Кіровоградської області
"18" червня 2009 р.
Справа № 12/52
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 12/52
за позовом: казенного підприємства "Кіровгеологія" в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія", м. Кіровоград
до відповідача: підприємства "Польма ЛТД" у формі господарського товариство з обмеженою відповідальністю м. Кіровоград
про стягнення 4604,94 грн.
Представники сторін:
від позивача - участі не брали
від відповідача - Пронін Ю.О. , довіреність № б/н від 28.04.09 ;
У судовому засіданні оголошувалися перерви в порядку визначеному частиною 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з 16.04.2009 року до 14:10 год. 30.04.2009 року та з 21.05.2009 року до 15:00 год. 03.06.2009 року.
Казенним підприємством "Кіровгеологія" в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Польма ЛТД" про стягнення 4116,48 грн. основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року крану баштового КБ - 308 за період з 13.04.2008 року по 23.03.2009 року , а також, 316,23 грн. - інфляційних втрат, 57,41 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 114,82 грн. - пені та судові витрати: 102,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
16.04.2009 року представником позивача надіслано до суду заяву № 2/1985 про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути в відповідача 4692,75 грн. - основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року крана баштового КБ - 308 за період з 13.04.2008 року по 16.04.2009 рік, а також 310,39 грн. - інфляційних втрат, 61,52 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 123,04 грн. - пені.
03.06.09р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягнення грошових коштів" . У вказаній заяві позивач просить суд зобов'язати підприємство "Польма ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю повернути казенному підприємству "Кіровгеологія" кран баштовий 308-КБ та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за безпідставне користування краном баштовим КБ-308 за період з 01.04.2007 року по 01.06.2009 року у розмірі 2877,68 грн., а також 102,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
10.06.09р. від позивача надійшло клопотання без номеру та дати в якому позивач просить суд вважати договір оренди крану баштового КБ-308 від 01.02.2003 року неукладеним.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та на заяву позивача про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягенння грошовї суми" вимоги позивача не визнав.
В обгрунтування своїх заперечень зазначив наступне.
Договір оренди від 01.02.2003 року, на який позивач посилається у позовній заяві як на підставу своїх вимог, укладений геологорозвідувальною експедицією № 37 м.Кіровоград код ЄДРПОУ 04746400, а позовна заява подана казенним підприємством "Кіровгеологія" м.Київ код ЄДРПОУ " 14308279. Тобто позовна заява подана особою яка не є стороною договору від 01.02.2003 року, а відтак ТОВ "Польма ЛТД" не порушувало прав та охоронюваних законом інтересів казенного підприємства "Кіровгеологія" и.Київ.
Таким чином, зазначає відповідач, по даній справі відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження у справі.
Крім того відповідач звертає увагу суду, що позивачем в порушення норм ст. 22 ГПК України змінено і предмет і підставу позовних вимог. Просить господарський суд розглядати позовну заяву позивача тільки з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Зазначає, що позивач у своєму клопотанні просить суд вважати договір оренди крану баштового КБ-308 від 01.02.2003 року неукладеним, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги позивача грунтуються на вказаному договорі.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд, -
Казенним підприємством "Кіровгеологія" в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Польма ЛТД" про стягнення 4116,48 грн. основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року крану баштового КБ - 308 за період з 13.04.2008 року по 23.03.2009 року , а також, 316,23 грн. - інфляційних втрат, 57,41 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 114,82 грн. - пені та судові витрати: 102,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним.
01.03.2003 року між Геологорозвідувальною експедицією № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" і товариством з обмеженою відповідальнічтю "Польма ЛТД" був укладений договір оренди крана баштового КБ-308. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, зокрема п.п. 3.1, 3.2,3.3, 3.5 стосовно сплати орендної плати, у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 4 116,48 грн. за період з 31.04.2008р. по 23.03.2009 року. Позивач зазначає, що у відповіді на його претензію відповідач вказує, що договір оренди відповідно до розділу 10 Договору та його листа від лютого 2008 року є таким, що припинив свою дію з 01.02.2008 року, але позивач не отримував від відповідача листа з вимогою про розірвання договору, а тому вважає, що відповідачем не визнається його претензія. Враховуючи умови договору, та норми ст. 11, ст. 188 ГК УКраїни , ст. 784 ЦК України, зазначає позивач, Договір оренди є укладеним, а відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі та порядку, визначеному роздалом 3 Договору.
16.04.2009 року представником позивача надіслано до суду заяву № 2/1985 про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути в відповідача 4692,75 грн. - основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року крана баштового КБ - 308 за період з 13.04.2008 року по 16.04.2009 рік, а також 310,39 грн. - інфляційних втрат, 61,52 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 123,04 грн. - пені.
03.06.09р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягнення грошових коштів" . У вказаній заяві позивач просить суд зобов'язати підприємство "Польма ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю повернути казенному підприємству "Кіровгеологія" кран баштовий 308-КБ та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за безпідставне користування краном баштовим КБ-308 за період з 01.04.2007 року по 01.06.2009 року у розмірі 2877,68 грн., а також 102,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на укладений між ГРЕ № 37 та підприємством "Польма ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю договір оренди державного майна від 01.04.1997 року. Відповідно до умов якого (п.1.1,1.2) Орендар передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене майно, яке знаходиться в оперативному управлінні Орендодавця, зокрема, кран баштовий КБ-308 державний № 569.
Акт прийому-передачі крану баштового 308-КБ був складений згідно умов Договору оренди державного майна від 01.04.1997 року. Однак, станом на сьогоднішній день, не зберігся. А тому не може бути наданий до суду. Проте з пояснень відповідача вбачається, зазначає позивач, що останній не заперечує щодо отримання орендованого майноа, яке начебто не могло ним використовуватися, оскільки Орендодавець не провів техогляд і не надав одночасно з передачею орендованого майна експертного висновку про придатність крану баштового 308-КБ до безпечної експлуатації.
Позивач також зазначає, що з врахуванням норм ст. 654 ЦК України та умов договору від 01.04.1997 року (п.10.6 Договору) , дія договору була пролонгована до 01.04.2007 року.
Відповідач станом на 01.06.2009 року орендоване майне не повернув, продовжує безпідставно ним користуватися. Факт користування орендованим майном без законних на те підстав підтверджується відсутністю акта про повернення майна Позивачу.
На підставі ч.2 ст. 785 ЦК України просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що складає за період з 01.04.2007 року по 01.06.2009 року 2 877,68 грн.
Не повернення орендованого майна та не внесення відповідачем орендної плати за час користування орендованим майном змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
З вищевикладеного вбачається, що до прийняття рішення по справі позивач змінив і підстави, і предмет позову, що суперечить ч. 2 ст. 22 ГПК України та свідчить про недобросовісне користування належними позивачу процесуальними правами.
За таких обставин господарський суд не розглядає заяву позивача, яка надійшла до господарського суду 03.06.09р. про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягнення грошових коштів" , а розглядає вимоги, викладені в заяві позивача № 2/878 від 19.03.2009 року та заяві про збільшення розміру позовних вимог № 2/1985 від 15.04.2009 року.
10.06.09р. від позивача надійшло клопотання без номеру та дати в якому позивач просить суд вважати договір оренди крану баштового КБ-308 від 01.02.2003 року неукладеним, оскільки договір майнового найму є реальним, то для укладення зазначеного договору, окрім згоди сторін, необхідно здійснити ще дію, як то, передати індивідуально визначене майно, що є предметом договору.
Господарський суд дійшов висновку, що вказане клопотання позивача є обгрунтованим та підлягає підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
До матеріалів справи сторонами подано копію договору оренди державного майна від 01.04.1997 року , який підписано зі сторони ГРЕ № 37 начальником експедиції Маліванчуком Б.В. , який діяв на підставі Положення згідно наказу № 83-с від 19.06.1979р., а зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Польма ЛТД" директором Льововим В.А., який діяв на підставі Статуту.
За умовами вказаного договору (п.1.1,1.2) Орендар зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно, яке знаходиться в оперативному управлінні Орендодавця, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки та передавального балансу вказаного підприємства станом на 01.04.1997 року, зокрема, кран баштовий КБ-308 державний № 569.
Розмір орендної плати та порядок її сплати сторони узгодили в розділі 3 Договору, а порядок повернення орендованого майна у п. 5.1.4 договору.
Акт прийому-передачі крану баштового 308-КБ сторонами до матеріалів справи сторонами не подано . Позивач зазначає, що такий акт складався згідно умов Договору оренди державного майна від 01.04.1997 року. Однак, станом на сьогоднішній день, не зберігся. А тому не може бути наданий до суду. Проте з пояснень відповідача вбачається, що останній не заперечує факту отримання орендованого майна, яке начебто не могло ним використовуватися, оскільки Орендодавець не провів техогляд і не надав одночасно з передачею орендованого майна експертного висновку про придатність крану баштового 308-КБ до безпеченої експлуатації.
Доказів повернення орендованого майна згідно договору оренди державного майна від 01.04.1997 року сторонами до матеріалів справи не подано.
Позивачем також подано до матеріалів справи копію договору оренди крану башенного КБ-308 від 01.02.2003 року, підписаного зі сторони Геологорозвідувальної експедиції № 37 начальником експедиції Єфіменко Ю.В., який діє на підставі положення та зі строни ТОВ "Польма ЛТД" в особі директора Льовова А.В., який діє на підставі Статуту.
За умовами цього договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування кран башенний КБ-308, який знаходиться на балансі Геологорозвідувальної ек педиції № 37, вартість якого визначена відповідно до "Звіту про експертну оцінку № 372 від 12.12.2002 року" та складає 8797грн. 00 коп.
Розмір орендної плати та порядок її сплати сторони узгодили в розіділ 3 Договору, яка визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ та складає без ПДВ за перший місяць оренди 109,96 грн. Сторони узгодили (п.3.2), що орендна плата за кожний наступний місяць узгоджується шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та сплачується не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом п.3.3. Договору).
Відповідно до п. 2.4 договору Орендар зобов'язався повернути майно Орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому для передачі майна Орендодавцю. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Господарський суд враховує, що вимоги позивача грунтується на договорі оренди від 01.02.2003 року. Правовідносини сторін на час укладення вказаного договору були врегульовані нормами Цивільного кодексу Української РСР та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до статті 256 ЦК УРСР за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
Відповідно до статті 2652 ЦК УРСР наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна.
Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобовязання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Стаття 153 ЦК УРСР визначає момент укладення договору, а саме, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Законодавцем визначено істотні умови договору оренди:
- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
-термін, на який якладається договір оренди;
орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення;
-викорнання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток гарантія, тощо;
порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
відповідальність стоорін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна;
Відповідно до ст. 12 вказаного Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами стексту договору.
Оскільки договір майнового найму є реальним, то для укладення зазначеного договору, окрім згоди сторн, необхідно здійснити ще дію, як то, передати індивідуально визначене майно, що є предметом договору.
В ході розгляду спору встановлено, що кран баштовий КБ-308 є предметом договору оренди державного майна від 01.04.1997 року та не повернутий орендарем орендодавцю, відповідно орендоване майно не може бути одночасно предметом договору від 01.02.2003 року.
У судовому засіданні представники сторін не заперечили факту не повернення орендованого майна згідно договору від 01.04.1997 року та факту не передавання в оренду майна згідно договору оренди від 01.02.2003 року, а саме крану баштового КБ-308.
Підписання сторонами одночасно двох договорів оренди на одне і те саме майно, а саме крану баштового КБ-308 унеможливлює його використання по договору, який підписано сторонами пізніше.
За таких обставин договір оренди крану баштового КБ-308 від 01.02.2003 року, підписаного зі сторони Геологорозвідувальної експедиції № 37 начальником експедиції Єфіменко Ю.В., який діє на підставі положення та зі строни ТОВ "Польма ЛТД" в особі директора Льовова А.В., який діє на підставі Статуту є неукладеним.
За таких обставин у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 4692,75 грн. - основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року крана баштового КБ - 308 за період з 13.04.2008 року по 16.04.2009 рік, а також 310,39 грн. - інфляційних втрат, 61,52 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 123,04 грн. - пені.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, що позовна заява подана особою, яка не є стороною договору від 01.02.2003 року є безпідставними та спростовуються поданими позивачем до матеріалів справи копіями правовстановлюючих документів позивача. Зокрема, Положенням про геологорозвідувальну експедицію № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" Міністерства екології та природних ресурсів України, затв. 05.02.2003 року" Положенням про геологорозвідувальну експедицію № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія", затв. 19.04.2007 року та витягом із Статуту казенного підприємства "Кіровгеологія", зареєстрованого 03.03.2006 року.
Відповідно до п. 2.1 Положення від 19.04.2007 року експедиція є відособленим підрозділом КП "Кіровгеоллогія" Міністерства навколишнього природного середовища України і не є юридичною особою.
Відповідно до статті 80 ЦК УКраїни тільки юридчна особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді поскладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Макаренко Т.В.