79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.06.09 Справа№ 3/86 (21/208)
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: ТзОВ «Агрофірма «Золота Балка», м.Київ
До відповідача: ТзОВ «Торговий дім «Софі», м.Львів
Про стягнення боргу
В судове засідання з'явились:
від позивача : Єгорченков Д.Є., Голуб В.Є.- представники
від відповідача : не з'явився
Представникам позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ТзОВ «Агрофірма «Золота Балка»до ТзОВ «Торговий дім «Софі»про стягнення 2 328 108,5 грн. основного боргу та судових витрат.
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2008 року у справі №31/208, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2009 року зазначені вище рішення господарського суду від 26.09.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 року у справі №31/208 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.04.2009 року справу призначено до розгляду на 05.05.09 року.
29.04.2009 року ТзОВ «Агрофірма «Золота Балка»подало заяву про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 3 035 068 ,41 грн. основного боргу, 504 973,07 грн. пені, 809503,40 грн. інфляційних втрат , 64375,40 грн. три відсотки річних , 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні позивач збільшені позовні вимоги підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку представників відповідача.
Відповідач в жодне судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів погашення боргу не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 03.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
01.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 9-К-558, за умовами якого позивач зобов'язався передавати відповідачеві у власність алкогольну і безалкогольну продукцію, а відповідач взяв на себе зобов'язання приймати і оплачувати товар на умовах і в порядку, визначених договором. У п. 1.2 договору вказано, що загальна кількість товару, асортимент і сума договору визначаються на підставі накладних. Як вказано у п. 4.3 договору покупець зобов'язаний протягом шістдесяти календарних днів з дня поставки оплатити вартість товару продавцю.
Відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар станом на 12.01.2009 року в сумі 3 035 068, 41 грн.
Відповідно до збільшених позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в порядку передбаченому п.6.2 договору позивачем нараховано пеню в розмірі 504973,07 грн. , та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано три відсотки річних в розмірі 64375,40 грн., та інфляційні в розмірі 809503,30 грн., які просить стягнути з відповідача. Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 12.01.2009 р. борг за поставлений позивачем товар, термін оплати якого настав, становив 3035068,41 грн. В матеріалах справи відсутні докази направлення претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача. Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується наявними у справі видатковими накладними, скріпленими підписами осіб, що отримували вищезазначений товар від імені відповідача та печатками відповідача(а.с.21-120 том І та а.с. 74-102 том ІІ). Факт поставки товару також підтверджується проведенням відповідачем повної і належної оплати отриманого від позивача товару в листопаді -грудні 2007 р. та січні 2008 р., підписанням сторонами цього спору акту розбіжностей, виявлених при звірці розрахунків між відповідачем та позивачем.
Поставка товару та отримання його уповноваженими особами відповідача здійснювалась на підставі генеральної довіреності до договору купівлі-продажу № 9-К-558 від 01.11.2007р. в якій було зазначено шість посадових осіб відповідача. Дана генеральна довіреність була дійсна до 31.12.2008р. на весь період поставки (а.с.19-20 том І).
Матеріалами справи підтверджується, що станом на день розгляду справи , на виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2008 року по справі №31/208 відділом державної виконавчої служби управління юстиції у Львівській області було стягнуто з відповідача та перераховано позивачеві 1 610 608,82 грн. заборгованості. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню.
На день розгляду справи, сума основного боргу, яка підлягає до стягнення складає 1 424 459,59 грн.
Положеннями ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.2 договору за порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми поставленого, але неоплаченого товару, за кожний день порушення такого зобов'язання. За несвоєчасну оплату придбаного товар за період з 27.04.2008 року по 12.01.2009 року позивачем нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та в межах строку позовної давності , передбаченого ч.1 ст.258 ЦК України, згідно поданого розрахунку підлягає до стягнення в сумі 504973,07 грн.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 64375,40 грн. та інфляційні втрати в розмірі 809503,30 грн. підлягають до стягнення.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів оплати боргу суду не представив.
Враховуючи відсутність доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 25000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33-35, 75, 80, 82-85, 116 ГПК України, суд, -
1.Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з ТзОВ „Торговий дім „Софі” (79040, м. Львів, вул.Городоцька, буд.359 ідентифікаційний код 30994948) на користь ТзОВ „Агрофірма „Золота Балка” (04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова,9 код ЄДРПОУ 33786166)-1424459,59 грн. -основного боргу, 504973,07 грн. пені, 809503,30 грн. -інфляційних втрат, 64375,40 грн. -три відсотки річних, 25000,00 грн. державного мита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення 1610608,82 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.06.2009 року.
Суддя Березяк Н.Є.