"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/4340/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівОлексієнка М.М.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Головної державної інспекції з карантину рослин України, третя особа - Державна інспекція з карантину рослин по Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою про поновлення на роботі, скасування наказів та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що працював на посаді завідувача пункту карантину рослин «Тересва» ПКР «Солотвино», з якої наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України від 31 жовтня 2011 року №211-ос його звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України (у зв'язку із скороченням штату). Посилаючись на те, що про звільнення відповідач попередив його з порушенням строків, встановлених частиною 1 статті 49-2 КЗпП України та звільнив без погодження з профспілковою організацією, просив суд скасувати наказ про скорочення посади від 20 вересня 2011 року, накази про звільнення з посади від 31 жовтня 2011 року та 01 листопада 2011 року, поновити його на роботі, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати 5000,00 грн моральної шкоди.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, не взято до уваги положення частини 2 статті 49-2 Кодексу Законів про працю України. Звертає увагу на те, що про скорочення посади його попередили менше ніж за місяць, інших посад йому не пропонували, а на його посаду, яка підлягала скороченню, незаконно призначили іншу особу. Крім того, суди не дали правової оцінки його доводам щодо відсутності згоди профспілки на його звільнення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що з 09 червня 2009 року ОСОБА_4 призначено на посаду завідувача ПКР «Солотвино», ПКР «Тересва» - державного інспектора з карантину рослин та присвоєно 13 ранг державного службовця.
На виконання Указу Президента України від 09 грудня 2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Міністерством аграрної політики України видано наказ від 29 грудня 2010 року № 876 згідно з яким, розпочато процес реорганізації Головної державної інспекції з карантину рослин України.
У зв'язку з цим 11 січня 2011 року Головна державна інспекція з карантину рослин України видала наказ № 9, а Державна інспекція з карантину рослин по Закарпатській області № 8-В про реорганізацію Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області шляхом перетворення у Державну інспекцію з карантину рослин по Закарпатській області, як територіальний орган державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
Відповідно до наказу №9 проведено роботу щодо попередження під розпис працівників Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області про скорочення їх посад та можливості звільнення з 15 березня 2011 року, у тому числі працівників, які призначаються і звільняються начальником Укрголовдержкарантину, утворено комісію з реорганізації цієї інспекції, після затвердження структури та штатного розпису зобов'язано запропонувати працівникам Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області, яких попередили, веденні в штатний розпис вакантні посади відповідно до їх кваліфікації.
У зв'язку з відсутністю структури та штатного розпису Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, наказами Головної державної інспекції з карантину рослин України від 10 березня 2011 року за №39-ос, від 12 квітня 2011 року №65-ос, від 10 травня 2011 року за №85-ос, від 10 червня 2011 року №103-ос, від 13 липня 2011 року №126-ос, від 17 серпня 2011 року за №141-ос та від 15 вересня 2011 року №165-ос неодноразово продовжувався термін вивільнення, зокрема, скорочення посад та можливості звільнення працівників Головної державної інспекції з карантину рослин України, начальників (їх заступників) органів Державної служби з карантину рослин України.
Наказами Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області від 14 березня 2011 року за №22-к, від 14 квітня 2011 року №25-к, від 10 травня 2011 року №32-к, від 15 червня 2011 року №40-к, від 15 липня 2011 року № 48-к, від 18 серпня 2011 року № 57-к та від 21 вересня 2011 року № 69 також продовжувався термін вивільнення працівників цієї інспекції.
Наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України від 20 вересня 2011 року № 234 з 01 жовтня 2011 року внесено зміни до граничної чисельності працівників, зокрема, зменшено граничну чисельність працівників Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області на одну одиницю, а саме: посаду завідувача ПКР «Тересва» (залізничний), ПКР «Солотвино» (автомобільний).
На підставі цього наказу, Державною інспекцією з карантину рослин по Закарпатській області 29 вересня 2011 року прийнято наказ №73-к про ознайомлення ОСОБА_4 з наказом про скорочення його посади, а наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України від 31 жовтня 2011 року позивача звільнено з посади завідувача ПКР «Тересва» (залізничний), ПКР «Солотвино» (автомобільний) - державного інспектора з карантину рослин по Закарпатській області за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України (у зв'язку із скороченням штату). У зв'язку з цим Державною інспекцією з карантину рослин по Закарпатській області видано наказ від 01 листопада цього ж року №82-к.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Суди встановили, що в структурі Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області відбулися зміни в організації праці та скорочено штат працівників.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Разом з тим, при звільненні працівника за пунктом 1 статті 40 КЗпП України після усунення порушення правил вивільнення працівників, у зв'язку з яким працівника було поновлено на роботі, повторне попередження про наступне вивільнення не потрібне.
Як встановлено судами, 03 жовтня 2011 року позивач відмовився ознайомитися з наказом Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області від 29 вересня 2011 року №73-к «Про ознайомлення з наказом та запропонування вакантних посад ОСОБА_4» та від запропонованих йому посад, про що комісією складено відповідний акт №07-0895. Інших посад, які могли б бути запропоновані позивачу, не було.
Крім того, суди дали належну правову оцінку доводам відповідача щодо неналежного виконання позивачам своїх посадових обов'язків та неодноразового притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що підтверджено матеріалами справи та наданими відповідачем доказами.
Враховуючи те, що з усіма наказами Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області від 14 березня 2011 року за №22-к, від 14 квітня 2011 року №25-к, від 10 травня 2011 року №32-к, від 15 червня 2011 року №40-к, від 15 липня 2011 року № 48-к, від 18 серпня 2011 року № 57-к та від 21 вересня 2011 року № 69 про майбутнє вивільнення та продовження його терміну, позивача ознайомлено, про що свідчить його особистий підпис на звороті кожного із зазначених наказів, його доводи щодо порушення терміну, встановленого частиною 1 статті 49-2 КЗпП України, не відповідають обставинам справи.
Що стосується доводів позивача про відсутність згоди профспілкового комітету на його звільнення, то слід зазначити наступне.
За умовами частини 1 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2- 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
На виконання ухвали апеляційного суду від 29 листопада 2012 року профспілковим комітетом Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області 11 грудня 2012 року надано згоду на звільнення ОСОБА_4 за скороченням штату з посади завідувача ПКР «Тереса», ПКР «Солотвино», що підтверджується витягом із протоколу від 11 грудня 2012 року № 29.
Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що порушення відповідачем вимоги про звернення до профспілкового комітету, не є підставою для визнання наказу про звільнення неправомірним.
За таких обставин, звільняючи позивача, відповідачі діяли відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для визнання дій суб'єктів владних повноважень протиправними немає.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді М.М. Олексієнко
Ю.К. Черпак