Справа № 186/1343/14-ц
"15" серпня 2014 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого Бондарьової Г. М. ,
при секретарі Кобкі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
14 серпня 2014 року ОСОБА_1звернувся до суду з заявою про забезпечення майбутнього його позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 20 000(двадцяти тисяч)гривень,з яким він має намір звернутися до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, шляхом накладення арешту на будь-які розрахункові рахунки в банківських установах,що будуть виявлені державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження,що належать ОСОБА_2 та на майно,яке належить йому або він є співвласником даного майна,у межах суми боргу -20000(двадцяти тисяч)гривень з урахуванням витрат,пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій,вживши заходи для термінового виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Суд вважає, що заява не підлягає задоволенню,оскільки заявником не враховано те,що згідно ч.4 ст.151 ЦПК України за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності,тоді як заявником зазначено про заявлення в майбутньому позову про стягнення боргу.
Згідно ч.5 ст.151 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Отже заявником не враховано,що частини четверта і п»ята ст.151 ЦПК України передбачають можливість подання і задоволення клопотання про забезпечення позову до подання позовної заяви за умов ,що сама позовна заява має бути подана на протязі трьох днів після позитивного вирішення зазначеного клопотання та спір стосується інтелектуальної власності.
Оскільки заявник ОСОБА_1 посилається у заяві про забезпечення майбутнього позову про стягнення боргу, тобто про заявлення ним в майбутньому спору, який не стосується інтелектуальної власності, суд вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.151-153 ЦПК України,суд,
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення майбутнього позову про стягнення боргу шляхом накладення арешту на будь-які розрахункові рахунки в банківських установах,що будуть виявлені державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження,що належать ОСОБА_2 та на майно,яке належить йому або він є співвласником даного майна,у межах суми боргу-20 000(двадцяти тисяч)гривень з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій,вживши заходи для термінового виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Ухвала про відмову в забезпеченні позову оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Бондарьова