"31" липня 2014 р. м. Київ К/9991/12147/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук Полтавської області до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
У грудні 2010 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук Полтавської області звернулось до суду з позовом до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області про скасування постанови від 24.11.2010 року про накладення штрафу.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у Крюківському відділі державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області знаходиться виконавчий лист № 2а-38 від 18.06.2010 року, виданий Крюківським районним судом Полтавської області.
У зв'язку з невиконанням Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук Полтавської області судового рішення у добровільному порядку в установлений державним виконавцем строк постановою від 24.11.2010 року на позивача накладений штраф у розмірі 680 грн.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Вимогами частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).
Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно статті 76 Закону України "Про державну виконавчу службу" після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Вимогами статті 87 цього Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Разом з цим колегія суддів вважає, що відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання судового рішення та порушення прав громадянина на соціальний захист.
Відмовивши задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов про накладення штрафу діяв у спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук Полтавської області до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній