"31" липня 2014 р. м. Київ К/9991/29435/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій неправомірними,
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій неправомірними.
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 06 жовтня 2011 позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу при виході на пенсії державного службовця, у розмірі 10 місячних посадових окладів, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу при виході на пенсію державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 скасовано постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 06 жовтня 2011 року. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді головного спеціаліста в управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області та приймала Присягу державного службовця.
Наказом управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області від 05 травня 2011 року №3-о ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи. Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України їй виплачено вихідну грошову допомогу.
На час звільнення позивач мала понад 11 років стажу державної служби, на момент призначення пенсії державного службовця набула право на достроковий вихід на пенсію згідно зі статтею 21 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання грошової допомоги при звільненні в розмірі 10 посадових окладів відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про державну службу".
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Цим Законом визначено правовий статус державних службовців, особливості проходження державної служби, порядок її припинення, матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Частиною 13 статті 37 вищенаведеного Закону передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Статтею 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" встановлено, що особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами у організації виробництва і праці, а також у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах - стаж роботи що дає право на даний вид пенсії.
Як було встановлено судами, ОСОБА_2 було звільнено за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України. Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області № 17421/02 від 20 червня 2011 року, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду та одержує пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з 04 червня 2011 року.
Під час призначення пенсії до позивача застосовано положення статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", якою передбачено додаткову соціальну гарантію з боку держави для певної категорії громадян, а саме: право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов.
Відмовляючи у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідач посилався на норми Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", які визначають лише право на достроковий вихід на пенсію за певних умов, але не визначають та не встановлюють право на отримання грошової допомоги при припинені державної служби. А на думку відповідача обов'язковими умовами для виплати грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, з урахуванням приписів статті 37 Закону України "Про державну службу", є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.
Разом з цим, згідно висновку викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України "Про державну службу".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 червня 2014 року 21-35а14.
Відтак, рішення суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач має право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, є законним та скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року скасувати, а постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 06 жовтня 2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про визнання дій неправомірними залишити в силі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній