12 серпня 2014 року м. Київ К/800/26348/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Васильченко Н.В.,
Конюшка В.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської міської громадської організації «Синдикат» на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.02.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, треті особи - Рівненська міська громадська організація «Синдикат», Комунальне підприємство «Рівненське МБІ», ЖКП «Галицьке», про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним та його скасування,
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради, треті особи - Рівненська міська громадська організація «Синдикат», Комунальне підприємство «Рівненське МБІ», ЖКП «Галицьке», про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним та його скасування.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.02.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано нечинним та скасовано пункт 2 рішення Рівненської міської ради від 26.01.2012 року № 1605 «Про прийняття в комунальну власність міста гуртожитку на АДРЕСА_1, передачу зовнішніх інженерних мереж та зміну його статусу з наданням статусу житлового будинку».
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року апеляційну скаргу Рівненської міської громадської організації «Синдикат» на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.02.2013 року було залишено без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.02.2013 року - без змін.
У касаційній скарзі Рівненська міська громадська організація «Синдикат», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.02.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Рівненської міської громадської організації «Синдикат» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1. Дана квартира в гуртожитку сім'ї ОСОБА_2 була надана розпорядженням № 13 від 25.10.1993 року за спільним рішенням адміністрації та профкому фірми «Рівнебуд».
Рівненською міською радою 26.01.2012 року прийнято рішення № 1605 «Про прийняття в комунальну власність міста гуртожитку на АДРЕСА_1, передачу зовнішніх інженерних мереж та зміну його статусу з наданням статусу житлового будинку», яким будинок АДРЕСА_1 прийнято в комунальну власність міста та його статус змінено з гуртожитку на житловий будинок.
Прийняттю рішення Рівненської міської ради від 26.01.2012 року № 1605 про зміну статусу з гуртожитка на житловий будинок передували дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.04.2006 року та проектно-кошторисна документація, на підставі яких проводилась реконструкція будівлі гуртожитку для малосімейних під житловий будинок.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частин 5, 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначено Законом України «Про архітектурну діяльність», який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Згідно із статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З листів Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 01.08.2012 року за № 01-20/843 та управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 03.08.2012 року № 13-214 вбачається, що на час розгляду справи судом першої інстанції реконструкція будівлі гуртожитку під житловий будинок по АДРЕСА_1 в експлуатацію не прийнята.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 11.02.2013 року було задоволено позов ОСОБА_2 до РМГО «Сидикат», Рівненської міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права користування та усунення перешкод у користуванні приміщеннями допоміжними приміщеннями та зобов'язано Рівненську міську раду, Рівненську міську громадську організацію «Синдикат» внести зміни у проектно-кошторисну документацію в частині перепланування житлового блоку першого під'їзду, третього поверху будинку АДРЕСА_1, врахувавши житлові права ОСОБА_2, а також визнано право ОСОБА_2 на користування допоміжними приміщеннями.
Судовим рішенням встановлено, що право ОСОБА_2 на проживання в АДРЕСА_1 та користування в ньому допоміжними приміщеннями як власника порушено, а також кошторисно-проектна документація на реконструкцію вищевказаного гуртожитку розроблена не у відповідності з правами позивача, як мешканця будинку. Зокрема встановлено, що кількість квартир, яка існувала до реконструкції згідно технічного паспорту зменшиться з п'яти квартир до чотирьох за рахунок розподілу кімнат квартири ОСОБА_2 АДРЕСА_1 між сусідніми квартирами та розподілу приміщень загального користування між іншими жильцями чотирьох сусідніх квартир.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законною сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої, встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суду апеляційної інстанцій, дійшов вірного висновку, визнавши нечинним та скасувавши пункт 2 рішення Рівненської міської ради від 26.01.2012 року № 1605 «Про прийняття в комунальну власність міста гуртожитку на АДРЕСА_1, передачу зовнішніх інженерних мереж та зміну його статусу з наданням статусу житлового будинку», оскільки приймаючи оскаржуване рішення про прийняття АДРЕСА_1 в комунальну власність міста та зміну його статусу з гуртожитку на житловий будинок, у Рівненської міської ради була відсутня декларація про готовність об'єкта будівництва до експлуатації, яка засвідчує закінчення реконструкції та відповідності будівлі по АДРЕСА_1 Державним будівельним нормам для житлового будинку та вищевказаним рішенням порушено право ОСОБА_2 на проживання в АДРЕСА_1.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Рівненської міської громадської організації «Синдикат» - залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.02.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, треті особи - Рівненська міська громадська організація «Синдикат», Комунальне підприємство «Рівненське МБІ», ЖКП «Галицьке», про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним та його скасування - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
Н.В. Васильченко
К.В. Конюшко