"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/54023/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 05 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, за участю заінтересованих осіб: Відділ державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, Управління Державної казначейської служби України в м. Торезі, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановила:
У серпні 2013 року Відділ державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції звернувся до Торезького міського суду Донецької області з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якому просив замінити зобов'язання здійснити нарахування та виплату певних сум на їх стягнення.
Заява обґрунтована тим, що боржник не може виконати рішення суду добровільно за відсутністю державного фінансування, наявність якого від нього не залежить, тому заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.
Ухвалою Торезького міського суду Донецької області від 05 вересня 2013 року, частково змінено ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року змінено спосіб виконання постанови Торезького міського суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року, яка змінена постановою Вищого адміністративного Суду України від 20 вересня 2011 року.
Змінено спосіб виконання постанови Торезького міського суду Донецької області від 21 жовтня 2009 року у справі № 2а-3620/09 з зобов'язання здійснити нарахування пенсійних виплат на стягнення з Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України державної і додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 64909,73 грн.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити Відділ державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції звернувся до Торезького міського суду Донецької області у задоволенні заяви.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
В такому випадку зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
В той же час, статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року, пункт 68).
Таким чином, судами попередніх інстанцій обґрунтовано здійснено заміну способу та порядку виконання судового рішення із зобов'язання виплатити визначену судом конкретизовану суму на стягнення такої суми. Правових обмежень або перешкод, які унеможливлювали провести таку заміну немає та законодавством не передбачено. Будь-яких змін предмету або підстав розглянутих судом вимог не відбувається, відбувається лише зміна формулювання обов'язку відповідача - боржника здійснити виплату відповідної суми коштів, які він зобов'язаний був в силу закону проводити в свій час.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області залишити без задоволення, а змінену ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 05 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, за участю заінтересованих осіб: Відділ державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, Управління Державної казначейської служби України в м. Торезі, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній