"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/38697/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" про стягнення переплати пенсії, призначеної та виплаченої ОСОБА_2, у розмірі 10932,63 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що зв'язку з наданням Управлінню Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області недостовірних даних щодо розміру заробітної плати ОСОБА_3, Управлінню Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області завдано збитків у вигляді надміру виплаченої ОСОБА_2 суми пенсій у розмірі 10932,63 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.01.2004 пенсійним органом перерахована пенсія по інвалідності ОСОБА_2, який працював у Публічному акціонерному товаристві "АвтоКраЗ" на підставі довідок про заробітну плату від 23.12.2003 року № 3656 та від 20.03.2006 року № 7107, виданих відповідачем.
Позивачем проведено перевірку правильності та повноти відображення заробітку ОСОБА_2 для призначення пенсії, якою виявлені розбіжності між довідкою роботодавця про заробіток особи та даними персоніфікованого обліку через неправильність переведення карбованців у гривні. У зв'язку із чим виникла переплата по пенсії в розмірі 10932,63 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що через подання відповідачем недостовірних даних щодо заробітку ОСОБА_2, пенсійним органом проведені пенсійні виплати в завищеному розмірі.
Однак колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За встановлених судами обставин відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав організацією, установою, яка мала надати документи, необхідні для перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії.
Відповідно до статті 101 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки спір у справі виник між юридичними особами поза межами публічно-правового спору, то дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 1 статті 228 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" про стягнення заборгованості закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній