Провадження № 11-кп/793/598/14 Справа № 712/6297/14-к Категорія: ч.2 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 серпня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2014 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, громадянку України, українку, не одружену, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судиму,
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено їй покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.10.2013 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі та остаточно призначено до відбуття 2 роки 9 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набуття вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Вирішено стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню на загальну суму 293,40 грн. на користь держави.
Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України, -
Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнано винною та засуджено за те, що вона повторно 18.08.2013 року в обідній час перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні магазину «Бренд» по АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_8 , таємно, умисно з корисливих спонукань викрала спортивні брюки «Sport tect», вартість яких, згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/234 від 04.10.2013 року становить 100 грн., та спортивну кофту «Sport tect», вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/234 від 04.10.2013 року становить 107.00 грн., чим спричинила потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 207.00 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим зникла, але згодом була затримана працівниками міліції.
Не погоджуючись з вказаним вироком прокурор подав апеляцію, в якій не заперечуючи доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості. Зазначає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи та кваліфікував дії обвинуваченої, але при призначенні останній покарання не в достатній мірі врахував високу суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченою. Просить скасувати вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2014 року та постановити новий, яким засудити ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Не погоджуючись з вказаним вироком обвинувачена ОСОБА_7 подала апеляцію, в якій вказує на те, що суддя суду першої інстанції не розглянула заяви про застосування відносно неї ЗУ «Про амністію у 2014 році», які вона неодноразово подавала в судових засіданнях. Просить застосувати відносно неї п. «г» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Обвинувачена ОСОБА_7 06 серпня 2014 року подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому вказує, що апеляція прокурора є безпідставною, та просить залишити її без задоволення, а свою апеляцію просить задоволити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, і просила її задоволити з наведених в ній підстав, а апеляцію обвинуваченої просила залишити без задоволення, думку обвинуваченої ОСОБА_7 , яка підтримала подану нею апеляцію та просила її задоволити з наведених в ній підстав, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та обвинуваченої ОСОБА_7 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за яке її засуджено при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про її винність у вчинені кримінального правопорушення.
Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення злочину обвинуваченою.
Кваліфікація судом першої інстанції дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України є вірною і ніким з учасників процесу не оспорюється.
По справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та обґрунтовано постановив обвинувальний вирок, а посилання прокурора на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості є необґрунтованими.
При призначенні ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції повністю враховано вимоги ст. 65, 66, 67 КК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо м'якості призначеного обвинуваченій покарання не підлягає задоволенню, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, скрутне матеріальне становище обвинуваченої та наявність у неї важких хвороб, особу обвинуваченої, яка за місцем свого проживання характеризується позитивно, перебуває в КЗ "Черкаський обласний наркологічний диспансер", під диспансерним наглядом з 1998 року з діагнозом: синдром залежності від опіоідів, на обліку у психіатра не перебуває, однак раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, належних висновків для себе не зробила. Так, в якості пом'якшуючих обставин суд вірно врахував те, що обвинувачена у вчиненому розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину. В якості обставин, що обтяжують покарання судом вірно враховано вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч. 2,3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 міри покарання у вигляді позбавлення волі. А тому вирок суду є законним і обґрунтованим, а доводи наведені в апеляції прокурора - непереконливими та такими, що не підлягають задоволенню. Призначене покарання обвинуваченій ОСОБА_7 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчинення нових злочинів і призначено в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України.
Враховуючи наведене, вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2014 року, в частині прзначеного покарання, є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляції прокурора колегія суддів не вбачає.
Що стосується апеляції обвинуваченої, в якій вона вказує на те, що суддя суду першої інстанції не розглянула заяви про застосування відносно неї ЗУ «Про амністію у 2014 році», які вона неодноразово подавала в судових засіданнях, то вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки у вироку суду (а.с. 71) чітко зазначено що, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої ЗУ «Про амністію у 2014 році», оскільки в Золотоніському міськрайоному суді на розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , яке на даний час не розглянуто.
Однак, на думку колегії суддів, доводи зазначені судом першої інстанції є непереконливими, а клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про застосування відносно неї п. «г», ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» підлягає до задоволення, оскільки відповідно до довідки від 30.07.2013 року №819 (м.к.п. а.с. 44) ОСОБА_7 має захворювання ВІЛ-інфекція, клінічна стадія 4. Стадія Сніду. ВДТБ (05.2010) верхньої долі правої легені, фаза інфільтрації.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора та обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2014 року відносно обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без змін.
Застосувати до ОСОБА_7 ЗУ «Про амністію у 2014 році» та звільнити її від відбування призначеного за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2014 року покарання на підставі п. «г», ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Обраний запобіжний захід ОСОБА_7 - скасувати, звільнити з під варти негайно в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі трьох місяців, а обвинуваченою у той же строк з моменту вручення її копії ухвали.
Головуючий :
Судді :