"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/30380/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування рішень, -
У січні 2012 року ДП "Лужанський експериментальний завод" звернулося до суду з позовом до УПФУ у Кіцманському районі Чернівецької області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування рішень.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 після закінчення Київського технологічного інституту харчової промисловості з 28.07.1969 року працював на підприємстві "Лужанський експериментальний завод" начальником зміни дріжджового виробництва (Наказ № 106 від 29.07.1969 року), з 30.10.1969 року - начальником зміни спиртового виробництва (Наказ №149 від 30.10.1969 року), з 01.10.1970 року - змінним технологом бродильного та апаратного відділення (Наказ №118 від 01.10.1970 року), з 29.09.1971 року - змінним технологом спиртового цеху ( Наказ № 90 від 29.07.1971 року), з 16.10.1972 року - начальником станції упарювання барди (Наказ №138-к від 16.10.1972 року), з 18.06.1973 року - виконуючим обов'язки головного технолога спиртового виробництва (Наказ №55-квід 18.06.1973 року), з 12.05.1975 року - головним технологом спиртового виробництва (Наказ №54-к від 26.05.1975 року), з 31.07.1978 року - головним інженером (Наказ №102-к від 31.07.1978 року), з 28.01.1998 року - заступником директора по виробництву (Наказ №15-к від 28.01.1998 року).
З 04.09.1998 року ОСОБА_2 звільнено з роботи за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (Наказ №106-к від 04.09.1998 року).
03.06.2004 року Управлінням пенсійного фонду, на підставі заяви ОСОБА_2 від 02.01.2004 року та інших документів зроблено перерахунок пенсії за віком, та розпорядженням № 142888 йому призначено пенсію наукового працівника. Сума нарахованої пенсії як науковому працівнику, підтверджується довідками про заробітну плату для обчислення пенсії.
Згідно Повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на 2011 рік (з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року) судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 призначено пенсію у 2004 році, загальний стаж наукової роботи становить 29 років 1місяця 7 днів, стаж наукової роботи на ДП "Луганський експериментальний завод" становить 29 років 1 місяць, сума, що перераховується підприємством -1379,86 грн., а з 01.08.2011року по 31.10.2011 року - 846,31 грн.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та наукову-технічну діяльність" від 20 листопада 2003 року N 1316-IV, стаття 24 викладена в новій редакції, і за її змістом пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається за умови звернення за призначенням пенсії та звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника.
Пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за контрактом на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників не менш як два роки і мали більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється, за їх заявою, новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії відповідно до частини третьої цієї статті.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті.
Згідно ст. 221 Закону України №1977-XII посадами наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є: керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник); заступник керівника (віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи; академік-секретар (його заступники); головний учений секретар, учений секретар (їх заступники); керівник (завідувач) та заступники керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники; провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу; головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник; старший науковий співробітник; науковий співробітник; науковий співробітник-консультант; молодший науковий співробітник; докторант. До наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
Статтею 223 Закону України №1977-XII визначено, що до стажу наукової роботи зараховується: час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 221 цього Закону; час роботи на посадах науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України "Про вищу освіту"; час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю; час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, якщо цій роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота, передбачена абзацами другим, третім і четвертим цієї статті; час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад'юнктури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 року № 1571 затверджено перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", згідно додатку до вказано постанови. Дія цієї постанови поширюється на наукових працівників, які працювали на державних підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах колишніх Української РСР, інших республік СРСР, а також СРСР.
Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2001 року № 9-рп/2001 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року N 923 (справа щодо стажу наукової роботи)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання". Тому при призначенні (перерахунку) та визначенні розміру належної ОСОБА_2 пенсії орган Пенсійного фонду України діяв у межах наданих йому повноважень, та у спосіб, передбачений відповідними Законами України.
Відповідно до статті 24 Закону № 1977-ХІІ, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведеної норми Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 13 грудня 2000 року № 1826 «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності його постановою від 24 березня 2004 року № 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи"( Постанова № 372 ).
Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, що затверджений Постановою № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Відтак, дії відповідача в частині винесення на ім'я ДП "ЛЕЗ" повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірними.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішенннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування рішень - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній