Провадження №1-в/447/652/14
Справа №447/2269/14-к
судового засідання
13.08.2014 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника Держівської ВК №110 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області у режимі відеоконференції подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Червона Слобода Буринського району Сумської області, раніше судимого,
Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 27.09.2011 року ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.187, ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, рахуючи цей строк з 17.06.2011 року.
Адміністрація Держівської виправної колонії №110 клопоче про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 мотивуючи тим, що засуджений відбув 3/4 частини терміну, призначеного судом покарання, довів своє виправлення, так як двічі заохочувався. За час відбування покарання допустив одне порушення режиму утримання , за що притягався до дисциплінарної відповідальності .
Суд, вислухавши пояснення представника установи, засудженого, перевіривши матеріали справи, заслухавши висновок прокурора, який не підтримав подання, вважає що подання не може бути задоволене з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину, на момент розгляду справи невідбута частина покарання становить ще 10 місяців 4 дні.
Як вбачається з матеріалів особової справи засуджений ОСОБА_5 , за час відбування покарання допустив одне порушення встановленого порядку відбування покарання, за яке притягувався до дисциплінарної відповідальності, двічі заохочувався, а саме: було знято раніше накладене стягнення ("Сувору догану") від 30.04.2013 року та оголошено "Подяку" правами начальника установи.
Суд критично ставиться до характеристики засудженого адміністрації ДВК №110 від 12.05.2014 р., де зазначено, що ОСОБА_5 довів своє виправлення поведінкою і ставленням до праці, в той час коли у характеристиці від 20.04.2013 р. було зазначено, що ОСОБА_5 не стає на шлях виправлення та потребує додаткового контролю з сторони представників адміністрації колонії, відповідно до характеристи від 14.01.2014 року ОСОБА_5 за час відбування покарання був поставлений на профілактичний облік як особа схильна до порушень встановленого режиму утримання. 25.02.2014 року йому було відмовлено у застосуванні ст. 82 КК України як такому, що не став на шлях виправлення і не заслуговує на застосування заохочувальних норм.
Враховуючи вищенаведене, ступінь тяжкості та характер вчиненого засудженим ОСОБА_5 злочину, його поведінку під час відбування покарання, суд вважає передчасним застосування умовно-дострокового звільнення, оскільки судом не здобуто переконливих доказів з приводу того, що засуджений довів своє виправлення, тому на даний час ще є необхідність у належному вивченні його особи при подальшому відбутті кримінального покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.81КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Засудженому ОСОБА_5 відмовити в умовно-достроковому звільненні з місць позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом 7-ми діб після її оголошення, через районний суд.
Суддя: ОСОБА_1