій протиправними щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі наказу № 377.
Апеляційний суд, прийшов до висновку про неправомірність дій ГУ ПФ щодо відмови в перерахунку і виплаті пенсії позивачу з 01.05.2013 року, тому в цій частині позов задовольнив. За період здійснення перерахунку і виплати пенсії з 28.07.2008 року по 26.03.2013 року провадження у справі закрив на підставі пункту 4 частини першої статті 157 КАС України, в частині позовних вимог про перерахунок пенсії з 27.03. по 30.04.2013 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 зазначеного Закону.
Як убачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, та з урахуванням внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 5 постанови № 1294 передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що Кабінет Міністрів України постановою № 1294 делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й Міністру оборони України, визначати розміри посадових окладів особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, тому наказ № 377, яким затверджені схеми посадових окладів за основними типовими посадами керуючого та наукового складу офіцерів військово-навчальних закладів та наукових установ Збройних Сил України, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб.
Саме до такого висновку зводиться рішення Верховного Суду України від 19 листопада 2013 року (Справа № 21- 392а13), яке відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми, та для всіх судів України.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав вважати його незаконним.
Наказ № 377 втратив чинність на підставі наказу Міністра оборони України від 27.11.2013 року № 814 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України, проте апеляційний суд зобов'язав відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_2 з 01.05.2013 року, тобто на час дії вище згаданого наказу. Після його скасування відповідач буде діяти згідно діючих норм.
Зміст постанови та ухвали суду наведений у статтях 163, 165 КАС України. Зокрема, у резолютивній частині постанови зазначається висновок про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні (пункт 4 частина перша статті 163). Ухвали виносять у випадках, передбачених статтями 155, 157 КАС України, в тому числі, коли провадження у справі закривається, або позовна заява залишається без розгляду. Помилка, допущена апеляційним судом, яка виразилась у винесенні одного судового рішення (постанови), в якій в одній частині провадження у справі закрито, в іншій позовну заяву залишено без розгляду за пропуском строків звернення до суду, в решті позов задоволено, не дає підстав до скасування судового рішення з мотивів порушення норм процесуального права, оскільки таке порушення не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 220 КАС України переглянув судові рішення попередніх інстанцій у межах касаційної скарги.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
Т.Ф. Весельська
В.В. Швець