від "16" червня 2009 р. по справі № 06/36-92
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши справу
За позовом Закритого акціонерного товариства "Західпромбуд", м.Луцьк
До відповідача Спільного Українсько-Англійського підприємства «Західна Нафтова Група» у формі ТзОВ
Про визнання договору відступлення права вимоги недійсним
за участю представників сторін:
Від позивача: Власюк О.Я. - за дов. №8 від 05.01.2009р.
Від відповідача: Котик С.Ю. - за дов. № 853 від 30.12.2008р.
Суть спору:
Позивач у справі - Закрите акціонерне товариство "Західпромбуд", звертаючись до суду з позовною заявою до Спільного Українсько-Англійського підприємства «Західна Нафтова Група» у формі ТзОВ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, що був укладений між ТзОВ «Автокліма», СП «Західна нафтова група» у формі ТзОВ та ЗАТ «Західпромбуд» посилається на те, що даний договір укладений зі сторони ЗАТ «Західпромбуд» в порушення вимог , що визначені главою 20 Господарського кодексу України для укладення договорів. Зокрема на те, що договір підписаний неуповноваженою особою; Спостережна рада товариства не давала директору дозволу на його укладення ( п.9.3.3 Статуту товариства); в порушення п.9.2.1. «и» Статуту дана угода не затверджена загальними зборами.
В підтвердження позову позивач подав копію Статуту товариства, копії протоколів засідання Спостережної ради ЗАТ «Західпромбуд».
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.
Відповідач у поданих на адресу суду письмових поясненнях та представник в судовому засіданні проти позову заперечує, вважає оспорюваний договір відступлення права вимоги таким, що укладений відповідно до вимог Закону. А встановлення повноважень директора ЗАТ «Західпромбуд» для підписання такого договору немає ніякого юридичного значення, оскільки згідно п.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За умовами оспорюваного договору ЗАТ «Західпромбуд» є зобов'язаною особою, отже його згоди на підписання такого договору не вимагається. В підтвердження зазначеного факту подав копію накладної № 147 від 28.11.2006р. та копію акту звірки взаємних рохзрахунків від 06.12.2006р.
За клопотанням позивача у приватного нотаріуса Ариванюк Н.А., яка посвідчувала оспорювану угоду, було витребувано копію нотаріальної справи .
Крім того остання, подала на адресу суду письмові пояснення в яких позовні вимоги вважає безпідставними.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
15 січня 2007 року ТзОВ «Актокліма» («Первісний кредитор»), СП «Західна Нафтова Група» ( «Новий кредитор») та ЗАТ «Західпромбуд»
( «Зобов 'язана особа») уклали договір відступлення права вимоги.
Згідно умов цього договору до СП «Західна нафтова Група» перейшло право вимоги до ЗАТ «Західпромбуд» майнового права на вісім двохкімнатних квартир за договором дольової уасті у будівництві багатоквартирного житлвого будинку від 21.12.2005р. , що був укладений між ТзОВ «Автокліма» та ЗАТ «Західпромбуд».
Відповідно до договору дольової участі , який на день розгляду справи є чинним, предметом судового розгляду не був і у суду не виникає сумнівів у його дійсності, ЗАТ «Західпромбуд», як зобов'язана сторона ( боржник) прийняла на себе обов'язок побудувати багатоквартирний житловий будинок з власного матеріалу, здати будинок Державній комісії з подальшою передачею восьми двохкімнатних квартир ТзОВ «Автокліма».
Як вбачається із копії накладної № 147 від 28.11.2006р. та акту звірки взаємних розрахунків від 06.12.2006р. на виконання умов договору дольової участі ЗАТ «Західпромбуд» отримала від ТзОВ «Автокліма» обладнання для будівництва на загальну суму 1 635 540 грн.
Разом з тим, ТзОВ «Автокліма» ( первісний кредитор) оспорюваною угодою передала право вимоги до ТзОВ «Західпромбуд» ( боржник) СП «Західна нафтова Група» ( новий кредитор).
Згідно ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без годи боржника.
Тобто, укладаючи угоду про відступлення права вимоги підпису уповноваженої особи зі сторони ЗАТ «Західпромбуд» ( боржника у зобов'язанні) відповідно до вимог закону не потрібно (така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2006р. по справі № 8/136).
Між тим, голова правління ЗАТ «Західпромбуд» такий договір підписав.На думку суду такі дії голови правління ЗАТ свідчать про те, що він визнав факт про фінансування будівництва зі сторони ТзОВ «Автокліма» і те, що товариство є зобов'язаною особою ( боржником) у зобов'язанні побудувати будинок .
За таких обставин, судом не взято до уваги доводи позивача про те, що договір дольової участі від 21.12.2005р. сторонами не виконувався, а тому ЗАТ «Західпромбуд» не є боржником.
Повноваження голови правління ЗАТ «Західпромбуд» на право підпису договору підтверджено п.9.5.2. Статуту
Разом з тим, доводи позивача, про те , що незатвердження загальними зборами акціонерів оспорюваного договору, тягне за собою визнання його недійсним не взято до уваги суду з таких підстав.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Згідно Роз'ясненням ВАСУ від 1999.03.12( з послідуючими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" цією нормою передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що установчими документами акціонерного товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Статтями 626,628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Разом з тим , п.1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України, за якою недійсною визнається та угода, що не відповідає вимогам закону.
Згідно роз'ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. з послідуючими змінами і доповненнями, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме : відповідність змісту угод вимога закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Лист голови Спостережної ради ЗАТ «Західпромбуд» №22 від 15.06.2009р. та копії окремих протоколів засідання Спостережної ради про те, що питання про надання дозволу на укладення та підписання договору відступлення права вимоги з ТзОВ «Автокліма» та СП «Західна Нафтова Група» Спостережною радою не розглядалось та дозвіл не надавався також не тягне за собою підстав для визнання договору відступлення права вимоги зі сторони боржника недійсним.
Враховуючи викладене, судом встановлено про те, що договір відступлення права вимоги, що був укладений між ТзОВ «Автокліма», СП «Західна нафтова група» у формі ТзОВ та ЗАТ «Західпромбуд» 15.01.2007р. відповідає вимогам закону; укладений з додержанням встановленої форми та правоздатними сторонами.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене, у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11,203,215, 516 Цивільного кодексу України, , ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
1.В позові відмовити.
Суддя В.М.Дем'як