28 липня 2014 р. м.Житомир справа № 806/1755/14
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання - Галайба І.Б.,
за участю: представника позивача - Стоянова Д.Ф.,
представника відповідача - Гарькавої Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний фонд Терещенка" до Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Житомирський області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
9 квітня 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний фонд Терещенка» (далі - ТОВ «Аграрний фонд Терещенка») із позовом до Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів України у Житомирській області (далі - Чуднівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року №0000172200.
У позовній заяві ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» вказало, що Чуднівською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №6/2300/34868532 від 7 березня 2014 року. На підставі вказаного акту перевірки Чуднівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року №0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 716509 грн 00 коп., у тому числі 573207 грн 00 коп. за основним платежем та 143302 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року №0000172200.
Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
З 10 лютого 2014 року до 21 лютого 2014 року посадовими особами Чуднівської ОДПІ на підставі наказів від 22 січня 2014 року №21 і від 21 лютого 2014 року №38 та направлень від 10 лютого 2014 року №16-18, виданих Чуднівською ОДПІ, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року (Том №1 а.с.26 та 26 на звороті).
За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 7 березня 2014 року №6/2300/34868532 (Том №1 а.с.26-40), у якому зроблено висновок про порушення податкового законодавства, а саме:
1) пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся всього у сумі 573207 грн 00 коп., у тому числі у травні 2012 року в сумі 135677 грн 00 коп., у червні 2012 року у сумі 39514 грн 00 коп., у вересні 2012 року у сумі 86353 грн 00 коп., у жовтні 2012 року у сумі 15986 грн 00 коп., у листопаді 2012 року у сумі 19247 грн 00 коп., у грудні 2012 року у сумі 84134 грн 00 коп., у жовтні 2013 року у сумі 123839 грн 00 коп., у листопаді 20l3 року у сумі 16832 грн 00 коп., у грудні 2013 року у сумі 51625 грн 00 коп.;
2) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 169.1.1, пункту 169.1, підпункту 169.3.2, пункту 169.3 статті 169, пункту 171.2 статті 171, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 1118 грн 00 коп.;
- статті 51, пункту 119.2 статті 119, пункту 176.2 статті 176, пункт 7 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України, звіт за формою 1ДФ за 4 квартал 2013 року надавався з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків (Том №1 а.с.39 на звороті).
Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» 19 березня 2014 року подало до Чуднівської ОДПІ заперечення за вихідним №151 (Том №1 а.с.41-49).
Чуднівською ОДПІ на заперечення до акту перевірки ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» надіслано відповідь від 25 березня 2014 року за №510 (Том №1 а.с.50).
На підставі акта планової виїзної перевірки від 7 березня 2014 року №6/2300/34868532, за порушення викладені у розділі 6 висновку, а саме: пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Чуднівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27 березня 2014 року №0000172200, на загальну суму 716509 грн 00 коп., у тому числі 573207 грн 00 коп. за основним платежем та 143302 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції (Том №1 а.с.51).
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що не погоджуються з висновками податкового органу виходячи з підстав викладених у позовній заяві. Стосовно безпідставності включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість з вартості консультаційних та інших послуг, отриманих від «ТОВ «Агрофьюл Україна», ТОВ «ЮСД Україна», ІП «СЖС Україна» та ТОВ «Північ-Ойл» представник позивача пояснив, що законодавець визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної, або наявність податкової накладної оформленої з порушенням положень статті 201 Податкового кодексу України. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку діюче законодавство не передбачає. Таким чином, визначальним для господарської операції і те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Податкова звітність повинна ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку, який ведеться на підставі первинних документів, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Право на зменшення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на суму понесених внаслідок господарської операції витрат надається добросовісним платникам за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції. Стосовно висновків відповідача про те, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків представник позивача пояснив, що відповідач стверджуючи, що правочини між TOB «Аграрний фонд Терещенка» та TOB «Агрофьюл Україна», TOB «ЮСД Україна» та ІП «СЖС Україна», TOB «Північ-Ойл», не спрямовані на реальне настання правових наслідків фактично визнає вказані договори фіктивними правочинами. Проте, у відповідності до частини 2 статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається недійсним виключно судом. Однак жодних доказів фіктивності правочинів відповідачем, при винесені акту перевірки не наведено. Натомість, первинні документи бухгалтерського обліку, акти виконаних робіт (послуг), повне та достовірне відображення цих господарських операцій контрагентами у своїх бухгалтерських та податкових звітностях свідчать про реальне настання правових наслідків за цими правочинами. Усі первинні документи в підтвердження факту доведення господарських операцій при виконанні правочинів між TOB «Аграрний фонд Терещенка» та TOB «Агрофьюл Україна», TOB «ЮСД Україна», ІП «СЖС Україна» та TOB «Північ-Ойл», були надані під час перевірки.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні оскільки прийняте податковим органом рішення відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірним з підстав, викладених у письмових запереченнях (Том №1 а.с.153-155). Представником відповідача було пояснено, що висновки податкового органу стосовно завищення TOB «Аграрний фонд Терещенка» податкового кредиту базувались на тому, що платником включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості консультаційних послуг, отриманих від «ТОВ «Агрофьюл Україна», ТОВ «ЮСД Україна» та ІП «СЖС Україна». На думку податкового органу вказані консультаційні послуги не використовувались підприємством у господарській діяльності, оскільки позивач як сільськогосподарське підприємство, яке займається вирощуванням зернових культур, має у своєму розпорядженні згідно штатного розпису необхідних працівників для ведення господарської діяльності. Крім того у змісті актів виконаних робіт не зазначено які конкретно надані консультаційні послуги, стосовно кого чи чого вони були надані підприємству, стосовно якого товару чи яких контрагентів та де саме надавались послуги, будь-якої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності, що здійснюється підприємством, тобто вони не містять інформації про фактично понесені витрати на виконання послуг. Отже відсутність інформації щодо видів, змісту та обсягу спірних консультаційних та маркетингових послуг виключає висновки щодо відповідності визначення вартості цих послуг та фактичного їх отримання. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати коштів. Позивачем не надано доказів щодо фактичного здійснення господарських операцій та документального відображення реальності господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника. Стосовно взаємовідносин платника з ТОВ «Північ-Ойл» представник відповідача пояснила, що при опрацюванні наявних документів, які були надані TOB «Аграрний фонд Терещенка» встановлено, що відсутня наявність первинних документів оформлених у відповідності до законодавства для підтвердження факту отримання продукції від TOB «Північ-Ойл» у травні 2012 року, а саме: до перевірки позивачем не надано договір згідно якого постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, сертифікати відповідності та паспорти якості. Таким чином, наявність у підприємства податкових накладних за умови встановлення факту нездійснення господарських операцій, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.
Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Судом встановлено, що підставою для висновку податкового органу про заниження ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 573207 грн 00 коп. та завищення податкового кредиту, згідно акту перевірки, стало включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з вартості консультаційних та інших послуг, отриманих від «ТОВ «Агрофьюл Україна», ТОВ «ЮСД Україна», ІП «СЖС Україна» та ТОВ «Північ-Ойл» (Том №1 а.с.31 на звороті - 32 на звороті). Крім того Чуднівською ОДПІ при здійсненні висновку про завищення сум податкового кредиту ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» протягом 2012-2013 років є те, що господарські операції між ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» та «ТОВ «Агрофьюл Україна», ТОВ «ЮСД Україна», ІП «СЖС Україна» та ТОВ «Північ-Ойл» не спрямовані на реальне настання правових наслідків. У ході перевірки фінансово-господарських відносин ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» по взаємовідносинах з ТОВ «Північ-Ойл» встановлено безпідставне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості паливно-мастильних матеріалів у сумі 52325 грн 00 коп. оскільки були відсутні первинні документи, оформлені відповідно законодавства та на підтвердження факту отримання продукції від ТОВ «Північ-Ойл» у травні 2012 року, а саме: не надано договір згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, не надано сертифікати відповідності та паспорти якості (Том №1 а.с.32 на звороті).
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 1 пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Стосовно господарських відносин позивача з ІП «СЖС Україна».
Встановлено, що 14 липня 2011 року між ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» (Замовник) та ІП «СЖС Україна» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №AGRI/71-2011 з додатком №1 від 14 липня 2014 року (Том №1 а.с.13-19). Відповідно до пункту 3 договору ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» повинен оплатити послуги ІП «СЖС Україна» у відповідності до відповідних розцінок, наведених у додатках до цього договору. Виконавець надає замовнику рахунок на оплату протягом 5 (п'яти) робочих днів після надання послуг (закінчення робіт). Замовник оплачує рахунок за послуги, надані Виконавцем, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання рахунку. В підтвердження наданих послуг сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт в 2-х екземплярах, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін згідно з пунктом 4 вказаного договору (Том №1 а.с.13).
Відповідні послуги були прийняті позивачем за актами приймання-передачі та оплачені на підставі виставлених постачальниками рахунків-фактур у повному обсязі, що підтверджується виписками з банківського рахунку «Аграрний фонд Терещенка».
На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору та на підтвердження наданих послуг TOB «Аграрний фонд Терещенка» та ІП «СЖС Україна» у матеріалах справи містяться: акти приймання-здавання наданих послуг: від 17 січня 2012 року, від 31 серпня 2012 року, від 30 липня 2012 року, від 28 вересня 2012 року, від 31 жовтня 2012 року, від 29 листопада 2012 року, від 28 грудня 2012 року, від 30 січня 2013 року, від 27 лютого 2013 року, від 28 березня 2013 року, від 29 квітня 2013 року, від 31 травня 2013 року, від 26 червня 2013 року, від 31 липня 2013 року, від 1 серпня 2013 року (Том №1 а.с.62-80); податкові накладні: №240 від 17 січня 2012 року, №592 від 31 серпня 2012 року, №561 від 30 липня 2012 року, №589 від 30 липня 2012 року, №652 від 28 вересня 2012 року, №734 від 31 жовтня 2012 року, №643 від 29 листопада 2012 року, №680 від 28 грудня 2012 року, №563 від 30 січня 2013 року, №529 від 27 лютого 2013 року, №500 від 27 лютого 2013 року, №530 від 27 лютого 2013 року, №608 від 28 березня 2013 року, №556 від 28 березня 2013 року, №512 від 29 квітня 2013 року, №638 від 31 травня 2013 року, №524 від 26 червня 2013 року, №639 від 31 липня 2013 року, №9 від 1 серпня 2013 року (Том №1 а.с.98-118, 189-194, 209-214, 217-225), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, витяг з договору застави врожаю №22 (Том №2 а.с.93-104), відповідно до якого позивач зобов'язаний був користуватись послугами ІП «СЖС Україна» або інших, які надають аналогічні послуги (Том №2 а.с. 96), дані відкритих досліджень (Том №2 а.с.105-107), копії звітів про оцінку стану врожаю, оцінку підготовки земельних ділянок під посіви, стан посівів (Том №1 а.с243-250), акти звірки взаєморозрахунків (Том №2 а.с.90-91).
Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «ЮСД Україна».
Встановлено, що 3 січня 2012 року між TOB «Аграрний фонд Терещенка» (Замовник) та ТОВ «ЮСД Україна» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №6-П (Том №1 а.с.56-57), згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з управління, а Замовник зобов'язується оплатити зазначені послуги відповідно до договору (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1. договору вартість послуг, що надаються Виконавцем за цим договором розраховується щоквартально, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг. Обсяг, характер та вартість наданих послуг затверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг), який складається щоквартально (пункт 3.2. договору). Порядок оплати послуг Замовником: протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (пункт 3.3 договору) (Том №1 а.с.57).
Відповідні послуги були прийняті позивачем за актами приймання-передачі та оплачені згідно платіжних доручень у повному обсязі (платіжні доручення, виписками з банківського рахунку).
На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору та на підтвердження наданих послуг TOB «Аграрний фонд Терещенка» та ТОВ «ЮСД Україна» у матеріалах справи містяться: акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 30 березня 2012 року, №ОУ-0000029 від 30 червня 2012 року, №ОУ-0000046 від 30 вересня 2012 року, №ОУ-0000066 від 31 грудня 2012 року, №ОУ-0000019 від 31 березня 2013 року, №ОУ-0000043 від 30 червня 2013 року, №38 від 30 вересня 2013 року (Том №1 а.с.81-87); податкові накладні №8 від 30 березня 2012 року, №5 від 30 червня 2012 року, №4 від 30 вересня 2012 року, №11 від 27 грудня 2012 року , №10 від 31 березня 2013 року, № 10 від 27 червня 2013 року, №10 від 30 вересня 2013 року (Том №1 а.с.123-129, 195-199, 203, 205), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, акт звірки взаєморозрахунків (Том №2 а.с.89).
Стосовно господарських відносин позивача з «ТОВ «Агрофьюл Україна».
Встановлено, що 3 січня 2012 року між TOB «Аграрний фонд Терещенка» (Замовник) та ТОВ «Агрофьюл Україна» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №3-П (Том №1 а.с.58-61), згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з управління, а Замовник зобов'язується оплатити зазначені послуги відповідно до цього договору (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість послуг, що надаються Виконавцем за цим договором розраховується щоквартально, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг. Обсяг, характер та вартість наданих послуг затверджується актом здачі-приймання робіт і надання послуг), який складається щоквартально (пункт 3.2. Договору). Порядок оплати послуг Замовником: протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання Сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (пункт 3.3 Договору) (Том №1 а.с.60).
Відповідні послуги були прийняті позивачем за актами приймання-передачі та оплачені на підставі виставлених постачальниками рахунків-фактур у повному обсязі, що підтверджується виписками з банківського рахунку.
На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору та на підтвердження наданих послуг TOB «Аграрний фонд Терещенка» та TOB «Агрофьюл Україна» в матеріалах справи містяться: акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000022 від 30 березня 2012 року, №ОУ-0000053 від 30 червня 2012 року, від 30 вересня 2012 року, №ОУ-00000110 від 26 грудня 2012 року (Том №1 а.с.88-91), звіти про виконані роботи та надані послуги (Том №1 а.с.226-242), акти звірки взаєморозрахунків (Том №2 а.с.87-88) (Том №2 а.с.92); податкові накладні №10 від 30 березня 2012 року, №9 від 30 червня 2012 року, №13 від 30 вересня 2012 року, №8 від 26 грудня 2012 року (Том №1 а.с.119-122, 201-202, 215-216), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України,.
Крім того встановлено, що 2 січня 2013 року між TOB «Аграрний фонд Терещенка» (Замовник) та ТОВ «Агрофьюл Україна» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №3-П (Том №1 а.с.52-55), згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з управління, а Замовник зобов'язується оплатити зазначені послуги відповідно до цього договору (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість послуг, що надаються Виконавцем за цим договором розраховується щоквартально, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг. Обсяг, характер та вартість наданих послуг затверджується актом здачі-приймання робіт і надання послуг), який складається щоквартально (пункт 3.2. Договору). Порядок оплати послуг Замовником: протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок виконавця (пункт 3.3 Договору) (Том №1 а.с.53).
Відповідні послуги були прийняті позивачем за актами приймання-передачі та оплачені на підставі виставлених постачальниками рахунків-фактур у повному обсязі, що підтверджується виписками з банківського рахунку.
На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору та на підтвердження наданих послуг TOB «Аграрний фонд Терещенка» та TOB «Агрофьюл Україна» в матеріалах справи містяться: акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000026 від 31 березня 2013 року, №ОУ-0000061 від 30 червня 2013 року, №88 від 30 вересня 2013 року, №127 від 31 грудня 2013 року (Том №1 а.с.92-95), звіти про виконані роботи та надані послуги (Том №1 а.с.235-242), акти звірок взаєморозрахунків (Том №2 а.с.87-88), податкові накладні №11 від 30 вересня 2013 року, №8 від 31 грудня 2013 року, №11 від 27 червня 2013 року, №14 від 31 березня 2013 року (Том №1 а.с.130-133, 204, 206-208), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідач не оспорює те, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача, а саме: ІП «СЖС Україна», ТОВ «ЮСД Україна», TOB «Агрофьюл Україна» були зареєстровані як платники податку на додану вартість та внесені у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивач на підтвердження реальності господарських операцій з названими контрагентами надав до суду баланси на 31 грудня 2011 року, 31 грудня 2012 року та 31 грудня 2013 року (Том №1 а.с. 169, 171, 173) та звіти про фінансові результати форми №2 за 2011, 2012, 2013 роки (Том №1 а.с. 170, 172, 174), з яких вбачається, що прибутки підприємства за 2012-2013 роки зросли, що позивач пов'язує із наданням консультаційних та маркетингових послуг, оскільки договори на надання таких послуг у 2011 році не укладалися, а укладалися в 2012 та в 2013 роках, після чого підприємство почало збільшувати свої прибутки.
Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Північ-Ойл».
Встановлено, що 2 січня 2012 року між TOB «Аграрний фонд Терещенка» (Покупець) та ТОВ «Північ-Ойл» (Продавець) укладено договір поставки №22-ХМ (Том №2 а.с.30-31), згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язаний за заявкою Покупця поставити нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за належним чином поставлені нафтопродукти на умовах, визначених цим Договором (Том №2 а.с.30).
Відповідно до пункту 4.3. договору Покупець зобов'язаний провести 100% оплату за нафтопродукти на підставі рахунку-фактури, підписаного Постачальником у відповідності до узгодженого сторонами асортименту, кількості, ціни і вартості товару (Том №2 а.с.30). На виконання вказаного договору ТОВ «Північ-Ойл» здійснило 16 травня 2012 року поставку дизельного пального. Реальність договору підтверджується видатковою накладною від 16 травня 2012 року №1-00001062 (Том №1 а.с.96), товарно-транспортними накладними від 15 травня 2012 року (Том №2 а.с.32) від 16 травня 2012 року №РН-150518 (Том №2 а.с.122), рахунком-фактурою від 14 травня 2012 року №5626 ХМ (Том №2 а.с.33), податковою накладною від 16 травня 2012 року №221 (Том №1 а.с.176), яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
На підтвердження оплати за поставлене дизельне пальне в матеріалах справи міститься платіжне доручення №1284 від 16 травня 2012 року (Том №1 а.с.177), оборотно-сальдова відомість по рахунку 203 (Том №2 а.с.34), картки рахунку 631 та 203 (Том №2 а.с.35-86).
Вищевказаними документами підтверджується реальність проведених господарських операцій, та спростовується зазначене в акті планової виїзної перевірки від 7 березня 2014 року №3/2300/34868532 твердження, що правовідносини між TOB «Аграрний фонд Терещенка» та «ТОВ «Агрофьюл Україна», ТОВ «ЮСД Україна», ІП «СЖС Україна», ТОВ «Північ-Ойл» не спричинили реального настання правових наслідків.
Крім того у матеріалах справи міститься реєстр виданих та отриманих податкових накладних (Том №1 а.с.178-188).
Стосовно твердження податкового органу про те, що ненадання при проведенні перевірки сертифікату відповідності та паспорту якості на поставлений товар свідчить про факт нездійснення господарської операції суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Сертифікат відповідності та паспорт якості є частиною супровідної документації, що надається постачальником покупцю при поставці товару, код за УКТ ЗЕД 2710194110, та на підставі яких покупець має можливість визначити якість такого товару.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що враховуючи, те що прийняття товару при поставці TOB «Північ-Ойл» дизельного палива мало місце 16 травня 2012 року, відповідно, сертифікат відповідності та паспорт якості на товар були оглянуті покупцем в момент приймання товару та повернуті постачальнику.
Пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної є єдиною підставою для формування податкового кредиту, про що неодноразово наголошувалося у рішеннях Верховного Суду України, зокрема у постанові Верховного Суду України від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10, у якій висловлено правову позицію стосовно того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Реальне настання правових наслідків за договорами, підтверджено тим, що за договорами надання послуг та поставки контрагенти ТОВ «Аграрний фонд «Терещенка» виконали повністю взяті на себе зобов'язання по наданню послуг та поставці товару.
Частина 1 статті 9 Закону України №996-XIV визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит .
Первинними документами підтверджено реальне виконання ТОВ «Аграрний фонд Терещенка» з контрагентами «ТОВ «Агрофьюл Україна», ТОВ «ЮСД Україна», ІП «СЖС Україна», ТОВ «Північ-Ойл», що спростовує висновки відповідача про відсутність факту нереального здійснення господарських операцій.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року №0000172200, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирський області від 27 березня 2014 року №0000172200, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний фонд Терещенка".
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний фонд Терещенка" 4872 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін
Повний текст постанови виготовлено: 04 серпня 2014 р.