нп 2-а/490/1247/2014
Справа № 490/4918/14-а
13 серпня 2014 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.
при секретарі - Аслановій Е.Е.,
за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Глух Т.В., третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Служби у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 квітня 2014 року представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача , в якому просила визнати бездіяльність незаконною та такою , що порушує законні права та інтереси дітей, а також права батька ОСОБА_4, , як платника аліментів. Зобов'язати відповідача провести належну перевірку цільового використання ОСОБА_3 аліментів, за результатами перевірки скласти відповідний письмовий документ (висновок, акт перевірки чи інше).
Ухвалою суду від 03 червня 2014 року в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі. Суду пояснила, що працівники Служби у справах дітей за її заявою провели неналежну перевірку використання аліментів, які отримує від позивача ОСОБА_3 , оскільки не надіслали відповідні запити до учбових закладів, де навчаються діти, не склали акт обстеження умов проживання дітей, а також не надали повну та обгрунтовану відповідь на її заяву за наслідками проведеної перевірки.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки працівниками Служби одразу після надходження заяви від платника алміентів , повідомлено отримувача аліментів - мати дітей ОСОБА_3 Останньою надано характеристики на дітей , копії чеків на придбання одежі дитячої , ліків та продуктів харчування, наданий письмовий звіт про використання коштів на товари, які купувалися в магазинах, де відсутні товарні чекі. Разом з тим, від ОСОБА_3 надійшла заява на ім'я Служби щодо тзаборони представнику позивача копіювання наданих документів. Після дослідження наданих отримувачем аліментів документів, працівниками Служби зроблений висновок, що кошти, сплачені батьком на утримання дітей, витрачаютьсся матір'ю належним чином на потреби дітей, діти забезпечені усім необхідним. 12 листопада 2013 року заявникові була надана відповідь письмова про розгляд її заяви і запропоновано ознайомитися з наданими ОСОБА_3 документами в приміщенні Служби. Нормативними документами не передбачено типовової форми Акту або висновку перевірки доцільності використання коштів на аліменти.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 25 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 800 грн. на кожну дитину щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімумум, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 18 січня 2010 року та до повноліття дітей. На примусове виконання даного рішення державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ відкрито виконавче провадження 03 липня 2013 року.
Згідно рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 06 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1390 грн., а аткож по 200 грн. щомісячно.
З матеріалів дослідженої в судовому засіданні завденої відповідачем справи № А-149, вбачається, що 18 жовтня 2013 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернулася з заявою до начальника Служби у справах дітей Адміністрації Центрального району - в порядку ст.ст. 19,186 СК України щодо проведення перевірки цільового використання аліментів ОСОБА_3; про результати перевірки просили повідомити письмово в установленому законом порядку за адресою заявника.
11 листопада 2013 року від ОСОБА_3 на адресу відповідача надійшли заява ОСОБА_3 щодо заборони заявникові копіювання наданих нею документів , а також розгорнута відповідь на вищевказану заяву з викладенням обставин взаємовідносин між нею та заявником та між батьком та дітьми , звітує щодо витрат алміентних коштів на дітей. До заяви додані копії її трудової книжки, заяв до виконавчої служби щодо примусового стягнення аліментів з ОСОБА_4 , копії медичних довідок про стан здоров'я дітей, характеризуючих матеріалів на дітей, копії чеків на оплату комунальних послуг, копії чеків за серпень-жовтень 2013 року , копії щоденника витрат за три місяці на дітей, на лікування цукрового діабета доньки ОСОБА_6.
12 листопада 2013 року відповідачем наданий лист за вих.№ А-149 щодо повідомлення заявника про заборону копіювання документів і запропоновано ознайомитися з витребуваними документами.
Згідно ст. 186 СК України, за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених наказом Держкому України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/866/131/88, і в силу наданих ним повноважень органи опіки та піклування і є той орган, на якого покладено обов'язок контролювати використання батьками і тими, хто одержує аліментні платежі.
Зі змісту наведених норм закону вбачається, що платник аліментів, одержавши матеріали перевірки органами опіки та піклування, має право звернутися до суду з позовом про зменшення аліментів або про припинення стягнення аліментів на ім'я матері чи іншої особи, або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини .
За такого, оскільки положеннями цих Правил та СК України , дійсно передбачений лише обов'язок органу опіки та піклування перевіряти цільове витрачання аліментів, що було виконане відповідачем та зібрані необхідні докази, натомість не передбачено обов'язкове складення відповідного письмового висновку чи акту за наслідками перевірки, а письмова відповідь на звернення позивача була надана в установлений законом строк - суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Крім того, суд враховує, що відповідачем надана можливість ОСОБА_4 як платнику аліментів ознайомитися з матеріалами перевірки, ттим самим забезпечене його право звернутися до суду з відповідним позовом, якщо в нього виникнуть сумніви в неправомірних діях ОСОБА_3 Отже, позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, які потребують судового захисту.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність протиправності бездіяльності з боку відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, не підлягає відшкодуванню судовий збір .
Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 70, 71, 158-163 КАС України , суд,-
У задоволенні адміністративний позову ОСОБА_4 до Служби у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційну скаргу може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Гуденко О.А.