Справа № 554/8381/14-а
Іменем України
Дата документу 25.06.2014
25 червня 2014 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г., розглянувши у порядку письмого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтаві про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
16 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтаві про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС I-ї категорії та являється інвалідом III групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 5 листопада 2013 року та довідкою медико-соціальної комісії серії 10 ААА № 185490 від 6 червня 2013 року.
16 травня 2014 року року він звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві з заявою про нарахування та виплату йому державної пенсії як постраждалому від Чорнобильської катастрофи I-ї категорії, інваліду III групи у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2014 року та провести відповідні виплати. Листом Управління Пенсійного фонду Октябрського району в м. Полтаві позивачу повідомлено, що розмір виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо яких встановлено причинний зв»язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Вважає дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві неправомірними, що і стало підставою звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
У судове засідання позивач не з»явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, прохав задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду Октябрського району м. Полтави у судове засідання не з»явилася, надавши суду письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1 серії НОМЕР_1, виданого 5 листопада 2013 року Полтавською обласною державною адміністрацією, позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій».
Судом встановлено, що Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1 серії НОМЕР_1 позивачу видано відповідним уповноваженим органом виконавчої влади, а саме Полтавською обласною державною адміністрацією, і є дійсним.
Відповідно до вищеназваної норми Закону та правових позицій Вищого адміністративного Суду України єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому числі і призначення та одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Згідно довідки медико-соціальної комісії серії 10 ААА № 185490 від 6 червня 2013 року позивач є інвалідом III групи.
Відповіддно до статтей 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв»язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до категорії 1, інвалідам III групи, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 49 Закону пенсія позивачу, як особі, віднесеній до категорії 1, повинна надаватися з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка визначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 67 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» визначений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який становить з 1 січня 2014 року- 949 грн., з 1 липня-974 грн., з 1 жовтня-1014 грн.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездетності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначені розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених Законом прав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо здійснення нарахування державної пенсії в подальшому, оскільки така вимога позивачем заявлена на майбутнє та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи, що сторони звільнені від сплати судового збору, його слід віднести на рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 159-163 КАС України, суд,
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду Октябрського району м. Полтави щодо відмови ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2014 року в перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії у розмірах встановленої статтями 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду Октябрського району м. Полтави провести ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2014 року по 25 червня 2014 року нарахування та виплату, відповідно до статтей 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи», державної пенсії у розмірі не нижчі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50 процентів за віком з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
СуддяА.Г. Савченко