Справа №647/1168/14-ц
Провадження № 2/647/360/2014
12.08.2014 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Волошина Р.Р.,
за участю секретаря Коваленко Л.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Кучеренко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства відкритого типу «Бериславське автотранспортне підприємство 16537» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства відкритого типу «Бериславське автотранспортне підприємство 16537» (далі - АТВТ «Бериславське АТП-16537»), посилаючись на те, що вона працювала у відповідача прибиральницею. 14.04.2014 року її до роботи не допустили, повідомили що її звільнено. При цьому їй не було надано жодних документів, розрахунок не проведено, трудову книжку не видали. Вважає звільнення незаконним і в зв'язку з цим просить суд: 1) поновити її на роботі прибиральницею в АТВТ «Бериславське АТП-16537»; 2) стягнути з АТВТ «Бериславське АТП-16537» на її користь заборгованість по заробітній платі станом на 01.05.2014 року в сумі 836 гривень 98 копійок; 3) стягнути з АТВТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; 4) допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, з підстав, вказаних у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснила, що позивач була звільнена з роботи за п.4 ст. 40 КЗпПУ в зв'язку з прогулом, заборгованість із заробітної плати їй виплачена в повному обсязі, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Вислухавши позивача та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпПУ трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 була прийнята на роботу прибиральницею в АТВТ «Бериславське АТП-16537» 01.10.2013 року. Наказом №18-а від 09.04.2014 року її було звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпПУ за прогули. Підставою звільнення стали доповідні записки та акти №1 від 04.04.2014 року №2 від 07.04.2014 року.
Згідно довідки АТВТ «Бериславське АТП-16537» на підприємстві первинна профспілкова організація не існує.
Згідно акту №1 від 04.04.2014 року, складеного комісією АТВТ «Бериславське АТП-16537» та доповідної записки від 04.04.2014 року, прибиральниця ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 04 квітня 2014 року в період часу з 13-40 години до 17-00 години.
Згідно акту №2 від 07.04.2014 року, складеного комісією АТВТ «Бериславське АТП-16537» та доповідної записки від 04.04.2014 року, ОСОБА_1 відмовилася від надання письмових пояснень про причини відсутності на робочому місці 04.04.2014 року, документів, підтверджуючих поважність причини відсутності на роботі не надала. Їй наданий був термін до 09.04.2014 року для пред'явлення документів чи обгрунтувань, що спростували б ознаки дисциплінарного проступку.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 була присутня на робочому місці 04.04.2014 року, проте до його свідчень суд відноситься критично, так як свідок не зміг згадати чи саме в цей день її бачив та чи повний робочий день вона була на робочому місці.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що позивач дійсно була відсутня на робочому місці 04.04.2014 року в період часу з 13-40 години і до 17-00 години. Свідок була у складі комісії, яка складала акт №1 від 04.04.2014 року про відсутність на роботі та №2 від 07.04.2014 року.
Згідно видаткового касового ордеру від 11.06.2014 року ОСОБА_1 отримала заборгованість по заробітній платі в розмірі 836 гривень 98 копійок (а.с.70).
Позивачем у судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували поважність причини відсутності на робочому місці 04.04.2014 року в період часу з 13-40 години до 17-00 години, тому суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 за п.4 ст.40 КЗпПУ за прогули було законним, і позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.
В зв'язку зі сплатою боргу, що підтверджується копією касового ордеру(а.с.70), не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства відкритого типу «Бериславське автотранспортне підприємство 16537» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Р.Р. Волошин