Кіровоградської області
"18" червня 2009 р.
Справа № 12/53
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 12/53
за позовом: казенного підприємства "Кіровгеологія" в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія", м. Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Польма ЛТД", м. Кіровоград
про стягнення 9707,48 грн.
Представники сторін:
від позивача - участі не брали
від відповідача - Пронін Ю.О. , довіреність № б/н від 28.04.09 ;
У судовому засіданні оголошувалися перерви в порядку визначеному частиною 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з 16.04.2009 року до 14:10 год. 30.04.2009 року та з 21.05.2009 року до 15:00 год. 03.06.2009 року.
Казенним підприємством "Кіровгеологія" в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Польма ЛТД" про стягнення 8707,40 грн. основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА за період з 13.04.2008 року по 23.03.2009 року , а також, 647,46 грн. - інфляційних втрат, 117,54 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 235,08 грн. - пені та судові витрати: 102,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
16.04.2009 року представником позивача надіслано до суду заяву № 2/1983 про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути в відповідача 9621,31 грн. - основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА за період з 13.04.2008 року по 16.04.2009 рік, а також 635,69 грн. - інфляційних втрат, 146,62 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 251,97 грн. - пені.
03.06.09р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягнення грошових коштів" . У вказаній заяві позивач просить суд зобов'язати підприємство "Польма ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю повернути казенному підприємству "Кіровгеологія" автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за безпідставне користування автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ за період з 01.04.2007 року по 01.06.2009 року у розмірі 14573,00 грн., а також 102,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
10.06.09р. від позивача надійшло клопотання без номеру та дати в якому позивач просить суд вважати договір оренди автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА неукладеним.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та на заяву позивача про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягенння грошової суми" вимоги позивача не визнав.
В обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне.
Договір оренди від 01.02.2003 року, на який позивач посилається у позовній заяві як на підставу своїх вимог, укладений геологорозвідувальною експедицією № 37 м.Кіровоград код ЄДРПОУ 04746400, а позовна заява подана казенним підприємством "Кіровгеологія" м.Київ код ЄДРПОУ 4308279. Тобто позовна заява подана особою яка не є стороною договору від 01.02.2003 року, а відтак ТОВ "Польма ЛТД" не порушувало прав та охоронюваних законом інтересів казенного підприємства "Кіровгеологія" и.Київ.
Таким чином, зазначає відповідач, по даній справі відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження у справі.
Крім того відповідач звертає увагу суду, що позивачем в порушення норм ст. 22 ГПК України змінено і предмет і підставу позовних вимог. Просить господарський суд розглядати позовну заяву позивача тільки з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Зазначає, що позивач у своєму клопотанні просить суд вважати договір оренди автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА від 01.02.2003 року неукладеним, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на вказаному договорі.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд, -
Казенним підприємством "Кіровгеологія" в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Польма ЛТД" про стягнення 8707,40 грн. основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА за період з 13.04.2008 року по 23.03.2009 року , а також, 647,46 грн. - інфляційних втрат, 117,54 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 235,08 грн. - пені та судові витрати: 102,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
01.02.2003 року між Геологорозвідувальною експедицією № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" і товариством з обмеженою відповідальністю "Польма ЛТД" був укладений договір оренди автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, зокрема п.п. 3.1, 3.2,3.3, 3.5 стосовно сплати орендної плати, у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 8707,40 грн. за період з 13.04.2008р. по 23.03.2009 року. Позивач зазначає, що у відповіді на його претензію відповідач вказує, що договір оренди відповідно до розділу 10 Договору та його листа від лютого 2008 року є таким, що припинив свою дію з 01.02.2008 року, але позивач не отримував від відповідача листа з вимогою про розірвання договору, а тому вважає, що відповідачем не визнається його претензія. Враховуючи умови договору, та норми ст. 11, ст. 188 ГК УКраїни , ст. 784 ЦК України, зазначає позивач, Договір оренди є укладеним, а відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі та порядку, визначеному розділом 3 Договору.
16.04.2009 року представником позивача надіслано до суду заяву № 2/1983 про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути в відповідача 9621,31 грн. - основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА за період з 13.04.2008 року по 16.04.2009 рік, а також 635,69 грн. - інфляційних втрат, 146,62 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 251,97 грн. - пені.
03.06.09р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягнення грошових коштів" . У вказаній заяві позивач просить суд зобов'язати підприємство "Польма ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю повернути казенному підприємству "Кіровгеологія" автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за безпідставне користування автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ за період з 01.04.2007 року по 01.06.2009 року у розмірі 14573,00 грн., а також 102,00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на укладений між ГРЕ № 37 та підприємством "Польма ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю договір оренди державного майна від 01.04.1997 року. Відповідно до умов якого (п.1.1,1.2) Орендар передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене майно, яке знаходиться в оперативному управлінні Орендодавця, зокрема, автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ.
Акт прийому-передачі автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ. був складений згідно умов Договору оренди державного майна від 01.04.1997 року. Однак, станом на сьогоднішній день, не зберігся. А тому не може бути наданий до суду. Проте з пояснень відповідача вбачається, зазначає позивач, що останній не заперечує щодо отримання орендованого майном, яке начебто не могло ним використовуватися, оскільки Орендодавець не провів техогляд і не надав одночасно з передачею орендованого майна експертного висновку про придатність автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ до безпечної експлуатації.
Позивач також зазначає, що з врахуванням норм ст. 654 ЦК України та умов договору від 01.04.1997 року (п.10.4 Договору) , дія договору була пролонгована до 01.04.2007 року.
Відповідач станом на 01.06.2009 року орендоване майне не повернув, продовжує безпідставно ним користуватися. Факт користування орендованим майном без законних на те підстав підтверджується відсутністю акта про повернення майна Позивачу.
На підставі ч.2 ст. 785 ЦК України просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що складає за період з 01.04.2007 року по 01.06.2009 року 14573,00 грн.
Не повернення орендованого майна та не внесення відповідачем орендної плати за час користування орендованим майном змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, до прийняття рішення по справі позивач змінив і підставі, і предмет позову, що суперечить ч. 2 ст. 22 ГПК України та свідчить про недобросовісне користування належними позивачу процесуальними правами.
За таких обставин господарський суд не розглядає заяву позивача, яка надійшла до господарського суду 03.06.09р. про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмету позову "про стягнення грошових коштів" , а розглядає вимоги, викладені в заяві позивача № 2/878 від 19.03.2009 року та заяві про збільшення розміру позовних вимог № 2/1983 від 15.04.2009 року.
10.06.09р. від позивача надійшло клопотання без номеру та дати в якому позивач просить суд вважати договір оренди автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ від 01.02.2003 року неукладеним, оскільки договір майнового найму є реальним, то для укладення зазначеного договору, окрім згоди сторін, необхідно здійснити ще дію, як то, передати індивідуально визначене майно, що є предметом договору.
Господарський суд дійшов висновку, що вказане клопотання позивача є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
До матеріалів справи сторонами подано копію договору оренди державного майна від 01.04.1997 року , який підписано зі сторони ГРЕ № 37 начальником експедиції Маліванчуком Б.В. , який діяв на підставі Положення згідно наказу № 83-с від 19.06.1979р., а зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Польма ЛТД" директором Льововим В.А., який діяв на підставі Статуту.
За умовами вказаного договору (п.1.1,1.2) Орендар зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно, яке знаходиться в оперативному управлінні Орендодавця, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки та передавального балансу вказаного підприємства станом на 01.04.1997 року, зокрема, автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ.
Розмір орендної плати та порядок її сплати сторони узгодили в розділі 3 Договору, а порядок повернення орендованого майна у п. 5.1.4 договору.
Акт прийому-передачі автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ сторонами до матеріалів справи не подано . Позивач зазначає, що такий акт складався згідно умов Договору оренди державного майна від 01.04.1997 року. Однак, станом на сьогоднішній день, не зберігся. А тому не може бути наданий до суду. Проте з пояснень відповідача вбачається, зазначає позивач, що останній не заперечує щодо отримання орендованого майном, яке начебто не могло ним використовуватися, оскільки Орендодавець не провів техогляд і не надав одночасно з передачею орендованого майна експертного висновку про придатність автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ до безпечної експлуатації.
Доказів повернення орендованого майна згідно договору оренди державного майна від 01.04.1997 року сторонами до матеріалів справи не подано.
Позивачем також подано до матеріалів справи копію договору оренди автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ від 01.02.2003 року, підписаного зі сторони Геологорозвідувальної експедиції № 37 начальником експедиції Єфіменко Ю.В., який діє на підставі положення та зі сторони ТОВ "Польма ЛТД" в особі директора Льовова А.В., який діє на підставі Статуту.
За умовами цього договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ, який знаходиться на балансі Геологорозвідувальної ек педиції № 37, вартість якого визначена відповідно до "Звіту про експертну оцінку № 368 від 12.12.2002 року" та складає 10794,08 коп.
Розмір орендної плати та порядок її сплати сторони узгодили в розділі 3 Договору, яка визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ та складає без ПДВ за перший місяць оренди 224,87 грн. Сторони узгодили (п.3.2), що орендна плата за кожний наступний місяць узгоджується шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та сплачується не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом п.3.3. Договору).
Відповідно до п. 2.4 договору Орендар зобов'язався повернути майно Орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому для передачі майна Орендодавцю. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Господарський суд враховує, що вимоги позивача ґрунтується на договорі оренди від 01.02.2003 року. Правовідносини сторін на час укладення вказаного договору були врегульовані нормами Цивільного кодексу Української РСР та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до статті 256 ЦК УРСР за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
Відповідно до статті 2652 ЦК УРСР наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна.
Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 153 ЦК УРСР визначає момент укладення договору, а саме, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Законодавцем визначено істотні умови договору оренди:
- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
-термін, на який укладається договір оренди;
орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення;
-викорнання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток гарантія, тощо;
порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
відповідальність сторін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна;
Відповідно до ст. 12 вказаного Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Оскільки договір майнового найму є реальним, то для укладення зазначеного договору, окрім згоди сторін, необхідно здійснити ще дію, як то, передати індивідуально визначене майно, що є предметом договору.
В ході розгляду спору встановлено, що автомобіль самоскид МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ є предметом договору оренди державного майна від 01.04.1997 року та не повернутий орендарем орендодавцю, то зазначене орендоване майно не може бути одночасно предметом договору від 01.02.2003 року.
У судовому засіданні представники сторін не заперечили факту не повернення орендованого майна згідно договору від 01.04.1997 року та факту не передавання в оренду майна згідно договору оренди від 01.02.2003 року, а саме автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ.
Підписання сторонами одночасно двох договорів оренди на одне і те саме майно, а саме автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ унеможливлює його використання по договору, який підписано сторонами пізніше.
За таких обставин договір оренди автомобіля самоскида МАЗ - 5549 держ. № 93-13 КДМ від 01.02.2003 року, підписаного зі сторони Геологорозвідувальної експедиції № 37 начальником експедиції Єфіменко Ю.В., який діє на підставі положення та зі сторони ТОВ "Польма ЛТД" в особі директора Льовова А.В., який діє на підставі Статуту є неукладеним.
За таких обставин у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 9621,31 грн. - основного боргу за договором оренди від 01.02.2003 року автомобіля-самоскида МАЗ -5549, державний номер 93-13ЕІА за період з 13.04.2008 року по 16.04.2009 рік, а також 635,69 грн. - інфляційних втрат, 146,62 грн. - три відсотка річних від простроченої суми заборгованості, 251,97 грн. - пені.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, що позовна заява подана особою, яка не є стороною договору від 01.02.2003 року є безпідставними та спростовуються поданими позивачем до матеріалів справи копіями правовстановлюючих документів позивача. Зокрема, Положенням про геологорозвідувальну експедицію № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія" Міністерства екології та природних ресурсів України, затв. 05.02.2003 року" Положенням про геологорозвідувальну експедицію № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія", затв. 19.04.2007 року та витягом із Статуту казенного підприємства "Кіровгеологія", зареєстрованого 03.03.2006 року.
Відповідно до п. 2.1 Положення від 19.04.2007 рокуекспедиція є відособленим підрозділом КП "Кіровгеоллогія" Міністерства навколишнього природного середовища України і не є юридичною особою.
Відповідно до статті 80 ЦК УКраїни тільки юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Макаренко Т.В.
дата підписання
рішення 19.06.2009 року.