91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.05.09 Справа № 6/119н.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Комунального підприємства "СКП "Ровеньківська ритуальна служба", м. Ровеньки Луганської області
до Антимонопольного комітету України Луганського обласного територіального відділення, м. Луганськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Ровеньківська міська рада
про визнання недійсним рішення
в присутності представників:
від позивача - Мохов О.А., начальник, посв. АІА № 015825,
від відповідача -Гудочкова М.В., дов. № 2009/9 від 02.04.09, Давидова О.А., дов. № 2009/8 від 02.04.09,
від 3-ї особи -не прибув
суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним рішення відповідача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 27.02.09 № 01-29/9 по справі № 521,
Ухвалою суду від 28.04.09 було зупинено виконання спірного рішення до вирішення справи по суті.
Відповідач, Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі -АМК), відзивом на позовну заяву за № 06-10/489 від 25.03.09 з позовом не погоджується з наступних підстав:
Ш Внаслідок наданих органом місцевого самоврядування -Ровеньківською міськрадою (3-тя особа) обумовлених законом повноважень та у зв'язку з тим, що фактично з жодним суб'єктом господарювання не укладено договори на надання ритуальних послуг, позивач з 09.10.08 займає монопольне становище на ринку надання ритуальних послуг в територіальних межах міста Ровеньки з часткою 100%.
Ш В ході розгляду заяви підприємця Філюшина М.О. відповідачем було встановлено, що він звернувся до позивача з питанням укладення договору на надання ритуальних послуг населенню та надав для цього необхідні документи. Позивач відмовив підприємцю листом від 02.02.09, мотивуючи це тим, що не надано необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг у відповідності до листа АМК від 28.01.09 № 06-34/120.
АМК, нагадує, що цим листом він надав відповідні рекомендації виконкому Ровеньківської міськради, а не позивачу, тому мотиви щодо відмови підприємцю з посиланням на лист відповідача не можуть бити взяті до уваги, оскільки відсутність мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг не може бути причиною відмови в укладенні договору.
Ш Дії позивача з безпідставної відмови укласти договір про надання ритуальних послуг з суб'єктом господарювання, Філюшиним М.О., є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п. 2 ст. 50, ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як зловживання монопольним становищем на ринку надання ритуальних послуг в територіальних межах м. Ровеньки шляхом створення перешкод доступу на цей ринок інших суб'єктів господарювання, що призвело до недопущення конкуренції та ущемлення інтересів суб'єктів господарювання, які могли б займатись наданням ритуальних послуг у відповідності до чинного законодавства та споживачів цих послуг -громадян.
3-тя особа, Ровеньківська міськрада, письмових пояснень щодо позову не надала, участь представника у судовому засіданні не забезпечила.
Позивач в обгрунтування позовної вимоги посилається на спірне рішення АМК, яким було визнано дії позивача з безпідставної відмови укласти договір про надання ритуальних послуг з суб'єктом господарювання Філюшиним М.О. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та застосовано штраф у розмірі 10000,0 грн. З цим рішенням позивач не погоджується через таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про поховання та похоронну справу" надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Наказом Держкомжитлокомунгоспу України від 19.11.03 № 194 було затверджено Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності.
Позивач стверджує, що оскільки обов'язок з визначення вартості ритуальних послуг згідно з мінімальним переліком покладено на органи місцевого самоврядування, а 3-ю особою не прийнято рішення про затвердження вартості таких послуг, укладати відповідні договори з суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері ритуальних послуг не має можливості.
Щодо підприємця Філюшина М.О., то виходячи з наданих позивачу документів на укладення договору не вбачається можливість здійснення ним діяльності в сфері ритуальних послуг. До того ж, листом № 2 від 02.02.09 позивач повідомив підприємця про неможливість укладення договору через законодавчо неврегульовані питання щодо вартості послуг та неможливість визначити, чи відповідає вимогам законодавства встановлений Філюшиним М.О. прейскурант цін на ритуальні послуги.
Таким чином. вважає позивач, з боку відповідача перевірка проведена без урахування всіх обставин справи, без належної перевірки можливості здійснення підприємцем Філюшиним М.О. діяльності в сфері ритуальних послуг згідно з вимогами чинного законодавства, тому спірне рішення повинне бути визнано недійсним.
Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у визнанні недійсним рішення відповідача через неповне з'ясування обставин справи.
Судом встановлено, що на адресу відповідача надійшло звернення підприємця Філюшина М.О. щодо неможливості займатися підприємницькою діяльністю в сфері надання ритуальних послуг у зв'язку з відмовою позивача за цією справою укласти договір про надання ритуальних послуг.
Перевіривши обставини справи відповідач прийняв рішення від 27.02.09 № 01-29/9 по справі № 521, яким було визнано дії позивача з безпідставної відмови укласти договір про надання ритуальних послуг з суб'єктом господарювання Філюшиним М.О. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та застосовано штраф у розмірі 10000,0 грн.
Позивач з 09.10.08 займає монопольне становище на ринку надання ритуальних послуг в територіальних межах міста Ровеньки з часткою 100%.
Виходячи з положень Закону України "Про поховання та похоронну справу" надання ритуальних послуг може здійснюватись безпосередньо ритуальними службами або суб'єктами господарювання інших форм власності, які уклали договори з ритуальною службою про надання цих послуг.
Пунктом 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затв. наказом Держкомжитлокомунгоспу України від 19.11.03 № 193, зареєстр. в Мін'юсті України 08.09.04 за № 1110/9709, передбачено, що ритуальна служба забезпечує укладення договорів із суб'єктами господарювання, а безпідставна відмова в укладенні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.
Як встановлено судом, позивач відмовив підприємцю листом від 02.02.09, мотивуючи це тим, що не надано необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг у відповідності до листа АМК від 28.01.09 № 06-34/120.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що мотиви щодо відмови підприємцю з посиланням на лист відповідача не можуть бити взяті до уваги, оскільки відсутність мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг не може бути причиною відмови в укладенні договору.
Крім того, суд не приймає доводи позивача про те, що 3-ю особою не прийнято рішення про затвердження вартості ритуальних послуг, тому укладати відповідні договори з суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері ритуальних послуг не має можливості, адже і відсутність мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, і відсутність рішення 3-ї особи про затвердження вартості таких послуг не заважає самому позивачу надавати ці ритуальні послуги.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно з п. 2 цього Закону суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
· визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
· припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
· визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку,
· накладення штрафу.
Згідно з п. 32 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затв. в редакції розпорядження АМК України 29.06.98 № 169, штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накладаються:
- у розмірі, що не перевищує 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - Комітетом, Постійно діючою адміністративною колегією, тимчасовою адміністративною колегією, державним уповноваженим, головою відділення.
Відповідно до п. 33 цих правил у рішенні вказуються результати розгляду справи по суті, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторони повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення.
При вирішенні питання про накладення штрафу у резолютивній частині постанови вказується розмір штрафу.
Виходячи з наведених норм, суд погоджується з правомірністю та обґрунтованістю прийнятого відповідачем спірного рішення, оскільки воно прийняте у відповідності до чинного законодавства та є законним.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає чинності після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 22.05.09.
Суддя А.Г.Ворожцов