79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.06.09 Справа№ 30/65
За позовом: Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний загін, м. Червоноград
До відповідача: ДП „Львіввугілля” в особі ВП „Вантажно-транспортне підприємство”, м.Червоноград
Суддя Н.Мороз
Сума 11577,06 грн.
Представники:
від позивача -Гуменюк О.Р.
від відповідача - Бабій М.О.-гол.бухг., Короп М.Ф.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Львівсько-Волинським воєнізованим гірничорятувальниv загоном, м. Червоноград до ДП „Львіввугілля” в особі ВП „Вантажно-транспортне підприємство”, м. Червоноград про стягнення 11577,06 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 20.03.2009 р. призначив розгляд справи на 28.04.2009 р.
Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, витребування додаткових доказів в судовому засіданні оголошувались перерви до 19.05.2009р.та 02.06.2009р., про що представники сторін були ознайомлені під розписку.
Представник позивача 02.06.2009р. в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав повністю, позов просить задоволити.
В попередніх судових засіданнях представники відповідача основний борг в сумі 7076,26 грн. визнали повністю, виникнення заборгованості пояснили важким фінансовим становищем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Між Львівсько-Волинським воєнізованим гірничорятувальним загоном (виконавець) та вантажно-транспортним підприємством ДП „Львіввугілля” (замовник) було укладено договір №65 від 10.04.2006р. на організацію та здійснення робіт неаварійного характеру. Згідно калькуляції вартості проведення обстеження та зачистки цистерн на автозаправці „Червоноградського вантажно-транспортного управління ДП „Львіввугілля”. Загальна вартість робіт складала 12026,16 грн.
Належне виконання позивачем зобов”язання підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами №1 та №2 здавання-приймання робіт від 10.04.2006р.та 21.04.2006р. (в матеріалах справи). Зазначена обставина відповідачем не заперечувалась.
Порядок розрахунків визначено п.2.1 договору- протягом 10 днів на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками.
Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивач зазначає, що відповідачем належним чином договірні зобов"язання не виконано, оплату за надані послуги проведено частково, у зв”язку з чим за відповідачем числиться заборгованість в сумі 7026,26 грн. Дана обставина відповідачем не заперечена та підтверджена двостороннім актом звірки розрахунків станом на 13.05.2009р. (в матеріалах справи).
У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договору або законом. Так, згідно поданого розрахунку, позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3934,40 грн. та 3% річних в сумі 566,40 грн., які підлягають стягненню.
Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, суд, дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.526,598,625 ЦК України, ст.ст.179,193 ГК України, ст.33, 43, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства „Львіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Вантажно-транспортне підприємство”, м. Червоноград, вул.Львівська,59 (р/р 26005301402302 в Червоноградському відділенні ПІБ України МФО 325376, ЄДРПОУ 35879833) на користь Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону, м.Червоноград, вул.Львівська,15 (р/р 26002051301149 в Червоноградській філії КБ „Приватбанк”, МФО 325882, ЄДРПОУ 33839804) -7076,26 грн. основного боргу, 566,40 грн.-3% річних, 3934,40 грн. інфляційних нарахувань, 115,76 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя