22 липня 2014 р. м.Житомир справа № 806/2824/14
категорія 11.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
суддів: Літвина О.Т., Семенюка М.М.,
секретар судового засідання - Шкорботун Ю.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Фещенка Д.М.,
представник третьої особи у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, третя особа - заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Т.Матюх, про визнання дій неправомірними та скасування постанови
встановив:
18 червня 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа - заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Т.Матюх, про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 11 червня 2014 року.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що 11 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанову ВП №43629312 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, якою зобов'язано заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Т.Матюха надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 22 листопада 2013 року. Підставою для винесення даної постанови була відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду боржника - заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Т.Матюха. Просить визнати неправомірними дії Департаменту виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, скасувати постанову від 11 червня 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати Департамент виконавчої служби України відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року №1458.
Ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Вважають постанову такою, що винесена із порушенням норм законодавства та просять її скасувати.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.29-31) та просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що виконавчий лист №1458 від 14 травня 2014 року про зобов'язання надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 22 листопада 2013 року не відповідає вимогам статті 18 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження", оскільки відсутність індивідуального ідентифікаційного номера утруднює здійснення виконавчих дій. За таких обставин вважає, що постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження винесено відповідно до вимог чинного законодавства.
Третя особа - заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Т.Матюх у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.23), про причини неявки у судове засідання не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі №806/8287/13-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Т.Матюх щодо надання відповіді не по суті звернення ОСОБА_1 Зобов'язано заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Т.Матюх надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 22 листопада 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Після набрання судовим рішенням законної сили, позивачу був виданий виконавчий лист від 14 травня 2014 року у справі №806/8287/13-а (а.с.7).
ОСОБА_1 пред'явив виконавчий лист до виконання до Державної виконавчої служби України. 11 червня 2014 року державним виконавцем Борейком М.В. було винесено постанову ВП №43629312 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1458 від 14 травня 2014 року, оскільки у виконавчому листі був відсутній ідентифікаційний код боржника (а.с.6).
Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 резолютивної частини зазначеного рішення збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України №606-XIV у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 11 Закону України №606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить на користь висновку, що зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника є можливим у разі наявності таких даних у суду. У разі відсутності таких даних у суду суд не може оформити іншого виконавчого документу. Відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець не позбавлений права самостійно одержати ідентифікаційний номер боржника незалежно від того, чи вказана така інформація у виконавчому документі.
Таким чином, відсутність даних про ідентифікаційний номер боржника може бути усунута в процесі виконавчого провадження.
Окрім того, з огляду на те, що в даному випадку боржником є не фізична особа, а посадова особа, то навіть відсутні підстави для відображення її ідентифікаційного номера у виконавчому листі.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Верховний Суд України у справі №6-45цс14 не погодився з висновком суду касаційної інстанції, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
З огляду на викладене, постанова державного виконавця Державної виконавчої служби України від 11 червня 2014 року ВП №43629312 про відмову у відкритті виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною виконавчою службою України не доведено правомірності оскаржуваної постанови. Позивач у свою чергу у судовому засіданні і у позовній заяві фактично не погоджується із постановою державного виконавця, а не з його діями та доводить протиправність постанови державного виконавця.
Враховуючи наведене суд задовольняє адміністративний позов частково.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Державної виконавчої служби України від 11 червня 2014 року ВП №43629312 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Зобов'язати Державну виконавчу службу України прийняти до провадження та відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду №1458 від 14 травня 2014 року, виданого в адміністративній справі №806/8287/13-а.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Д.М. Гурін
Судді: О.Т. Літвин
М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 28 липня 2014 р.