"24" липня 2014 р. м. Київ К/9991/31709/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказу Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області № 164-0 від 03.09.2010 року про переведення позивача на посаду провідного контролера - ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 з квітня 2008 року працював на посаді начальника відділу інспектування у сфері освіти, науки, культури та спорту КРУ в Хмельницькій області. 01.09.2010 року ним на ім'я в.о. начальника КРУ в Хмельницькій області подано заяву про переведення на посаду провідного контролера-ревізора.
01.09.2010 року позивачем направлено рекомендованим листом в КРУ в Хмельницькій області заяву про недійсність попередніх заяв, яку отримано відповідачем 03.09.2010 року.
Проте, листом ГоловКру України 03.09.2010 року № 09-18/1031 надано погодження на переведення ОСОБА_2
А тому, 03.09.2010 року в.о. начальником Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області прийнято наказ №164-о про переведення позивача на посаду провідного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно та неправомірно було надано перевагу отриманому погодженню Головного контрольно-ревізійного управління Україні на переведення позивача, а не власне з'ясуванню наявності волевиявлення останнього на переведення, оскільки фактично станом на день винесення наказу № 164-0 згоди ОСОБА_2 на переведення не було.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній