03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/10819/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Шум Л.М.
Доповідач: Кравець В.А.
20 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А., Шиманського В.Й.
при секретарі - Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У жовтні 2010 року представник позивача звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість на суму 28 200,48 грн. та вирішити питання судових витрат.
В мотивування вимог посилався на те, що відповідачами порушено умови договорів кредиту та поруки в частині своєчасного повернення коштів та сплати відсотків за їх користування.
Рішенням Святошинського районного суд м. Києва від 04 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2013 року, позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 224 805,74 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Так, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що вимогу про погашення заборгованості вона отримала лише 04.07.2011 року, а тому порука є припиненою.
В судовому засіданні представник банку проти апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконали, а заборгованість у повному обсязі не погашена
Проте, з таким висновком суду в повній мірі погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не з'ясувавши дійсні обставини спору, не перевіривши доводи і заперечення сторін та без належної оцінки доказів.
Судом встановлено, що 5 жовтня 2006 року між ВАТ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Надра», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 7 515 доларів США зі сплатою 10 процентів річних за користування кредитними коштами, кінцевим терміном повернення якого є 5 жовтня 2011 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 5 жовтня 2006 року між ПАТ «Надра» та ОСОБА_4 і ОСОБА_1 укладені окремі договори поруки.
Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Натомість, ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка становить - 224 805,74 грн.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу з позичальника, оскільки він не виконав зобов'язання за кредитним договором.
Проте, висновок суду про стягнення заборгованості ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є помилковим, оскільки порука ОСОБА_1 є припиненою, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтями 553 та 554 ЦК України передбачено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно зі ст. 558 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, але самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 цього Кодексу).
Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Змісту договору поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, вбачається, що строк її припинення не встановлено, тому згідно з вимогами вищевказаних норм матеріального права порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, не пред'явить вимогу до поручителя.
Отже, підставою для припинення договору поруки може бути недотримання кредитором строку звернення до суду з вимогами до поручителя.
У п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Оскільки з договору поруки убачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умови договору поруки про їх дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком і за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Таким чином, оскільки в договорах поруки не встановлено строку припинення поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З матеріалів справи убачається, що банк надсилав вимогу про повернення отриманих у кредит коштів, яка позичальником отримана 29 січня 2009 року, а ОСОБА_1, як поручителю, така вимога направлена лише 26 вересня 2011 року, отже порука ОСОБА_1 припинила свою дію.
Отже, апеляційна інстанція приходить до висновку про те, що порука ОСОБА_1 припинилася, оскільки, позивачем протягом шести місяців від дня настання не виконання основного зобов'язання, не було пред'явлено вимоги до поручителя.
Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 ухвала Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року в частині залишення без зміни рішення суду першої інстанції щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 скасовано і в цій частині передано на новий апеляційний розгляд, Апеляційний суд міста Києва перевірятиме законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в частині вимог позивача до ОСОБА_1, оскільки в іншій частині рішення суду першої інстанції набрало законної сили.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції щодо стягнення солідарної заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012 року скасувати в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: