Справа №485/1355/14-к 14.08.2014 14.08.2014 14.08.2014
14 серпня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючої: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали щодо застосування амністії за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2014 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Судак АР Крим, українця, громадянина України, раніше судимого:
1) 14.05.1998 року Судацьким районним судом АР Крим за ст. 140 ч. 3 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі;
2) 20.11.1998 року Судацьким районним судом АР Крим за ст. 140 ч. 3, ст. 43 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі. Звільнився 20.11.2002 року за відбуттям строку покарання;
3) 14.11.2003 року Центральним районним судом м. Сімферополь АР Крим за ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1, 70 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнений 20.05.2009 року по відбуттю строку покарання;
4) 04.12.2012 року Судацьким районним судом АР Крим за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
5) 29.01.2014 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 70 ч. 1, 71 КК України остаточно призначено покарання 3 роки 9 місяців позбавлення волі
Провадження № 11-кп/784/505/14 Головуючий суду першої інстанції:
Категорія: застосування амністії суддя: ОСОБА_6
Доповідач апеляційного суду:
суддя ОСОБА_3 .
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
засуджений: ОСОБА_5 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
За змістом апеляційної скарги засуджений ОСОБА_5 просить про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнити його від подальшого відбування покарання на підставі ст. ст. 1 п. «г», 2 Закону України «Про амністію в 2014 році» або скоротити невідбуту частину на половину відповідно до ст. 6 зазначеного Закону.
В доповненні до апеляційної скарги просить скасувати ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.07.2014 року та на підставі ст. ст. 1 п. «г», 2, 9 п. «г», 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» та п. «в» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» застосувати до нього індивідуальну амністію та звільнити з місць позбавлення волі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Узагальнені доводи апеляційної скарги засудженого.
Просить взяти до уваги стан його здоров'я (хворий на активну форму туберкульозу та хронічний гепатит «С»), і те, що на момент вступу в законну силу Закону України «Про амністію у 2014 році» він відбув ? частину покарання.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
26 червня 2014 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, в якому зазначив, що на теперішній час відбуває покарання за вироком Судацького районного суду АР Крим від 04.12.2012 року за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців, а тому просив на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року звільнити від відбування призначеного покарання.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_5 має більше двох судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, які не знято і не погашено у встановленому законом порядку (за вироком від 14.05.1998 року, за вироком від 20.11.1998 року, за вироком від 14.11.2003 року, за вироком від 04.12.2012 року та за вироком від 29.01.2014 року), а тому відповідно до вимог п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовив в задоволенні клопотання щодо застосування відносно засудженого ОСОБА_5 акту амністії.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_5 на підтримку своєї апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_7 , який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою і просив залишити апеляційну скаргу засудженого без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до таких висновків.
Згідно ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року (зі змінами від 06.05.2014 року) та ст. 4 п. «в» Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року (зі змінами від 06.05.2014 року) амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року № 16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» під час розгляду справ про повторні злочини, в яких вирішується питання про наявність чи відсутність судимості, і справ про її зняття суди мають керуватися вимогами ст. 55 КК України 1960 року чи статей 88-91КК України 2001 року. При цьому потрібно враховувати, що згідно з п. 11 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» КК 2001 року правила щодо погашення і зняття судимості, встановлені КК 1960 року, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності новим Кодексом, за винятком випадків, коли відповідно до його положень пом'якшується кримінальна відповідальність цих осіб.
Ст. 55 КК України 1960 року та ч. 5 ст. 90 КК України 2001 року визначає, що особа визнається такою, що має судимість, якщо вона до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, то перебіг строку погашення судимості переривається і строк погашення судимості за перший злочин обчислюється заново.
Крім того, відповідно ст. 90 ч. 5 КК України 2001 року у вказаних випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що вироком Судацького районного суду АР Крим від 20.11.1998 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 140 ч. 3 КК України 1960 року і призначено покарання 4 роки позбавлення волі. Звільнився 20.11.2002 року за відбуттям строку покарання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 55 КК України 1960 року строк погашення судимості в даному випадку складає 5 років.
Крім того, ОСОБА_5 було засуджено 14.11.2003 року Центральним районним судом м. Сімферополь АР Крим за ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1 КК України на 6 років позбавлення волі. Звільнився 20.05.2009 року по відбуттю строку покарання; 04.12.2012 року Судацьким районним судом АР Крим за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 89 КК України строк погашення судимості за вказаними вироками складає 6 років.
На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області 29.01.2014 року за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України.
Тому є слушним посилання суду першої інстанції на наявність у ОСОБА_5 більше двох судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, які не зняті і не погашенні у встановленому законом порядку .
Щодо прохання засудженого про застосування до нього індивідуальної амністії, то воно є безпідставним, оскільки так звана індивідуальна амністія - це амністія, яка має суто персональний характер і застосовується для усунення негативних наслідків кримінального переслідування відносно осіб виключно з політичних мотивів.
Враховуючи вище наведене та у відповідності до п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до ОСОБА_5 в тому числі і з тих підстав, про які він зазначив своїй апеляційній скарзі (стан здоров'я та відбуття ? призначеного покарання).
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були встановлені дійсні обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про відсутність законних підстав для звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання внаслідок акту амністії.
Керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, ст. 8 ч. 1, ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. ст. 405, 407, 424, 532, 537, 539 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2014 року - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуюча:
Судді: