Запорізької області
03.06.09 Справа № 4/156/09
Зінченко Н.Г.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс”, (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Укрхімсінтез”, (69000, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 32)
Про стягнення 62 842,00 грн. заборгованості за надані послуги міжнародного перевезення вантажу, 3 527,66 грн. пені, 441,35 грн. річних відсотків та 2 151,36 грн. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя Зінченко Н.Г.
Представники:
Від позивача: Яковлєв Ю.В., довіреність № 500 від 29.06.2005 р.
Від відповідача : не прибув
06.04.2009р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс” з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Укрхімсінтез” про стягнення 62 842,00 грн. заборгованості за надані послуги міжнародного перевезення вантажу, 3 527,66 грн. пені, 441,35 грн. річних відсотків та 2 151,36 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Ухвалою від 06.04.2009 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.05.2009 р.
В судовому засіданні 18.05.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 03.06.2009р.
У судовому засіданні 03.06.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).
За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судове засідання 03.06.2009р. представник відповідача не прибув. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 238 від 27.03.2009р., обґрунтовує їх ст. 175, 193, 230 ГК України, ст. 509, 525, 526, 629 ЦК України, суду пояснив наступне. Згідно з заявкою відповідача № 18/08 від 02 жовтня 2008 року позивачем в повному об'ємі виконано міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Іспанія Франція - Україна транспортним засобом державний номер 01478РО/02068РА, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМR № 0006493, № 0006494, № 0006495. За виконання даного перевезення відповідач зобов'язаний оплатити на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналів документів 5000,00 євро в гривнях по курсу Національного Банку України на день виставлення рахунку, що становить 33706,00 гривень. 06.11.2008 року відповідачу було відправлено рахунок № 55126 від 15.10.2008р. на суму 33706,00 грн., міжнародні товарно-транспортні накладні СМК № 0006493, № 0006494, № 0006495, акт виконаних робіт 55126 від 15.10.2008р. та податкова накладна. Вищевказані документи на оплату отримані Відповідачем 14 листопада 2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 1626203. У відповідь Відповідач надіслав акт виконаних робіт, за перевезення не оплатив. Згідно з платіжною вимогою-дорученням № 188 від 01 грудня 2008 року, відповідач за вищевказане перевезення, оплатив 10000,00 грн. Таким чином, за вищевказаним перевезенням та за рахунком № 55126 від 15.10.2008р. за Відповідачем рахується заборгованість 23706,00 грн. Згідно з Заявкою Відповідача № 19/083 від 19 листопада 2008 року позивачем в повному об'ємі виконано міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Іспанія - Франція - Україна транспортним засобом державний номер ВК7501АО/ВК6333ХХ, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМК № 0006444, № 0008448, № 0008589. За виконання даного перевезення відповідач зобов'язаний оплатити на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналів документів 4500,00 євро в гривнях по курсу Національного Банку України на день виставлення рахунку, що становить 39136,00 гривень. 13.12.2008 року відповідачу було відправлено рахунок № 56447 від 04.12.2008р. на суму 39136,00 грн., міжнародні товарно-транспортні накладні СМК № 0006444, № 0008448, № 0008589, акт виконаних робіт 56447 від 04.12.2008р. та податкова накладна. Вищевказані документи на оплату отримані Відповідачем 06 січня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 91790, таким чином Відповідач мав виконати свій обов'язок щодо оплати до 21.01.09р. Відповідач за перевезення не оплатив. Таким чином, за вищевказаним перевезенням та за рахунком № 56447 від 04.12.2008р. за відповідачем рахується заборгованість 39136,00 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становить 62842,00 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 62 842,00 грн. заборгованості за надані послуги міжнародного перевезення вантажу, 3 527,66 грн. пені, 441,35 грн. річних відсотків та 2 151,36 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що згідно з транспортного замовлення № 18/08 від 02 жовтня 2008 року позивачем виконано міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Іспанія Франція - Україна транспортним засобом державний номер 01478РО/02068РА, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМR № 0006493, № 0006494, № 0006495 (копії в матеріалах справи).
Відповідно до транспортного замовлення № 18/08 від 02 жовтня 2008 року відповідач зобов'язаний оплатити на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналів документів 5000,00 євро в гривнях по курсу Національного Банку України на день виставлення рахунку, що становить 33706,00 гривень.
06.11.2008 року відповідачу було відправлено рахунок № 55126 від 15.10.2008р. на суму 33706,00 грн., міжнародні товарно-транспортні накладні СМК № 0006493, № 0006494, № 0006495, акт виконаних робіт 55126 від 15.10.2008р. та податкова накладна. Вищевказані документи на оплату отримані відповідачем 14 листопада 2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 1626203 (копія в матеріалах справи).
В матеріалах справи міститься акт здачі -приймання виконаних робіт № 55126 від 15.10.2008р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 33706,00грн. (копія в матеріалах справи).
Відповідач зобов'язання виконав частково сплативши платіжним дорученням № 188 від 01 грудня 2008 року 10000,00 грн. (копія в матеріалах справи).
Таким чином, за рахунком № 55126 від 15.10.2008р. за відповідачем рахується заборгованість 23706,00 грн.
Згідно з транспортним замовленням № 19/08Э від 19 листопада 2008 року позивачем виконано міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Іспанія - Франція - Україна транспортним засобом державний номер ВК7501АО/ВК6333ХХ, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМК № 0006444, № 0008448, № 0008589 (копії в матеріалах справи).
Відповідно до транспортного замовлення № 19/08Э від 19 листопада 2008 року відповідач зобов'язаний оплатити на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналів документів 4500,00 євро в гривнях по курсу Національного Банку України на день виставлення рахунку, що становить 39136,00 гривень.
13.12.2008 року відповідачу було відправлено рахунок № 56447 від 04.12.2008р. на суму 39136,00 грн., міжнародні товарно-транспортні накладні СМК № 0006444, № 0008448, № 0008589, акт виконаних робіт 56447 від 04.12.2008р. та податкова накладна. Вищевказані документи на оплату отримані відповідачем 06 січня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 91790 (копія в матеріалах справи).
Відповідач зобов'язання за рахунком № 56447 від 04.12.2008р. не виконав.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість 39136,00 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача за рахунками № 55126 від 15.10.2008р. та № 56447 від 04.12.2008р. становить 62842,00 грн.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт перевезення вантажу за маршрутом Іспанія - Франція -Україна підтверджується транспортними замовленнями та міжнародними товарно-транспортними накладними. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином і у повному обсязі.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 62842,00грн. відповідач суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Іспанія - Франція - Україна транспортним засобом державний номер ВК7501АО/ВК6333ХХ слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає за період з 29.11.2008р. по 27.03.2009р. 441,35грн. та витрат від інфляції за період з грудня 2008р. по лютий 2009р. включно в сумі 2151,36грн.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних та витрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3527,66грн. пені за період часу з 29.11.2008р. по 27.03.2008р.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд вважає вимогу про стягнення пені такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір неустойки повинен бути погоджений сторонами, а в даному випадку між сторонами відсутні договірні відносини, а тому розмір неустойки не погоджений.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Укрхімсінтез”, (69000, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 32, код ЄДРПОУ 30241500) на користь товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс”, (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А, п/р 26003001012395/980 у гривнях, 26003001012395/840 у доларах США, 26003001012395/978 у Євро в ВАТ Перший Інвестиційний Банк, м. Київ-73, МФО 3000506, код ЄДРПОУ 03567150) 62842(шістдесят дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. основного боргу; 441(чотириста сорок одна) грн. 35коп. 3% річних; 2151(дві тисячі сто п'ятдесят одна)грн. 36 коп. інфляційних витрат; 655(шістсот п'ятдесят п'ять)грн. 15коп. державного мита, 112(сто дванадцять)грн. 10коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Н.Г. Зінченко.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.06.2009р.