ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/238
28.05.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»
До Відкритого акціонерного товариства «Державної енергогенеруючої
компанії «Центренерго»
Про стягнення 9809,02 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Гардер О.В., довіреність № 1590/22 від 12.02.2009р.
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»(позивач) звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державної енергогенеруючої компанії «Центренерго» (відповідач) про стягнення 9809,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено борг у сумі 9809,02 грн. за договором № 822 про постачання електричної енергії.
Ухвалою суду від 27.03.2009 порушено провадження у справі № 1/238 та призначено розгляд на 22.05.2009р.
22.05.2009 року представник відповідача надав на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі документи, та надав пояснення по суті спору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії від 07.05.2003р. № 822.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, на умовах договору та відповідно до встановлених для споживачів ВАТ «Донецькобленерго», а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати використану електроенергію.
Позивач свої договірні зобов'язання виконує у повному обсязі, а відповідач не належно дотримується умов договору, оскільки згідно з актами приймання-передачі за серпень, вересень 2008р., рахунками та повідомленнями, актами перевищує договірні величини електричної енергії.
В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 9809,02 грн. за перевищене використання електроенергії.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
22.05.2009р. в судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву в якій виклав підстав своєї незгоди з позовними вимогами позивача.
Вивчивши відзив відповідача, заслухавши його пояснення, а також дослідивши докази додані сторонами до матеріалів справи суд вирішив відмовити позивачу у задоволенні позову з наступних підстав.
У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем було перевищено споживання договірних величин електричної потужності, хоча перевіривши розрахунок до позовної заяви, та дослідивши акти, на які позивач посилається як на докази своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку про те, що згідно умов договору відповідач недовикористав електричну енергію у серпні на 216 Квт, а у вересні на 187 Квт, так як умовами договору передбачено використання у серпні 660 Квт, а у вересні 623 Квт, проте відповідачем згідно актів використано лише у серпні 444 Квт, а у вересні 436 Квт.
Також суд звернув увагу на те, що позивач свої вимоги обґрунтовує лише відповідно до Закону України «Про електроенергетику», хоча згідно умов договору сторони домовились при вирішенні питань керуватися Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і т.д.
Так, відповідно до п.6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представник аспоживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні дл визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт , в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.
Аналогічна норма міститься у п.3.5 Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України.
Позивач не повідомив відповідача про отримані результати щодо вимірюваного обсягу електроенергії та направив акти підписані лише зі сторони позивача.
Надані позивачем до позовної заяви акти не відповідають вимогам наведеним вище, а отже не можуть судом прийматися до уваги у якості належних доказів.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 9809,02 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9809,02 грн. -основного боргу за перевищене використання електроенергії, є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господраського процесуальног кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 28.05.2009р.)