83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.06.09 р. Справа № 20/63
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІСТ-СЕРВІС”, м.Дніпропетровськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк
про стягнення 62940,73 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ковальов С.В. - дов.
До господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІСТ-СЕРВІС”, м.Дніпропетровськ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк, про стягнення збитків, спричинених неправомірними діями, у розмірі 62940,73 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем здійснені незаконні розрахунки об'єму газу, який транспортувався відповідачем позивачеві за договором про транспортування природного газу № 5124-П від 07.04.08 р. (далі-Договір), на підставі акту перевірки від 12.09.08 р. (далі-Акт перевірки), що, за ствердженням, позивача, потягнуло за собою додаткове понесення останнім витрат, що були здійсненні з метою запобігання припинення транспортування газу шляхом відключення з боку відповідача.
Позивач зазначає, що діяннями відповідача були порушені господарські зобов'язання, встановлені Договором, внаслідок чого до позивача були застосовані санкції, в результаті яких останнім були понесені збитки у вигляді додаткових витрат в сумі 62340,73 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наданими суду документами, що наявні в матеріалах справи, посиланнями на приписи чинного законодавства України, Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, поставки й споживання, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.05 р. № 618 (далі-Правила № 618).
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість.
За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 26.05.09 р. було оголошено перерву до 22.06.09 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
07 квітня 2008 р. позивачем (Замовник) та відповідачем (Міськгаз) укладено Договір, предметом якого є надання відповідачем позивачеві послуг з транспортування природного газу по мережах відповідача, їх отримання та сплата позивачем на умовах цього Договору (п.п.1.1, 1.2, 3, 5, 6).
За змістом п.2.5 Договору, контроль обліку газу та технічного стану обладнання, установленого у Замовника, здійснює Міськгаз.
12 вересня 2008 р. інспекторами відповідача була здійснена планова перевірка вузла обліку газу котельні на об'єкті позивача, розташованому за адресою: 83050, м.Донецьк, пр.Миру, 9. У ході перевірки представниками відповідача було виявлено, що на дисплеї електронного коректора об'єму газу SEVC-D висвітилась індикація “джерело живлення”, знак “дзвіночок”. За результатами перевірки було складено Акт перевірки, у якому зазначено: “коректор об'єму газу працює в аварійному режимі, код аварії 008-008, за результатами перевірки вузол обліку газу визнаний негідним до подальшої експлуатації”.
За ствердженням позивача, 03.10.08 р. Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” був виставлений рахунок-фактура № 127/11 від 03.10.08 р. згідно договору поставки природного газу № 01/127(08)ПР від 01.06.08 р. на передоплату за газ і транспортування об'єму 48120 м3 на суму 73118,34 грн. Платіжним дорученням № 1285 від 24.10.08 р. позивачем була здійснена передоплата на поставку й транспортування газу згідно рахунку № 127/11 з метою уникнення збоїв у подальшому користуванні природним газом, як зазначає позивач у своєму позові.
У позовній заяві позивач також зазначає, що у зв'язку із незгодою щодо розрахованого спожитого у вересні обсягу газу позивачем було відправлено листа до відповідача (вих.№ 232 від 08.10.08 р.) із проханням вирішення спірного питання щодо неправомірного й необґрунтованого розрахунку спожитого природного газу з додатком погодинних параметрів показань витрат природного газу, журналу подій і журналу параметризації коректору.
24 жовтня 2008 р. позивач одержав лист від відповідача (вих.№ 5639 від 24.10.08 р.) з відмовою в перерахунку об'єму спожитого газу й вказівкою того, що всі розрахунки виконано справедливо й у точній відповідності з Наказом Міністерства палива й енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618 “Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, поставки й споживання”.
04 листопада 2008 р. позивачем був направлений лист у Національну комісію регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (вих.№ 273 від 04.11.08 р.) із проханням роз'яснити спірне питання з ВАТ “Донецькміськгаз”.
Донецьке територіальне представництво НКРЕ України своєю відповіддю (вих.№ 30-4-18/051 від 08.12.08 р.) рекомендувало звернутись в суд для вирішення конфліктної ситуації.
В матеріалах справи є наявними звернення позивача до ДП “Актаріс Україна”, Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
За даних обставин позивач звернувся до суду із позовом, стверджуючи, що відповідачем при складанні Акту перевірки й розрахунку спожитого природного газу не були враховані норми Правил № 618, зокрема: ч.3 п.5.13.1, п.8.2, а також порушено п.п.3.6.1, 3.6.2 Договору № 5124-П, що тягне за собою неправомірність висновків про визнання коректора негідним до подальшої експлуатації й виконання розрахунків за потужністю котельні у відповідності із п.п.3.6.2 Договору № 5124-П, а розмір розрахованого обсягу газу зроблений відповідачем в порушення п.3.5 Договору № 5124-П, що мало наслідком спричинення збитків для позивача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наполягає на тому, що в Акті перевірки представники відповідача зазначили, що коректор об'єму газу працює в аварійному режимі, код аварії 008-008, на підставі чого обсяг спожитого газу було розраховано у розмірі 62940,73 грн., вважаючи, що дане формулювання суперечить нормативно-правовим актам та експлуатаційний документації коректора, адже даний сигнал не свідчить про аварійну ситуацію, а лише вказує на необхідність заміни батареї живлення, коректор при цьому продовжує безперервне виконання своїх функції протягом 90 днів з моменту появи вищевказаної індикації “джерело живлення”. Крім того, у п.4.5.4 Інструкції вказується: “Сигнал про позаштатний режим по розряду батареї видається, коли до закінчення регресу батареї (повний ресурс батареї програмується при введені коректора в експлуатацію або після заміни батареї значенням 1825 днів) залишається 90 днів. Необхідно замінити батарею й ввести у пам'ять значення повного ресурсу батареї (1825 днів) шляхом натискання й утримання протягом 15 с кнопки ВР1”.
У своєму позові позивач зазначає, що розрахунки об'єму газу, зроблені відповідачем на підставі Акту перевірки, є незаконними, адже вони зроблені в порушення вимог чинного законодавства й експлуатаційної документації коректора. Відповідач незаконно розрахував об'єм спожитого звітному періоді газу відповідно до п.3.6.1 Договору № 5124-П, а не до п.3.5 Договору № 5124-П, чим спричинив збитки позивачеві.
При цьому, позивач також стверджує, що діяннями відповідача були порушені господарські зобов'язання, встановлені у Договорі № 5124-П. Внаслідок порушення зобов'язань з боку відповідача до позивача були застосовані санкції, у результаті яких останнім були понесені збитки у вигляді додаткових витрат внаслідок порушення зобов'язання з боку відповідача у розмірі 62940,73 грн., на стягненні яких з відповідача й наполягає.
Відповідач позову не визнав, посилаючись на відсутність підстав для його задоволення, про що зазначив у своєму відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 23.04.09 р., та у письмових поясненнях від 25.05.09 р.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів справи, при плановій перевірці 12.09.08 р. комерційного вузла обліку на підприємстві позивача представники відповідача виявили, що на дисплеї коректора “Sevs-D” висвітився значок акумулятора та дзвіночка. При натисканні на клавіатуру коректора висвітився код аварії 008-008. В паспорті на електричний коректор об'єму газу “Sevs-D” в п.3.8.2 зазначено, що значок акумулятора на дисплеї є індикатором розряду батареї, а значок “дзвіночок” - індикатор аварійної ситуації (що трапилась або існуючої). Код аварії 008-008, згідно п.7.2.1, сигналізує аварію по джерелу живлення. У зв'язку з тим, що коректор зафіксував факт аварії, представники Відкритого акціонерного товариства “Донецькмісьгаз” склали акт перевірки, в якому виклали ситуацію.
При розрахунку об'єму газу, спожитого позивачем в вересні 2008 р., за період з 01.09.08 р. по 24.09.2008 р. до моменту заміни батареї, працівниками Відкритого акціонерного товариства “Донецькміськгаз” розрахунки спожитого газу зроблені відповідно до п.5.13 Правил № 618, який зазначає, що перерахунок протранспортованого газу виконується при наявності аварійних ситуацій, які зареєстровані в звітах вимірювателів та вимірювальних коректорів.
Згідно із п.5.13.2 Правил № 618, якщо володарем комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунок спожитого газу виконується по проектній номінальній потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання. Акт № 5124 від 30.09.08 р. було передано представнику позивача для підписання. З боку позивача акт було підписано та скріплено печаткою. Будь-які зауваження з його боку в акті відсутні.
Відповідно до п.3.8 Договору, сторона, яка не згодна з визначеною кількістю газу, письмово заявляє про це іншій стороні в 5-ти денний термін з дати оформлення акту на послуги з транспортування природного газу.
Докази звернення позивача до відповідача із запереченнями щодо пред'явлених обсягів газу в передбачений п.3.8 Договору строк суду не надано, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що позивач знав про нарахування об'ємів газу відповідно до Акту перевірки та погодився з ним.
Вищевикладене свідчить про те, що при здійсненні перевірки 12.09.08 р., складанні Акту перевірки, визначенні обсягу протранспортованого у вересні 2008 р. газу відповідачем не були допущені порушення умов Договору та приписів Правил № 618, що спростовує ствердження позивача про такі порушення, внаслідок яких йому заподіяно збитків.
Крім того, матеріалами справи не підтверджено факту застосування до позивача санкцій, в результаті яких позивачем були понесені збитків у вигляді додаткових витрат, про що зазначає позивач у своєму позові.
Позивач також зазначає, що платіжним дорученням № 1285 від 24.10.08 р. ним, з метою уникнення збоїв у подальшому користуванні природним газом, було сплачено рахунок ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” № 127/11 від 03.10.08 р. на суму 73118,34 грн.
Наявна в матеріалах справи копія вищезазначеного платіжного доручення не містить відміток банку про його виконання, отже судом до уваги не приймається. Надане позивачем під час вирішення спору платіжне доручення № 6417 від 24.10.08 р. про перерахування Донецькій філії ДК “Газ України” 73118,34 грн. також є наявними в матеріалах справи. При цьому, в розділі “Призначення платежу” даного доручення зазначено: “Предоплата за поставку и транспортировку газа, пр.Мира, 9, за ноябрь 2008 г., согласно счета № 127/11 от 13.10.08 г., в т.ч. ПДВ 12186,39 грн. (ДФ)”.
Згідно із копією рахунка-фактури № 127/11 від 13.10.08 р., що наявна в матеріалах справи, перерахуванню позивачем на користь Донецької філії ДК “Газ України” підлягає сума 73118,34 грн. у якості попередньої оплати за газ та його транспортування у листопаді 2008 р.
Вищезазначені матеріали не обґрунтовують стверджень позивача про те, що ним здійснені додаткові витрати саме у зв'язку із неправомірним визначенням відповідачем обсягів природного газу у вересні 2008 р.
Згідно із ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.225 зазначеного кодексу, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом зазначених норм, підставою для відшкодування збитків є порушення господарського зобов'язання або встановлених вимог щодо господарської діяльності. Крім того, додаткові витрати, про які йдеться в ст.225 Господарського кодексу України, визначені як такі, що понесені стороною, тобто мають бути фактичними. Факт здійснення додаткових витрат має бути доведений належними доказами.
Згідно із ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст.36 зазначеного кодексу, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами факту порушення відповідачем умов Договору, вимог Правил № 618, а також факту вчинення позивачем додаткових витрат, сплати ним санкцій тощо, про які йдеться в його позові.
За даних обставин у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю, судові витрати - покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, суд
У задоволенні позову - відмовити.
Повний текст рішення підписано 30.06.09 р.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1- позивачеві;
1 - відповідачеві;
1 - у справу