ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/254
02.06.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі філії «Київське регіональне управління»
про стягнення 613 520,40 дол. США ( що складає 4 724 107,08 грн. за офіційним курсом НБУ грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Боримська О.В. -представник за довіреністю № 7/3 від 20.02.2009 року;
від відповідача: Гутник А.Ж.- представник за довіреністю № 126-ГО/09 від 19.05.2009 року.
встановив :
Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі філії «Київське регіональне управління» про стягнення 613 520,40 дол. США (що складає 4 724 107,08 грн. за офіційним курсом НБУ).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.04.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір № 53/10-08 банківського вкладу в іноземній валюті.
Згідно умов розділу 1 договору, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 265240131707 в КРУ ТОВ «Укрпромбанк», на який вкладник перераховує грошові кошти у розмірі 600 000 доларів США, а банк приймає зазначені грошові кошти та зобов'язується повернути їх вкладнику 29.04.09 разом із процентами за користування зазначеними коштами з розрахунку 10,25 % річних.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що вкладник має право на першу вимогу отримати свій вклад або його частину згідно умов договору.
Відповідно до пункту 2.6 договору дострокове повернення вкладу здійснюється в порядку, визначеному договором та чинним законодавством України.
Підпунктом 3.2.5 договору вкладника зобов'язано у разі виникнення необхідності дострокового повернення вкладу письмово звернутися до банку з пропозицією повного або часткового повернення вкладу не пізніше як за три банківські дні до дати повернення вкладу.
Листом № 839/0/3-09 від 13.02.2009 року позивач звернувся до банку з вимогою про повернення 18.02.2009 року вкладу шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 600 000 доларів США та процентів за користування ними на поточний рахунок вкладника.
Банк листом № 7996 від 17.02.2009 року відмовив вкладнику у поверненні вкладу мотивуючи це тим, що постановою Правління НБУ від 20.01.2008 року № 19/БТ у ТОВ «Укрпромбанк»призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.09 до 21.07.09, а також тим, що постановою Правління НБУ від 04.12.2008 № 413 «Про окремі питання діяльності банків»та листом НБУ від 06.12.08 № 22-310/946-17250 банкам заборонено дострокове повернення депозитів.
У зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2009 року порушено провадження у справі, розгляду справи призначено на 19.05.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 року відкладено розгляд справи у зв'язку з клопотання представника відповідача про відкладення та його неявку в судове засідання на 01.06.2009 року, продовжено строк розгляду справи.
У судовому засіданні 01.06.2009 року представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 600 000,00 дол. США, нараховані проценти у розмірі 25 091, 22 дол. США та витрати по сплаті державного мита в сумі 3 311,68 дол. США., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував та зазначив, що відповідач не може нести відповідальність за відмову від дострокового повернення вкладу.
Судом оголошено перерва до 02.06.2009 року для надання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 02.06.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача подав відзив на заяву про збільшення позовних вимог по справі № 33/254, зазначив, що у позивача відсутні підстави для додаткових вимог щодо сплати процентів, просив суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Також, представник позивача підтримав подану з позовом заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову та на все належне товариству з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»нерухоме майна, заборонити відповідачу здійснювати будь-які операції та використовувати кошти позивача у розмірі 613 520,40 доларів США та вчиняти дії, спрямовані на відчуження будь-якими способами належне йому нерухоме майно.
Представник відповідача заперечував проти клопотання про забезпечення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково та припиненню провадження в частині стягнення процентів за користування коштами.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
22.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі заступника керуючого філією «Київське регіональне управління»товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»було укладено договір в іноземній валюті № 53/Ю-08 (строковий).
Відповідно до п.1.1 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № 265240131707 в КРУ ТОВ «Укрпромбанк», код банку 380076.
Пунктами 1.2 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року передбачено, що вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 600 000,00 дол. США
Факт перерахування позивачем коштів в розмірі 600 000,00 дол. США підтверджено платіжним дорученням в іноземній валюті № 18 від 25.04.2008 року та відповідачем не заперечувався.
Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з ч.2 статті 340 ГК України депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.
Частина 1 статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно з ч.1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п.1.3 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року банк зобов'язується повернути суму вкладу 29.04.2009 року.
Проте, згідно з п. 4.1.1 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року клієнт має право отримати на першу вимогу вклад або його частину згідно умов цього договору.
Відповідно до п. 2.6 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року повне або часткове дострокове повернення вкладу здійснюється в порядку, визначеному договором та чинним законодавством України.
Пунктом 3.2.5 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року передбачено, що вкладник зобов'язаний у разі виникнення необхідності дострокового повернення вкладу письмово звернутися до банку з пропозицією повного або часткового повернення вкладу не пізніше як за 3 (три) банківські дні до дати повернення вкладу.
Листом вих. № 839/0/3-09 від 13.02.2009 року позивач звернувся до банку з вимогою про повернення не пізніше 18.02.2009 року вкладу шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 600 000 доларів США та процентів за користування ними на поточний рахунок вкладника.
Банк листом вих. № 7996 від 17.02.2009 року відмовив вкладнику у поверненні вкладу мотивуючи це тим, що постановою Правління НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року у ТОВ «Укрпромбанк»призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року, а також тим, що постановою Правління НБУ № 413 «Про окремі питання діяльності банків»від 04.12.2008 року та листом НБУ № 22-310/946-17250 від 06.12.2008 року банкам заборонено дострокове повернення депозитів.
Постановою Правління Національного банку України НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 21.01.2009 строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.
Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
З наведених норм вбачається, що дія мораторію поширюється лише на ті зобов'язання відповідача, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію.
Як встановлено судом Правлінням Національного банку України призначено відповідачу тимчасову адміністрацію та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 року. При цьому, позивач звернувся до відповідача про повернення депозитного вкладу 13.02.2009 року, тобто після призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію.
Отже, дія мораторію не поширюється на спірні зобов'язання відповідача з повернення депозитного вкладу позивачу.
Також, Постанова Правління НБУ № 413 «Про окремі питання діяльності банків»від 04.12.2008 року також не міститься жодної заборони щодо дострокового повернення вкладу на першу вимогу вкладника, оскільки пункту 2 даної постанови лише зобов'язує банки уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.
А, лист НБУ від 06.12.08 № 22-310/946-17250 не є нормативним документом, тому не може свідчити про заборону повернення вкладникам належних їм коштів з депозитних рахунків.
Відповідно до п.2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами відповідач не повернув позивачу суму вкладу в розмірі 600 000,00 дол. США.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем у частині неповернутого вкладу (депозиту) в розмірі 600 000,00 дол. США належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути нараховані за користування 600 000 доларів США за період з 01.12.2008 року по 01.04.2009 року проценти у розмірі 25 091,22 долари США суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, додатковим договором № 2 від 21.04.2009 року до договору банківського вкладу в іноземній валюті № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року сторони внесли зміни до пунктів 3.1.2., 7.3.3. та 7.3.4 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року, якими обумовили, що при настанні терміну повернення нарахованих процентів (29.04.2009 року) банк здійснює їх перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними у розділі 8 договору, якщо вкладник не повідомить у письмовій формі Банк про інші реквізити.
Так, 19.05.2009 року до Філії «Київське регіональне управління» товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»від відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»надійшов лист № 2302/0/3-09 від 15.05.09, яким позивач просив відповідача зарахувати нараховані проценти, згідно з пунктом 3.1.2 договору № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року, на його поточний рахунок № 2650101301796, відкритий в Укрпромбанку.
З наданої відповідачем виписки з особового рахунку відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»від 29.05.2009 року вбачається, що 22.05.2009 року на поточний рахунок позивача № 2650101301796 відповідачем було перераховано нараховані за договором № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року за період з 25.12.2008 року по 28.04.2009 року проценти у розмірі 21 058,43 долари США.
Крім того, з вказаної виписки також вбачається, що за період з 01.12.08 по 24.12.08 позивачу були сплачені нараховані за договором № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року проценти у розмірі 4 032,79 доларів США.
Таким чином, всього за період з 01.12.2008 року по 28.04.2009 року позивачем виплачено нараховані проценти в розмірі 25 091,22 дол. США.
Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідач виконав в повному обсязі свої зобов'язання щодо сплати позивачу нарахованих за договором № 53/Ю-08 від 22.04.2008 року процентів за період з 01.12.2008 року по 29.04.2009 року, тому предмет спору між сторонами у даній частині позовних вимог відсутній, а провадження у справі щодо вимоги позивача про сплату процентів підлягає припиненню.
Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 61,27 дол. США., на відповідача -3 250,41 дол. США
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 2,18 грн., на відповідача -115,82 грн.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1, ч.5 ст. 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі філії «Київське регіональне управління»товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, код ЄДПРОУ 26386936) повернути відкритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДПРОУ 31241449) грошові кошти у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) доларів США 00 центів, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку № 256240131707 в КРУ ТОВ «Укрпромбанк», код банку 380076, шляхом перерахування їх на поточний рахунок відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»№ 26507001306565 в ЗАТ «ОТР Банк», м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31241449.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення нарахованих процентів в розмірі 25 091,22 долари США.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі філії «Київське регіональне управління»товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, код ЄДПРОУ 26386936) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, п/р 26507001306565 в ЗАТ «ОТР Банк», м.Київ, МФО 300528, код ЄДПРОУ 31241449) витрати по сплаті державного мита в сумі 3 250 (три тисячі двісті п'ятдесят) дол. США 82 центи та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 26.06.2009 року.