Справа № 520/9750/14-к
Провадження № 1-кп/520/439/14
20.08.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013170480006170 від 26.11.2013 року відносно обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
1)27.09.2004 р. Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовий строк 2 роки;
2) 12.07.2005 р. Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 02.10.2009р. у зв'язку з відбуттям терміну покарання;
3) 14.02.2012р. Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту, звільнений 04.05.2012 р. у зв'язку з відбуттям терміну покарання;
4) 21.01.2014р. Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, звільнений 02.02.2014р. у зв'язку з відбуттям терміну покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2013 року у відношенні ОСОБА_4 , був встановлений адміністративний нагляд строком на 12 місяців з наступними обмеженнями:
- заборона залишати житло в період часу з 22 годин до 06 години наступної доби;
- заборона відвідування усіх торгових точок, де на розлив продається спиртне;
- заборона виїзду в особистих справах за межі міста без дозволу міліції;
- зобов'язання з'являтися на реєстрацію в органах міліції кожен перший та третій четверг кожного місяця.
ОСОБА_4 прибув до Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та 18.07.2013 року відповідно до обов'язків покладених судом, став на облік, де відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» надав письмове зобов'язання:
- мешкати за адресою АДРЕСА_2 ;
- з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
-повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
-в разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.
Разом з тим письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України за порушення правил адміністративного нагляду.
Проте, всупереч вимогам Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» щодо обов'язків піднаглядних, ОСОБА_4 , достовірно розуміючи, що по відношенню до нього встановлений адміністративний нагляд, так як був ознайомлений з постановою Київського районного суду м. Одеси, від 19.06.2013 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, у період часу з 03.10.2013 року до 25.11.2013 року (більш точний час слідством не встановлено), маючи реальну можливість проживати за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно без поважних причин та відповідного дозволу працівників міліції, що здійснювали адміністративний нагляд, залишив місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 395 КК України - порушення правил адміністративного нагляду - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
31 липня 2014 року прокурор та обвинувачений на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 395 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме згідно до угоди сторони прийшли до згоди що ОСОБА_4 потрібно призначити покарання у вигляді 2 місяців арешту, враховуючи те, що 21.01.2014 р. Київським районним судом м. Одеси ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, а кримінальне правопорушення передбачене ст. 395 КК України ОСОБА_4 скоїв до постановлення останнього вироку. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за ст. 395 КК України більш суворим покаранням у вигляді 3 місяців арешту за вироком 21.01.2014 р. Київським районним судом м. Одеси, має бути призначене остаточно покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці. В строк відбуття покарання зарахувати покарання повністю відбуте за вироком Київського районного суду м. Одеси від 21.01.2014 р. за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді арешту строком на 3 місяці.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та підтримав угоду, укладену між ним та прокурором про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладена угода про визнання винуватості відповідає нормам КПК та може бути затверджена судом.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити угоду.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, який згідно ч.3 ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості. Раніше судимий, покаявся в скоєному, позитивно характеризується.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, що передбачені в угоді.
Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, встановлені фактичні підстави для визнання винуватості.
Підстав для відмови в затверджені угоди, судом не встановлено.
При призначенні покарання, передбаченого угодою, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.07.2014 року між прокурором та обвинуваченим.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 місяців арешту.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за ст. 395 КК України більш суворим покаранням у вигляді 3 місяців арешту за вироком 21.01.2014 р. Київським районним судом м. Одеси, призначити остаточно покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці.
В строк відбуття покарання зарахувати покарання повністю відбуте за вироком Київського районного суду м. Одеси від 21.01.2014 р. у вигляді арешту строком на 3 місяці.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Одеської області, через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, та прокурору.
Суддя ОСОБА_1