Запорізької області
28.05.09 Справа № 22/143/09
Скиданова Ю.О.
28.05.2009р. Справа № 22/143/09
м. Запоріжжя
За позовом Заступника прокурора Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а) діючий в інтересах держави, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Фонд державного майна України (01133, м. Київ-133, вул. Кутузова, 18/9)
до відповідача відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” ім. С. Орджонікідзе (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Запорізька міська рада, (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
про вилучення майна з незаконного володіння та визнання права власності.
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
від позивача: Прохода І.В., довіреність № 336 від 23.04.2009р.
від прокуратури: Толсторебров І.М., посвідчення № 301 від 01.03.2006 р.
від відповідача: Селезень Г.Ю. - довіреність № 20-486 від 12.12.2008 р.
Лісова М.М. -довіреність № 20-485 від 12.12.2008 р.
від третьої особи: не з'явився
Заявлені позовні вимоги про вилучення з незаконного володіння ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та зобов'язання передати у володіння Запорізької міської ради гуртожитки, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 23; вул. 40 років Радянської України, 21; вул. Добролюбова, 25; пр. Металургів, 2 та 11; вул. Лахтінська, 10-б; вул. Фінальна, 4; вул. Українська, 2 та визнати право власності на зазначені гуртожитки.
Ухвалою суду від 17.03.2009 р. порушено провадження у справі № 22/143/09, судове засідання призначено на 22.04.2009 р.
Ухвалою суду від 22.04.2009р. розгляд справи було відкладено до 18.05.2009р.
У судове засідання 18.05.2009 р. представник третьої особи не з'явився, витребувані ухвалою від 22.04.2009 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав, про причини неявки суд не попередив.
Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 18.05.2009р. у справі № 22/143/09, на підставі заяви судді Скиданової Ю.О., згідно п. 3 ст.69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.
Ухвалою суду від 18.05.2009р. розгляд справи було відкладено до 28.05.2009р.
У судовому засіданні 28.05.2009р., розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за згодою представників позивача, відповідача та прокурора.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові, обґрунтовує їх ст. 121 Конституції України, ст.ст. 2, 16, 27, 29, 54-57 ГПК України, просить суд задовольнити позов, посилаючись на той факт, що відповідно до плану приватизації, гуртожитки, розташовані за адресою: м. Запоріжжя бул. Шевченка, 23; вул. 40 років Радянської України, 21; вул. Добролюбова, 25; пр. Металургів, 2 та 11; вул. Лахтинська, 10-6; вул. Фінальна, 4; вул. Українська, 2, які перебували на балансі підприємства, увійшли до статутного фонду ВАТ «Запоріжсталь». За інформацією ОП ЗМБТІ (лист від 26.02.09 р.) вищезазначені гуртожитки, на підставі наказу ФДМУ № 79-АТ від 30.10.96 р. та переліку нерухомого майна від 26.12.2000 р. перебувають у власності ВАТ «Запоріжсталь». Разом з тим, ст. 4 Житлового кодексу Української РСР визначено, що до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд. Включення гуртожитків у м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 23; вул. 40 років Радянської України, 21; вул. Добролюбова, 25; пр. Металургів, 2 та 11; вул. Лахтинська, 10- б; вул. Фінальна, 4; вул. Українська, 2, як об'єктів державного житлового фонду, до статутного фонду ВАТ «Запоріжсталь»при його приватизації суперечить вимогам чинного законодавства.
Позивач - Фонд державного майна України надав письмові пояснення, в яких зазначив, що за матеріалами справи з приватизації державного майна металургійного комбінату «Запоріжсталь»вартість гуртожитків у м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 23; вул. 40 років Радянської України, 21; вул. Добролюбова, 25; пр. Металургів, 2 та 11; вул. Лахтинська, 10-б; вул. Фінальна, 4; вул. Українська, 2 була врахована при визначенні розміру статутного фонду ВАТ «Запоріжсталь», тобто дані гуртожитків були внесені до статутного фонду відповідного акціонерного товариства. Під час включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів, що підлягали приватизації, органи приватизації застосовували Закон України "Про приватизацію державного майна" та інше законодавство, прийняте на виконання цього Закону. Але частиною 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, яка діяла на момент масової приватизації гуртожитків, чітко було визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів. Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.
Відповідач проти позову заперечив, надав письмовий відзив, в якому зазначив, що статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного майн»»передбачено, що приватизація здійснюється на підставі законності, державного регулювання та контролю, забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації. Звернемось до законодавчої бази, що діяла на той час, тобто на момент приватизації комбінату. Як вбачалось з п. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції 1997 року, дія цього закону не поширювалась, в тому числі, на об'єкти житлового фонду. Таке обмеження встановлювалось, з метою реалізації гарантованого Конституцією України прав громадян на житло та можливості його приватизації. Приватизація об'єктів житлового фонду здійснюється на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ. Відповідно до п.2 ст. 2 зазначеного Закону, в редакції 1997 р. чітко було зазначено, що кімнати в гуртожитках приватизації громадянами не підлягали. Тому законодавство, діюче на той час, не передбачало обмежень щодо можливості включення гуртожитків до складу цілісного майнового комплексу підприємств і їхньої приватизації. Таким чином, саме включення гуртожитків до Плану приватизації, стало законною підставою для набуття ВАТ „Запоріжсталь" права власності на зазначені об'єкти. З метою реалізації комбінатом положень, закріплених в Плані приватизації, відповідно до п. 2.2. «Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом ФДМУ від 20.07.1998 р. №1450, ВАТ «Запоріжсталь»надало Фонду підтверджуючі документи щодо гуртожитків (інвентаризаційні описи, відомості розрахунку остаточної вартості основних засобів, державні акти на право постійного користування землею, довідки з місцевих податкових адміністрацій про сплату податку за користування землею, довідка БТІ про статус гуртожитків від 31.10.2000 р. № 2999). З урахуванням наданого пакету документів ФДМУ включив гуртожитки до Переліку нерухомого майна від 26.12.2000 р., на підставі якого БТІ було проведено реєстрацію права власності за ВАТ «Запоріжсталь».
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання 28.05.09 р. не з'явився, витребувані ухвали суду від 17.03.09 р., 22.04.09 р., 18.05.09 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника третьої особи.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України, судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши дослідженні докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Проведеною прокуратурою області перевіркою встановлено, що наказом Фонду державного майна України № 17-ПП від 18.10.96 р. затверджено план приватизації Запорізького металургійного комбінату «Запоріжсталь»їм. С.Орджонікідзе.
Відповідно до ст. 127 ЖК України та п. п. 2, 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208, гуртожитками визнаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки, призначені для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Шляхом забезпечення громадян гуртожитками, реалізовується гарантоване Конституцією України право на житло.
Так, відповідно до ст. 47 ЖК України кожен має право на житло.
Гуртожитки ВАТ «Запоріжсталь»завжди використовувались та продовжують використовуватись для тимчасового забезпечення житлом працівників комбінату та працівників підрядних організацій (у виключних випадках для працівників організацій, які не мають власних гуртожитків). Зазначені гуртожитки виконують функцію закріплення кадрів, включаючи тимчасове забезпечення житлом молодих кваліфікованих спеціалістів.
Як встановлено судом, на даний час в гуртожитках ВАТ «Запоріжсталь»проживає 1665 людей, включаючи 407 родин, при цьому 94 з них - родини працівників комбінату, що потребують житла та перебувають на черзі для поселення у гуртожиток. Серед працівників комбінату молодь (у віці до 35 років) складає 42%, з інших міст - 515 чоловік. Звертаю увагу, що ВАТ «Запоріжсталь»не виселяє людей інакше як з підстав, прямо передбачених законом та за рішеннями судів.
Таким чином, гарантоване Конституцією України право громадян на житло з боку ВАТ «Запоріжсталь»не порушується.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, набутою в порядку, визначеному законом.
Згідно з наказом Фонду державного майна України № 79-АТ від 30.10.96 р. Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»ім. С. Орджонікідзе перетворено у відкрите акціонерне товариство «Запоріжсталь».
В подальшому, розпорядженням Запорізької міської Ради № 1 від 04.01.97 р. здійснено перереєстрацію державного підприємства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжстшіь»ім. С.Орджонікідзе у Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», яке є правонаступником державного підприємства.
Приватизація підприємства здійснювалась відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» № 2163-ХІІ від 04.03.1992 р.
Відповідно до вказаного плану приватизації, гуртожитки, розташовані за адресою: м. Запоріжжя бул. Шевченка, 23; вул. 40 років Радянської України, 21; вул. Добролюбова, 25; пр. Металургів, 2 та 11; вул. Лахтинська, 10-6; вул. Фінальна, 4; вул. Українська, 2, які перебували на балансі підприємства, увійшли до статутного фонду ВАТ «Запоріжсталь».
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 Закону України “Про приватизацію державного майна”, рішення щодо приватизації об'єкта приймають органи приватизації, а у разі відмови в приватизації відповідний орган повідомляє заявника про причину відмови.
Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України «Про приватизацію державного майна»№ 2163-ХІІ від 04.03.1992 р., комісією з приватизації Запорізького металургійного комбінату ім. С. Орджонікідзе «Запоріжсталь», з урахуванням оцінки вартості майна, було розроблено проект плану приватизації, погоджений з Кабінетом Міністрів України, та затверджено Наказом Фонду державного майна України № 17-АТ від 18.10.1996 р.
План приватизації розроблений відповідно до Наказу Фонду Державного Майна України від 10.11.1992 р. № 476 «Про затвердження Положення про план приватизації», з урахуванням встановлених вимог.
Відповідно до п. 3 Плану приватизації, комбінат «Запоріжсталь»має в своєму складі об'єкти соціально-побутової інфраструктури, до яких відносяться: гуртожитки, дитячі садки, Палац культури «Металург», легкоатлетичний манеж, бази відпочинку, профілакторій, оздоровчі табори, ряд інших об'єктів.
Комісія з приватизації, як зазначається в пункті 3, включила дані об'єкти соціальної інфраструктури до складу цілісного майнового комплексу, як такі, що підлягають приватизації.
Відповідно до розділу 5 Плану приватизації, який встановлює вимоги і обмеження щодо приватизації об'єкту, жодних заперечень з приводу включення до цілісного майнового комплексу об'єктів соціально-побутової інфраструктури, а саме гуртожитків, не має, в тому числі, з боку виконкому Запорізької обласної державної адміністрації.
Статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного майна»передбачено, що приватизація здійснюється на підставі законності, державного регулювання та контролю, забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації.
Як вбачалось з п. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції 1997 року, дія цього закону не поширювалась, в тому числі, на об'єкти житлового фонду. Таке обмеження встановлювалось, з метою реалізації гарантованого Конституцією України прав громадян на житло та можливості його приватизації. Приватизація об'єктів житлового фонду здійснюється на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ. Відповідно до п. 2 ст. 2 зазначеного Закону, в редакції 1997 р. чітко було зазначено, що кімнати в гуртожитках приватизації громадянами не підлягали. Тому законодавство, діюче на той час, не передбачало обмежень щодо можливості включення гуртожитків до складу цілісного майнового комплексу підприємств і їхньої приватизації.
Пункт 6 Плану приватизації, який містить у собі пропозиції покупців щодо придбання об'єкту приватизації (серед яких значна кількість працівників підприємства, в тому числі мешканців гуртожитків) пропонував залишити в складі цілісного майнового комплексу об'єкти соціально-побутової інфраструктури, зазначені у розділі 3 Плану. Той факт, що гуртожитки правомірно включались до статутних фондів підприємств під час приватизації підтверджується також ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»від 04.09.2008 р. № 500-VI, який набрав чинності 01.01.2009 року, що передбачає особливості передачі гуртожитків, не віднесених до державного житлового фонду, а також тих, що перебувають у власності господарюючих суб'єктів, утворених у результаті корпоратизації чи приватизації колишніх державних чи комунальних підприємств та лише на компенсаційній основі.
З метою реалізації комбінатом положень, закріплених в Плані приватизації, відповідно до п.2.2 «Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом ФДМУ від 20.07.1998 р. № 1450, ВАТ «Запоріжсталь»надало Фонду підтверджуючі документи щодо гуртожитків (інвентаризаційні описи, відомості розрахунку остаточної вартості основних засобів, державні акти на право постійного користування землею, довідки з місцевих податкових адміністрацій про сплату податку за користування землею, довідка БТІ про статус гуртожитків від 31.10.2000 р. № 2999).
З урахуванням наданого пакету документів Фонд Державного Майна України включив гуртожитки до Переліку нерухомого майна від 26.12.2000 р. затвердженого Наказом № 17-ПП від 18.10.96 р. (міститься в матеріалах спарви), на підставі якого БТІ було проведено реєстрацію права власності за ВАТ «Запоріжсталь», про що свідчать реєстраційні посвідчення №№ 3467, 3464, 3469, 3465, 3463, 3466 від 09.04.02 р., № 834 від 09.12.99 р., 3393 від 07.06.01 р.
На підставі викладеного вище, господарський суд дійшов висновку, що саме включення гуртожитків до Плану приватизації, стало законною підставою для набуття ВАТ «Запоріжсталь»права власності на зазначені об'єкти.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги прокурора та позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Ю.О. Скиданова
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його підписання. Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 19.06.2009 р.