"28" травня 2009 р.
Справа № 6/68
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні позов прокурора Кіцманського району в інтересах держави в особі
Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області
до Малого колективного підприємства «Фарватер»
про стягнення шкоди в сумі 2477,03 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки
за участю представників сторін:
від позивача -Шкварчук В. Д., довіреність від 18.03.09;
від відповідача -Олійник М. М. -директор;
прокурора Пацарена В. Я.,
Прокурор Кіцманського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області до Малого колективного підприємства «Фарватер», смт Неполоківці Кіцманського району, про стягнення шкоди в сумі 2477,03 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Позов обґрунтовується тим, що проведеною працівниками прокуратури та фахівцями позивача перевіркою встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,3712 га, яка розташована на території Неполоковецької селищної ради, і використовував її для обслуговування господарських будівель по виготовленню столярних виробів без відповідних документів, що посвідчують право власності на вказану земельну ділянку. Вказаними діями відповідач заподіяв державі збитків на суму позову.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що зазначену земельну ділянку він не зайняв самовільно, а користується нею для обслуговування належних йому господарських будівель по виготовленню столярних виробів на підставі статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України правомірно. Крім того, позов по суті заявлений в інтересах Неполоковецької селищної ради, яка не може бути позивачем у справі.
Представник позивача та прокурор, який приймав участь у розгляді справи, наполягаючи на задоволенні позову, пояснили, що відсутність у відповідача будь-яких документів на право володіння або користування спірною земельною ділянкою свідчить про самовільне її зайняття.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову з наступних підстав.
Право на звернення до господарського суду передбачено ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, у ч. 1 якої визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Матеріали справи свідчать про те, що власником нібито самовільно зайнятої вказаної землі являється не позивач, а Неполоковецька селищна рада Кіцманського району.
З огляду на викладене суд зазначає, що права і охоронювані законом інтереси позивача, тобто державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Чернівецької області, навіть у разі самовільно зайнятої землі, власником якої є Неполоковецька селищна рада, жодним чином не порушені.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Наприклад, повноваження органів податкової служби, КРУ, державних інспекцій з контрою за цінами щодо звернення до господарського суду з певними позовами регулюються відповідно Законами України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про ціни та ціноутворення».
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель регулюється Законом України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(далі -Закон).
Частиною 1 ст. 9 Закону визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлені ст. 10 Закону, якою передбачено право зазначених інспекторів звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Аналогічні повноваження Держземінспекцій передбачені також і пунктом 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1958 (далі -Положення).
Текстуальний аналіз зазначених вище норм Закону та Положення безперечно свідчить про те, що Чернівецька облдержземінспекція не може бути позивачем у господарському судочинстві, тобто є неналежним позивачем.
Крім того, із змісту ст. 1 Закону випливає, що дії відповідача слід кваліфікувати як використання земельної ділянки для обслуговування належних відповідачеві будівель без правовстановлюючого документа, але не як самовільне захоплення землі.
За таких обставин, ураховуючи, що прокурором Кіцманського району позов пред'явлений в інтересах неналежного позивача, а Господарський процесуальний кодекс України інституту заміни позивача не містить, а також і відсутність самовільного захоплення землі з боку відповідача суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Суддя А. Паскарь