Справа № 333/4638/14-ц
Пр. № 6/333/278/14
Іменем України
06 червня 2014 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Кулик В.Б.,
при секретарі Довгаль А.Г.,
за участю державного виконавця Коблицької А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Коблицької А.Є. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, -
Державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Коблицька А.Є. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, посилаючись на те, що на виконанні у Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-2863, виданий 01.02.20008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 302 грн., щомісячно, починаючи з 02.07.2007 року і до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку, тобто до повноліття дитини.
03.03.20008 року державним виконавцем Коблицькою А.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржник рішення суду не виконує та ухиляється від його виконання, існує імовірність того, що він з метою невиконання рішення суду може виїхати на заробіток за межі України, до країн перетинання кордону, яких не потребує наявності закордонного паспорту, тому є необхідність тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним зобов'язань.
В судовому засіданні державний виконавець подання підтримала з підстав, викладених у ньому та просила суд його задовольнити.
Заслухавши пояснення державного виконавця, вивчивши матеріали подання, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 14 Цивільно-процесуального кодексу України та статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Статтею 377-1 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає зазначене подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну та визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених зазначеним законом, та в'їхати в Україну.
На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та її намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-2863, виданий 01.02.20008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 302 грн., щомісячно, починаючи з 02.07.2007 року і до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку, тобто до повноліття дитини.
29.10.2013 року державним виконавцем Коблицькою А.Є. було відкрито виконавче провадження № 40461879 за вищезазначеним виконавчим листом, та запропоновано боржнику негайно добровільно виконати зобов'язання.
Добровільно боржником рішення суду у встановлений строк не виконано.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 06.02.2014 року, станом на 15.12.2013 року заборгованість ОСОБА_4 по аліментам становить 1 558 грн. 10 коп.
З документів доданих до подання не вбачається факт направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, не додано актів державного виконавця щодо встановлення місця знаходження боржника або його відсутності за місцем реєстрації (довідки з місця реєстрації, актів про вихід державного виконавця). Державним виконавцем також не надано доказів щодо місця роботи боржника та отримання боржником закордонного паспорту.
Отже, суду не представлено доказів того, що боржник ОСОБА_2 сповіщений про неврегульований борг та має намір з метою уникнення виконання рішення суду виїхати за межі України.
Вивчивши подання державного виконавця та додані до нього документи суд вважає, що подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Коблицької А.Є. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 64 Конституції України, ст. 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України», суд, -
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Коблицької А.Є. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик