ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/248
24.06.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Телекомпанія ТЕТ»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл - Пріоритет»
Про стягнення 29 214 867,73 грн.
Головуючий суддя Хрипун О.О.
Судді Борисенко І.І.
Пригунова А.Б.
Представники:
Від позивача Буцан Є.А. -предст., Калінічук А.О. -предст.,
Від відповідача Зюнькіна В.В. -предст., Мілютін А. -предст.
Закрите акціонерне товариство «Телекомпанія ТЕТ»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл - Пріоритет»27 438 985, 84 грн. заборгованості з оплати наданих рекламних послуг, 825 605,71 грн. пені у зв'язку із несвоєчасною оплатою наданих послуг, 103 200,73 грн. нарахувань 3 % річних за неправомірне користування чужими коштами, 847 075,45 грн. інфляційних нарахувань.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що умовами Договору № 16Р01/06, укладеного 30.12.2005 між Закритим акціонерним товариством «Телекомпанія «ТЕТ»(далі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл -Пріоритет»(далі - Відповідач), з додатками та Додатковими угодами № 1 від 27.12.2006, № 2 від 29.12.2006, № 3 від 05.12.2007 до Договору № 16Р01/06 від 30.12.2005 сторони змінили умови п. 4.4 договору, додавши до нього положення, що вартість рекламних послуг за 12 місяців 2008 року повинна складати не менше 101 000 000,00 грн. Як зазначає Позивач, ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ»виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі та належним чином, надавши ТОВ «Відео Інтернешнл -Пріоритет»відповідні рекламні послуги. Факт належного виконання робіт підтверджується актами здачі -приймання виконаних робіт. При цьому Відповідачем підписано актів здачі-приймання виконаних робіт за Договором на загальну суму 75 314 589,16 грн.
В свою чергу Позивачем підписані акти здачі-приймання виконаних робіт за Договором тільки за січень -серпень 2008 року. Акти здачі-приймання за вересень -грудень 2008 року з боку Позивача не підписано, як такі, що в сукупності за визначеною в них вартістю виконаних робіт не відповідають вже зазначеному вище п. 4.4 Договору, а саме ціна рекламних послуг за 12 місяців у вказаних актах менша встановленого розміру.
Таким чином, станом на 16.03.2009 Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок Позивача кошти у розмірі 73 561 014,16 грн., у зв'язку з чим Позивач і звернувся до суду про стягнення з Відповідача суми коштів у розмірі 27 438 985,84 грн., яку він вважає заборгованістю ТОВ «Відео Інтернешнл - Пріоритет».
14.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл -Пріоритет»подало до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, у якому просило суд відмовити в задоволені позовних вимог через їх необґрунтованість, зважаючи на наступне.
Предметом Договору, укладеного між сторонами, було не тільки звичайне надання Відповідачем послуг з боку Позивача, а зустрічне надання ТОВ «Відео Інретнешенл -Пріоритет»послуг для ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ»щодо укладення договорів із рекламодавцями та перерахування оплати на користь Позивача за вирахуванням своєї винагороди, а також послуг Позивача для Відповідача щодо телевізійної трансляції в ефірі телеканалу рекламних матеріалів, наданих йому Відповідачем відповідно до укладених останнім договорів про рекламу, на всій території покриття телеканалу.
Відповідач вважає, що умовами Додаткової угоди № 3, укладеної сторонами 05.12.2007, Позивач взяв на себе зобов'язання у 2008 році забезпечити основні параметри долі аудиторії Телеканалу за сукупністю міст, населення яких перевищує 50 000 осіб, на рівні 2007 року, відповідно до даних пінлметричної панелі, які надаються спеціалізованою дослідною компанією «ГФК-Юкрейн». Позивач не виконав зазначену умову, визначену пунктом 3.1.11 Договору, що і стало причиною зменшення інвентарю Телеканалу.
Таким чином, порушення Позивачем власного зобов'язання, передбаченого підпунктом 3.1.11 Договору, мало безпосередній зв'язок із зменшенням вартості розміщення рекламних матеріалів, а відповідно і зменшенням суми ціни рекламних послуг.
При цьому ціна рекламних послуг у вересні - грудні 2008 року була узгоджена сторонами в актах приймання-передачі наданих рекламних послуг, які Позивач необґрунтовано, на думку Відповідача, відмовився підписувати. А тому рекламні послуги за цей період (вересень - грудень 2008 року) були фактично надані відповідно до актів, що були передані Відповідачем Позивачу.
Вимога Позивача про сплату Відповідачем ціни за отримані рекламні послуги без урахування фактичної вартості розміщення рекламних матеріалів, отриманої Відповідачем від рекламодавців за 2008 рік (83 412 907,30 грн.), є необґрунтованою, оскільки ТОВ «Відео Інретнешенл -Пріоритет», будучи фактично «комісіонером»за Договором, не міг отримати рекламних послуг на більшу суму, ніж отримали рекламодавці, як зазначає Позивач. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або у повному обсязі. Отже, вимога Позивача про сплату Відповідачем ціни за отримані рекламні послуги зроблена без урахування того, що Позивач фактично не надав послуги, передбачені Договором.
02.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл -Пріоритет»подало до суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи, яке ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2009 № 4/248 задоволено, а розгляд справи доручено здійснити колегії суддів у складі: Хрипун О.О. -головуючий, Борисенко І.І., Пригунова А.Б.
В судовому засіданні 24.02.2009 Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача суму заборгованості з оплати наданих рекламних послуг у розмірі 25 685 410,84 грн., пеню в сумі 1 489 821,31 грн., 3 % річних за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 186 227,52 грн., збитки від інфляції в сумі 1 154 682,16 грн. В обґрунтування поданої заяви Позивач зазначив, що після подачі ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ»позову до Господарського суду міста Києва ТОВ «Відео Інтернешнл -Пріоритет»здійснило часткову оплату заборгованості за надані рекламні послуги.
За твердженням Позивача, станом на 24 квітня 2009 року за надані протягом 12 (дванадцяти) місяців 2008 року рекламні послуги на поточний рахунок ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ» від ТОВ «Відео Інтернешнл-Пріоритет»надійшло 75 314 589,16 грн. Таким чином Відповідач перед Позивачем має заборгованість у розмірі 25 685 410,84 грн. У зв'язку з тим, що фактично змінився період та розмір заборгованості, змінені відповідні розрахунки штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
30.12.2005 Закрите акціонерне товариство «Телекомпанія «ТЕТ»уклало Договір № 16Р01/06 (далі - Договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритет»(22.06.2006 ТОВ «Пріоритет»змінено найменування на ТОВ «Відео Інтернешнл -Пріоритет»), предметом якого сторони визначили, що Рекламіст (Відповідач) замовляє, а Компанія (Позивач) зобов'язується по замовленню Рекламіста надавати рекламні послуги протягом строку дії даного Договору. Компанія ексклюзивно надає Рекламісту право, а Рекламіст зобов'язується від свого імені та за свій рахунок укладати з Рекламодавцями Договори про рекламу (п.п. 2.1.1 - 2.1.2 Договору).
Рекламодавцем за умовами підписаного сторонами Договору, зокрема статті 1 розділу визначення термінів, вважається будь -яка третя особа, з якою Рекламіст уклав або може укласти Договір про рекламу.
Договір про рекламу являє собою договір Рекламіста з третьою особою -Рекламодавцем, предметом якого є розміщення рекламних матеріалів такої третьої особи в ефірі Компанії в межах наданих Компанією Рекламісту рекламних послуг відповідно до умов того ж Договору.
Пунктом 2.1.3 встановлено, що Компанія зобов'язується здійснювати телевізійну трансляцію в ефірі Компанії рекламних матеріалів, наданих їй Рекламістом, відповідно до укладених останнім Договорів про рекламу на всій території України.
Таким чином, сторони, підписавши Договір, фактично визначили, що Позивач надає послуги (по замовленню Відповідача) третім особам, з якими Відповідач уклав Договір про рекламу. Тобто сам Відповідач не є безпосереднім споживачем послуги з надання рекламного часу в ефірі телеканалу, право отримувати та опосередковано надавати які і були передані йому за умовами Договору та становили його предмет.
За своєю правовою природою укладений сторонам Договорі є договором надання послуг.
Щодо елементів договору послуг сторони мають єдине розуміння. Суд погоджується з тим, що Позивач за умовами укладеного договору надавав рекламні послуги на замовлення Відповідача та транслював рекламу третіх осіб (рекламодавців) в ефірі телеканалу ТЕТ.
Глава 63 Цивільного кодексу України визначає загальні положення Договорів про надання послуг, зокрема, в силу вимог ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Умовами укладеного сторонами Договору, а саме п. 4.4 встановлено, що ціна рекламних послуг встановлюється за згодою сторін в кожному окремому місяці протягом строку дії Договору в залежності від рейтингу каналу мовлення Компанії, сезонних коливань ринка реклами в Україні, інших факторів, визнаних сторонами об'єктивними і необхідними для їх врахування при визначені ціни рекламних послуг. Ціна рекламних послуг за визначений місяць складає 86,8 % вартості розміщення рекламних матеріалів в такому місяці.
Ціна рекламних послуг -визначена в Договорі ціна рекламних послуг що надаються за один календарний місяць (з урахуванням НДС та Пнр).
Вартістю рекламних послуг сторони визнали суму, що підлягає оплаті чи відшкодуванню (компенсації) в іншій формі Рекламодавцем Рекламісту за розміщення рекламних матеріалів першого в ефірі компанії відповідно до договору про рекламу.
Ціна рекламних послуг за звітний календарний місяць фіксується в акті приймання -передачі наданих рекламних послуг за відповідний місяць (п. 4.5 Договору).
Ціна рекламних послуг (п. 4.7 Договору) за відповідний місяць виплачується рекламістом Компанії відповідно до вимог чинного законодавства України на умовах передплати, шляхом перерахування суми, що підлягає виплаті (одним або декількома платежами) на банківський рахунок останньої по реквізитам, вказаним в Договорі. При цьому кінцеві розрахунки Сторін за відповідний місяць проводяться не пізніше останнього числа місяця наступного за звітним.
Сторони погодили в пункті 4.10, що всі дії за укладеним Договором здійснюються Рекламістом за власний рахунок і не компенсуються Компанією.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як стверджує Позивач та визнає Відповідач у складених ним актах приймання -передачі наданих послуг, Закрите акціонерне товариство «Телекомпанія «ТЕТ»виконало прийняті за Договором зобов'язання у повному обсязі та належним чином, надавши ТОВ «Відео Інтернешнл -Пріоритет» відповідні рекламні послуги.
Позивач на підтвердження факту надання послуг по розміщенню реклами та в силу положень п. 4.5 Договору отримав від Відповідача акти здачі-приймання виконаних робіт за Договором на загальну суму 75 314 589,16 грн.:
за січень 2008 року - на суму 1 950 054,79 грн.;
за лютий 2008 року - на суму 5 327 705,37 грн.;
за березень 2008 року - на суму 7 273 301,75 грн.;
за квітень 2008 року - на суму 6 694 196,88 грн.;
за травень 2008 року - на суму 7 209 350,79 грн.;
за червень 2008 року - на суму 6 420 821,28 грн.;
за липень 2008 року - на суму 4 791 139,64 грн.;
за серпень 2008 року - на суму 3 996 315,48 грн.;
за вересень 2008 року - на суму 8 951 700,15 грн.;
за жовтень 2008 року - на суму 8 882 465,33 грн.;
за листопад 2008 року - на суму 9 276 209,42 грн.;
за грудень 2008 року - на суму 4 541 328,28 грн.
Як зазначає сам Позивач, акти здачі-приймання виконаних робіт за Договором за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року з боку ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ»не підписані, що є порушенням п. 4.6 Договору.
Відмова від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт мотивована Позивачем тим, що з урахуванням цих актів сума цін рекламних послуг за 12 (дванадцять) місяців 2008 року не відповідає умовам п. 4.4. Договору.
Досліджуючи умови п. 4.4 Договору, суд зазначає, що сторони погодились, що ціна рекламних послуг визначається у кожному місяці за згодою сторін протягом строку дії Договору. Відповідно до пункту 4.5 Договору ціна рекламних послуг фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг. Такі умови договору відповідають нормам чинного законодавства та є логічними, оскільки узгодження ціни після надання послуг є неможливим з урахуванням положень ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, в якій чітко визначено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Фактично, узгодження ціни рекламних послуг відбувалось в робочому порядку між Позивачем та Відповідачем шляхом щоденного відслідковування всіх даних продажу рекламних послуг через програмне забезпечення ВІМБ відповідно до пп. 3.2.6 Договору.
Підпунктом 3.2.6 Договору Рекламіст (Відповідач) взяв на себе зобов'язання забезпечити визначеним Компанією працівникам цілодобовий доступ до інформації про діяльність Рекламіста, що направлена на укладення і виконання останнім Договору про рекламу.
На виконання вказаного пункту 01.01.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено ліцензійну угоду щодо користування програмним забезпеченням ВІМБ. Акти приймання-передачі рекламних послуг з січня до серпня 2008 року підписувались за результатами фактично наданих послуг протягом відповідних календарних місяців. Аналогічним порядком рекламні послуги надавались та обліковувались у вересні-грудні 2008 року, що сторонами не заперечується.
Як свідчать матеріали справи, сторони виконували умови Договору про надання рекламних послуг у спірних місяцях (вересень-грудень) 2008 року, погоджуючи ціну наданих послуг шляхом виконання зобов'язань.
Таким чином, Позивач мав цілодобово повний доступ до всіх даних про рекламодавців, фінансові умови розміщення реклами тощо.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем не надано суду жодних доказів (письмові заперечення тощо) того, що до початку надання рекламних послуг він не погоджувався з їх ціною.
Таким чином, ціна рекламних послуг у вересні - грудні 2008 року була узгоджена сторонами та знайшла своє відображення в зазначених актах приймання-передачі наданих рекламних послуг:
- акт приймання-передачі наданих рекламних послуг від 30.09.2008: у вересні 2008 року Позивач надав Відповідачу 5780,29 хвилин рекламних послуг, сума яких складає 8 951 700,15 грн., в тому числі ПДВ -1 485 759,36 грн., ПнР -37 143,99 грн.;
- акт приймання-передачі наданих рекламних послуг від 31.10.2008: у жовтні 2008 року Позивач падав Відповідачу 5909,83 хвилин рекламних послуг, ціна яких складає 8 882 465,33 грн., в тому числі ПДВ -1 474 268,10 грн., ПнР -36 856,71 грн.;
- акт приймання-передачі наданих рекламних послуг від 30.11.2008: у листопаді 2008 року Позивач надав Відповідачу 5015,59 хвилин рекламних послуг, ціна яких складає 9 276 209,42 грн., в тому числі ПДВ -1 539 619,82 грн., ПнР -38 490,50 грн.;
- акт приймання-передачі наданих рекламних послуг від 31.12.2008: у грудні 2008 року Позивач надав Відповідачу 2335,91 хвилин рекламних послуг, ціна яких складає 4 541 328,28 грн. в тому числі ПДВ -753 747,43 грн., ПнР- 18 843,69 грн.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог та наданих до справи доказів у Позивача відсутні претензії щодо фактичної оплати Відповідачем наданих рекламних послуг за ціною, визначеною в актах приймання-передачі наданих рекламних послуг. Позивач не заперечує, що вартість фактично наданих Позивачем на замовлення Відповідача рекламних послуг повністю оплачена і заборгованість за складеними Відповідачем актами приймання-передачі наданих рекламних послуг відсутня.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати наданих рекламних послуг, пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань у зв'язку із несвоєчасною оплатою наданих послуг.
Виходячи із приписів чинного законодавства, необхідними елементами правовідносин щодо надання послуг є: а) завдання замовника; б) фактичне надання послуг; в) оплата виконавцю замовленої та фактично наданої послуги.
Як свідчать надані до справи докази, всі фактично надані Позивачем Відповідачу рекламні послуги повністю оплачені за цінами, визначеними у актах прийняття-передачі рекламних послуг. Спору між сторонами щодо обсягу, ціни та оплати фактично наданих рекламних послуг немає, що не заперечується Позивачем та Відповідачем. Позивачем не надано до справи жодних доказів фактичного надання на замовлення Відповідача рекламних послуг, які б не були оплачені Відповідачем.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки саме заборгованість з оплати наданих рекламних послуг, як це визначає Позивач у позовних вимогах до Відповідача, відсутня.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України). Пунктом 1 ст. 230 ГК України зазначено обов'язок виплати пені у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 547 передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (неустойку) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Оскільки у Відповідача фактично відсутня заборгованість по оплаті наданих Позивачем рекламних послуг, його вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань також задоволенню не підлягають.
Щодо обов'язкової умови договору про те, що вартість рекламних послуг за 12 місяців 2008 року повинна складати не менше 101 000 000,00 грн., яку сторони прописали в п. 4.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 3, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати в договорі свої відносини на власний розсуд. Крім того, ч. 2 ст. 628 ЦК України визначає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі.
З умов укладеного Договору вбачається, що Відповідач повинен діяти не лише як замовник за договором про надання послуг в розумінні, прийнятому в діловому обороті, а був зобов'язаний укладати договори про рекламу із рекламодавцями. Також до зобов'язання Відповідача входило відраховувати 86,5% грошей, отриманих від рекламодавців, на користь Позивача, а також надавати останньому повну інформацію щодо укладених договорів із рекламодавцями.
Отже, предметом Договору було як надання Позивачем послуг на замовлення Відповідача щодо телевізійної трансляції в ефірі телеканалу рекламних матеріалів, наданих йому Відповідачем, відповідно до укладених останнім договорів про рекламу, на всій території покриття телеканалу, так і зустрічне надання ТОВ «Відео Інтернешнл -Пріоритет»послуг для ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ»щодо укладення договорів із рекламодавцями та перерахування оплати на користь Позивача за вирахуванням своєї винагороди.
05.12.2007 Позивачем та Відповідачем відповідно до вимог п. 10.3 Договору підписано Додаткову угоду № 3, за умовами якої сторони домовились продовжити строк дії Договору до 00:01 години 01.01.2009. Також сторони змінили умови п. 4.4 договору, доповнивши його умовою, що ціна рекламних послуг за визначений місяць складає 88 % вартості розміщення рекламних матеріалів в такому місяці. При цьому сума ціни рекламних послуг за 12 місяців 2008 року повинна складати не менше 101 000 000,00 грн.
Оцінюючи правову природу вказаних правовідносин, суд доходить до висновку, що замовником загальної суми ціни рекламних послуг є Позивач, а Відповідач є виконавцем.
Суд погоджується з тим, що відповідачем не дотримані умови договору щодо визначеного у п. 4.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 суми ціни рекламних послуг. Відповідач обґрунтовує невиконання своїх зобов'язань в цій частині падінням рейтингу телепрограм Позивача.
Суд зазначає, що у випадку невиконання вказаних зобов'язань щодо загальної ціни рекламних послуг до Відповідача, як виконавця послуг, можуть бути застосовані визначені законодавством чи договором штрафні санкції, сторони можуть розірвати договір тощо. Але у суду відсутні будь-які правові підстави визначати різницю між сумою, визначеною у п. 4.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 3, та сумою фактично наданих Позивачем на замовлення Відповідача рекламних послуг як заборгованість Відповідача-замовника перед Позивачем-виконавцем рекламних послуг, оскільки на вказану різницю Відповідачем послуги не замовлялись і Позивачем не надавались.
Всі інші спірні позиції сторін договору, як Позивача так і Відповідача, щодо різного розуміння предмету укладеного Договору, його виду, зобов'язання/права Позивача, визначеного пунктом 3.1.11 Договору відповідно до Додаткової угоди № 3 від 05.12.2007, способу обліку рекламних послуг з огляду на заявлені позовні вимоги не є предметом даного спору, а тому у суду немає необхідності досліджувати їх та надавати їм свою правову оцінку.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та в строки, визначені ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді І.І. Борисенко
А.Б. Пригунова