12 серпня 2014 р.Справа № 2а-1870/97/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. по справі № 2а-1870/97/11
за позовом Білопільського районного центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Позивач, Білопільський районний центр зайнятості, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, ОСОБА_1, та просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 14 506,47 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року по справі № 2а-1870/97/11 вимоги позивача були задоволені.
Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року по справі № 2а-1870/97/11 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Позивач вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року по справі № 2а-1870/97/11 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
У відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши суддю-доповідача колегія суддів встановила, що 03.07.2006 року ОСОБА_1 звернулась до Білопільського районного центру зайнятості населення із заявою про надання їй статусу безробітної та отримала цей статус безробітного, з одночасним призначенням їй виплати допомоги по безробіттю, знята з обліку в центрі зайнятості 30.07.2007 року (а.с. 8).
24.03.2009 року відповідач вдруге звернулась до Білопільського районного центру зайнятості населення із заявою про надання статусу безробітної та 31.03.2009 року знову отримала статус безробітного з виплатою їй щомісячної допомоги по безробіттю (а.с. 9).
За період перебування на обліку як безробітна з 03.07.2006 року по 30.07.2007 року ОСОБА_1 отримала 2 233,55 грн. допомоги по безробіттю, за період з 31.03.2009 року по 25.07.2010 року - 9 861,36 грн. та приймала участь в оплачуваних громадських роботах, організація яких фінансувалась з фонду ЗДСС на випадок безробіття, та отримала грошові кошти в сумі 2 411,56 грн. (а.с. 45, 46-48, 50, 51-53).
Отже, ОСОБА_1 отримала за період перебування на обліку допомогу по безробіттю в загальній сумі - 14 506,47 грн. (а.с. 10-12).
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи.
Водночас п. п. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстрована Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області як фізична особа-підприємець з 01.12.2005 року (а.с. 24).
Згідно п. 1 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.
З копії опису документів, складеного державним реєстратором Комісаренко В.О. слідує, що ОСОБА_1 31.05.2006 року було подано заяву про припинення підприємницької діяльності, квитанцію, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про рішення щодо припинення підприємницької діяльності (а.с. 25, 26).
Пунктом 9 ст. 47 Закону України № 755-IV передбачено, що державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження зазначених документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог і в той самий день передати органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України повідомлення про внесення такого запису.
Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Відомості про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів щодо фізичної особи-підприємця, яка припиняє підприємницьку діяльність, підлягають наданню органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення.
Зі змісту листа № 86/03.3-08 від 07.05.2014 року (а.с.156) слідує, що 13.09.2010 року державним реєстратором Білопільської районної державної адміністрації Сумської області Комісаренко В.О. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця відповідача по справі ОСОБА_1 (а.с. 156)
Заяву про припинення своєї підприємницької діяльності ОСОБА_1 до реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції Сумської області подала 31.05.2006 року та в той же день дане рішення ОСОБА_1 було внесено до ЄДР. Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням згідно п. 9 ст. 47 Закону України № 755-IV - така фізщична особа-підприємець повинна була надати державному реєстратору відповідний перелік документів, а саме: реєстраційну картку встановленого зразку, оригінал свідоцтва про державну реєстрацію та довідки про відсутність заборгованості до податкової інспекції, пенсійного фонду та фондів соціального страхування.
Фактично ОСОБА_1 надала цей перелік документів для припинення її підприємницької діяльності 13.09.2010 року та того ж дня було здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.
Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, що регламентовано порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним і затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248, згідно даних обміну з Державним реєстратором, позивачем отримана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якій зазначено, що на час звернення позивача з позовом до суду відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 01.12.2005 року виконавчим комітетом Білопільської районної державної адміністрації Сумської області.
У відповідності до копій довідок від 25.08.2010 року та від 20.08.2010 року ОСОБА_1 не мала заборгованості по платежам до пенсійного фонду, зі сплати податків і зборів, не перебувала на обліку як потерпіла від нещасних випадків на виробництві та не отримувала соціальних виплат (а.с. 27, 28, 29, 30).
Таким чином, на час отримання статусу безробітної та в зв'язку з цим статусом і матеріальної допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 була зареєстрована в ЄДРПОУ як фізична особа-підприємець та не було в установленому порядку здійснено реєстрацію припинення підприємницької діяльності, оскільки відповідачем при подачі заяви до державної реєстраційної служби за місцем свого проживання не було дотримано вимог законодавства і не було подано для цього всіх необхідних документів.
Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо надання з боку ОСОБА_1 відомостей позивачу про те, що відповідач не є фізичною особою-підприємцем, які не відповідають дійсності та отриманя допомоги по безробіттю в сумі 14 506,47 грн. підлягає поверненню.
Згідно п. 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60\62, Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009 року за № 232/16248 у разі відмови особи повернути кошти, а також в разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідачем незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 14 506,47 грн. не сплачена позивачу, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Білопільського районного центру зайнятості про стягнення цих коштів з ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. по справі № 2а-1870/97/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.