83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.06.09 р. Справа № 28/53
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка
про стягнення 9310грн.80коп.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Петров Є.В.
В судовому засіданні оголошувалась
перерва з 17.06.2009р. по
22.06.2009р.
Позивач, Державне підприємство „Селидіввугілля”, м.Селидове звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка про стягнення 9310грн.80коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №79 від 07.05.2007р., специфікацію до договору, накладні №311 від 24.05.2007р., №672 від 15.10.2007р., платіжні доручення №518 від 08.05.2007р., №772 від 20.06.2007р., ст.693 ЦК України.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/53 та призначив її розгляд на 22.04.2009р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву №б/н від 21.04.2009р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки недопоставка продукції обумовлена невиконанням позивачем зобов'язання щодо 100% передплати за продукцію, крім того відповідач надав суду рішення господарського суду Донецької області по справі №9/177 від 18.12.2008р.
Позивач надав уточнення в частині правового обґрунтування позову, в якому зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог та посилається на ст.ст. 693, 538 ЦК України.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання сторін про продовження розгляду справи на 1 місяць було задоволене, ухвалою суду від 13.05.2009р. розгляд справи № 28/53 продовжено до 25.06.2009р.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
07.05.2007р. між Державним підприємством „Селидіввугілля” та Відкритим акціонерним товариством „Горлівський завод „Реммаш” укладений договір поставки №79, відповідно з яким постачальник (відповідач) зобов'язується у відповідності з вимогами нормативної документації виготовити та поставити продукцію замовнику (позивачу), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити отриману продукцію на умовах даного договору (п.1.1 договору).
Строк дії договору до 31.12.2007р. (п. 7.4. договору).
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №79 від 07.05.2007р.
Відповідно до п.1.2 договору, асортимент, кількість та номенклатура продукції визначаються у додаткових угодах та специфікаціях, які додаються до даного договору, і які є невід'ємною його частиною.
Пунктом 2.3 договору передбачена 100% попередня оплата.
В свою чергу, згідно п.4.1 договору, умови поставки продукції - EXW (зі складу заводу - Інкотермс) після її оплати.
Відповідно до додатку №1 до договору (специфікація), відповідач зобов'язаний був відвантажити позивачу продукцію загальною вартістю 29 691грн.60коп.
За твердженням позивача, останнім на рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 18 000грн.00коп. в якості передоплати за поставку згідно зазначеного договору, що підтверджується платіжними дорученнями №518 від 08.05.2007р., №772 від 20.06.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи. В платіжних дорученнях є посилання на рахунок № 284 від 07.05.2007р.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 13.05.2009р., 01.06.2009р. суд зобов'язував сторін надати рахунок № 284 від 07.05.2007р. суду в матеріали справи, але вимоги суду в цей частині сторонами не виконані, рахунок суду не наданий.
Як зазначено позивачем, відповідач свої зобов'язання щодо поставки продукції виконав частково, здійснивши поставку продукції на загальну суму 8 689грн.20коп., що вбачається з накладних №311 від 24.05.2007р., №672 від 15.10.2007р. (копії накладних додані до матеріалів справи).
Таким чином, позивач вважає, що на момент подання позовної заяви, відповідач недопоставив продукцію загальною вартістю 9 310грн.80коп.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 1-1195 від 08.08.2007р. з вимогою в місячний строк погасити дебіторську заборгованість в сумі 12217грн.20коп., яка виникла, за твердженням позивача, в результаті невиконання відповідачем умов договору поставки № 79 від 07.05.2007р., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка 9310грн.80коп.
Проте, як зазначено вище, відповідач, не погоджуючись з заявленим позовом, вказує на те, що недопоставка продукції обумовлена невиконанням позивачем зобов'язання щодо 100% передплати за продукцію, як то передбачено пунктом 2.3. договору.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
В матеріалах справи наявне рішення від 18.12.2008 р. по справі № 9/177 (Суддя Марченко О.А.) відповідно до якого в задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка про зобов'язання Відкрите акціонерне товариство „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка допоставити Державному підприємству „Селидіввугілля”, м.Селідове продукцію на суму 8 882грн.40коп., а саме: зірку 1ГПКС 72.00.161, лист пружній 84.34.00.001, гідроблок 1ГПКС 15.02.600., а також стягнення з відповідача 488грн.00коп. переплати продукції, було відмовлено.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки склад сторін у справах за N 9/177 та № 28/53 є тотожним, то факти встановлені в рішенні по справі № 9/177 мають преюдиціальне значення по цієї справі. Відповідач зазначив, що рішення сторони не оскаржували (протокол судового засідання від 22.06.2009р.).
Судом по справі № 9/177 встановлено наступне. Відповідно до п.2.3 договору передбачена 100% попередня оплата. В свою чергу, згідно п.4.1 договору, умови поставки продукції -EXW (зі складу заводу - Інкотермс) після її оплати. Оскільки умовами специфікації визначена сума поставки в розмірі 29 691грн.60коп., а позивачем здійснена попередня оплата на суму в розмірі 18 000грн.00коп., тому позивач вважається таким, що не виконав умови договору. Платіжні доручення №518 від 08.05.2007р., №772 від 20.06.2007р., згідно яких здійснено передоплату, не містять посилань щодо попередньої оплати за договором №79 від 07.05.2007р., навпаки, призначенням платежу є продукція згідно рахунку №284 від 07.05.2007р. Втім, враховуючи те, що відповідач не заперечує проти того, що зазначені грошові кошти отримані саме на виконання умов договору №79 від 07.05.2007р., суд вважає, що грошові кошти в розмірі 18 000грн.00коп. є передоплатою за договором №79 від 07.05.2007р. Таким чином, невиконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки продукції сталося внаслідок прострочення позивача щодо перерахування 100% оплати продукції, як то передбачено умовами договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до п. п.4.1 договору, умови поставки продукції - EXW (зі складу заводу - Інкотермс) після її оплати.
Водночас, вказана умова не може стосуватися строку або терміну здійснення поставки, оскільки всупереч приписам ст. 252 ЦК України відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, тобто умова договору „поставка товару здійснюється після її оплати” не є законним визначенням строку чи терміну в зобов'язанні. Таким чином, зобов'язання у даному разі повинно виконуватись згідно вимог ч.2 ст.530 ЦК України, за якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але суду не надані докази встановлення строків поставки товару.
Крім того, попередня оплата не була здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на ст.538 ЦК України є хибними відповідно до наступного.
Згідно з приписами аб.2 ч.1 ст.693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару в повному обсязі є підставою застосування ст.538 ЦК України, відповідно до положень якої продавець має право зупинити виконання своїх обов'язків за договором або відмовитися від його виконання частково або повністю, а не поставити товар, як вважає позивач, на суму частково сплаченої попередньої оплати.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідивши у сукупності матеріали справи, враховуючи те, що посилання позивача спростовуються зазначеними вище висновками, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове є необґрунтованими, безпідставними, а відтак такими, що підлягають залишенню без задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка про стягнення 9310грн.80коп. - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 22.06.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя