ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/194
01.06.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»
до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»
про стягнення 260 821,79 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін
від позивача -
Ісаєв М.К., представник за дов. б/н від 01.02.2009;
від відповідача -
не з'явився.
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна»(далі -Позивач, або Вкладник) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про стягнення заборгованості в сумі 260 821,79 грн., в т.ч. 250 000 грн. -депозитного вкладу, 5 068,49 грн. відсотків за користування депозитним вкладом, 5 753,30 грн. пені за депозитним договором №73 з правом поповнення та отримання додатково внесених з коштів від 05.11.2008 (далі -Договір).
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що на виконання умов Договору Позивач вніс вклад на депозитний рахунок, відкритий у Відповідача, на суму 250 000 грн. зі сплатою відсотків 18,5%.
Згідно умов Договору, а саме п.п.1.1, 3.2 Відповідач зобов'язався після закінчення строку, на який внесено вклад, повернути Позивачу протягом одного банківського дня суму вкладу у розмірі 250 000 грн. Строк, на який було внесено вклад, закінчився 09.02.2009.
Однак, Відповідач Позивачу суму вкладу на нарахованих на нього процентів не повернув.
Відповідач проти позову заперечив, з тих підстав, що розрахунки у позовній заяві не співпадають з умовами договору та розрахунками Відповідача та зазначив, що сума заборгованості за період з 01.01.2009 до 08.02.2009 складає 4 941,78 грн.
Відповідач просив звернути увагу суду на той факт, що на підставі ст.ст. 75, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі -Закон) Національним банком України було прийнято постанову №97 від 28.02.2009, якою строком на 1 рік призначено в банку тимчасову адміністрацію, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009 до 01.09.2009.
Відтак, Відповідач вважає, що дія мораторію поширюється і на зобов'язання Відповідача, що виникли з умов Договору.
За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.11.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Договорів, відповідно до п.1.1 якого Вкладник вносить (перераховує), а Банк приймає грошові кошти (вклад) в сумі 250 000 грн. на вкладний (депозитний) рахунок на строк до 9 лютого 2009 року зі сплатою процентів згідно умов цього Договору та з правом поповнення депозитного рахунку на узгоджених з Банком умовах.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що щомісячно, в останній робочий день місяця і по закінченню строку, на який внесений вклад (депозит), нараховувати плату за користування вкладом із розрахунку 18,5% річних та перераховувати її на рахунок №265083011221 в АКБ «Альянс», МФО 300119. Розрахунок виконується з урахуванням фактичного залишку коштів на депозитному рахунку. При розрахунку процентів на вклад приймається, що рік має 365 (366 -високосний) днів, місяць -фактичну кількість днів. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу (депозиту) у Банк, до дня, який передує його поверненню Вкладникові або списанню з рахунка Вкладника з інших підстав.
Відповідно до п.3.2 Договору, після закінчення строку, на який внесений вклад, та умов відсутності зобов'язань Вкладника перед Банком та іншими договорами, пов'язаними з цим Договором, повернути Вкладнику суму, зазначену в п.1.1 цього Договору, на рахунок №265083011221 в АКБ «Альянс», МФО 300119 протягом одного банківського дня.
На виконання умов Договору Вкладник перерахував грошові кошти в сумі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн., що підтверджується платіжним дорученням №427 від 05.11.2008.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Матеріали справи також містять довідку за підписом Голови правління та Головного бухгалтера ЗАТ «СК «Надійна»за вих. №126 від 10.04.2009 відповідно до якої сума депозитного вкладу складає 250 000 грн. та 5 068,49 грн. процентів за користування депозитним вкладом.
Враховуючи той факт, що строк повернення депозиту Позивача закінчився 09.02.2009, факт наявності боргу у Відповідача в сумі 250 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом здійснено перерахунок відсотків за користування депозитом Позивача, за період з 01.01.2009 до 08.02.2009, які підлягають задоволенню в сумі 4 941,78 грн.
Позивач просить стягнути з Відповідача 7 068,34 грн. пені.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.1 статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6.2 Договору у випадку порушення строків, вказаних в п.3.2 цього Договору, Банк сплачує Вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день порушення термінів.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Постановою Національного банку України від 28.02.2009 №97 у АКБ «Трансбанк»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 02.03.2009 до 01.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ «Трансбанк»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009 до 01.09.2009.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 85 Закону потягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з розрахунком пені, проведеним судом, пеня підлягає задоволенню в сумі 3 287,67 грн.
Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не буре до уваги виходячи з нижчевикладеного.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 85 Закону потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси Позивача підлягають захисту шляхом присудження до стягнення з Відповідача суми депозиту, нарахованих на нього відсотків.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію без застосування до останніх відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів -клієнтів (контрагентів) банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).
Отже, примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(01150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211, з рахунку №26513301000604 у ЗРФ АКБ «Трансбанк», МФО 385435) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»(04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, оф.2, ідентифікаційний код 34350924, №265083011221 в АКБ «Альянс», МФО 300119) 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. депозитного вкладу, 4 941 (чотири тисячі дев'ятсот сорок одну) грн. 78 коп. процентів нарахованих на банківський вклад.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(01150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211, МФО 300089) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»(04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, оф.2, ідентифікаційний код 34350924) 3287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 67 коп. пені, а також 2582 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 12.06.2009