1-кп/381/174/14
381/3348/14-к
12 серпня 2014 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014110330000130 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боровиця Коростенського району Житомирської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України
Обвинувачений ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно за таких обставин.
16.03.2012 близько 02 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у вагоні електропоїзду приміського сполучення, який знаходився на приміській колії залізничного вокзалу ст. Фастів Південно-Західної залізниці, що розташований за адресою: вул. Т.Шевченка, 30, в м. Фастові, Київської області, маючи умисел, направлений на протиправне, незаконне заволодіння чужим майном та незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи з корисливого мотиву, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що наглядно знайомий йому чоловік - ОСОБА_6 спав, та реалізовуючи свій злочинний умисел, шляхом вільної доступу викрав у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) гривень, мобільний телефон «Нокіа 101» на 2 сім-картки, вартістю 328 (триста двадцять вісім) гривень, у якому знаходились сім-картки мобільною оператора «Київстар», вартістю 40 (сорок) гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 17 (сімнадцять) гривень, та «Лайф», вартістю 35 (тридцять п'ять) гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 33 (тридцять три) гривні, а також мобільний телефон «Нокіа 6500», вартістю 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень, у якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «МТС-джинс», вартістю 35 (тридцять п'ять) гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 95 (дев'яносто п'ять) гривень, зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», вартістю 80 (вісімдесят) гривень та сім-картка мобільного оператора «МТС», вартістю 10 (десять) гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 32 (тридцять дві) гривні. Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, своїми злочинними діями спричинивши матеріальний збиток ОСОБА_6 на загальну суму 3070 (три тисячі сімдесят) гривень.
Цієї ж ночі, близько 04 год. 20 хв., ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції ЛВ на ст. Фастів та доставлений до чергової частини ЛВ на ст. Фастів, де у нього піл час особистого огляду було виявлено та вилучено з кишені його куртки викрадені ним у ОСОБА_6 речі, а саме: грошові кошти в сумі 1770 грн., мобільний телефон «Нокіа 101», сім-карти мобільних операторів «Київстар» та «Лайф», мобільний телефон «Нокіа 6500с», сім-карта мобільного оператора «МТС-джинс», зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа».
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, надав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам пред'явленого йому обвинувачення, пояснивши, що з ОСОБА_6 він раніше знайомий у зв'язку з тим, що разом працювали на будівництві.
16.03.2012 вони разом з ОСОБА_6 прибули до м. Фастова, де між ними виникла сварка. Тому він вирішив провчити ОСОБА_6 , забравши його речі: гроші в сумі 1 770 грн., мобільні телефони, зарядний пристрій, сім-картку, поки той спатиме. Коли ОСОБА_6 заснув, він розстібнув йому куртку та з кишені викрав вказані вище речі, з якими пішов на вокзал ст. Фастів, де чекав на ОСОБА_6 . Того як він викрадав у ОСОБА_6 речі ніхто не бачив, бо вони з ним перебували в електропоїзді, який стояв на станції та чекав на відправку лише зранку. Крім них в вагоні нікого не було. Викраденим майном він не розпорядився, оскільки мав намір повернути його ОСОБА_6 зранку. Однак він був затриманий працівниками міліції, яким все викрадене видав і всі речі були повернуті ОСОБА_6 .
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини кримінального правопорушення і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена.
Умисні протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України.
Вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 злочин характеризується умисною формою вини у виді прямого умислу, а також корисливим мотивом та метою збагачення за рахунок чужого майна.
Вказаний злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_4 є закінченим. Відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої злочином шкоди.
Відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, умисним та корисливим, дані про особу винного, який за місцем останнього проживання негативних характеристик не має; не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра, працює неофіційно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, публічно осудив свою протиправну діяльність, наслідки злочину, завдану шкоду відшкодував у повному обсязі.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе у даному конкретному випадку, призначити ОСОБА_4 покарання, не пов'язане з позбавленням волі, в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.
Цивільний позов не заявлено. Судові втрати відсутні.
Питання про речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження вирішити згідно з вимогами КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 532, 534 КПК України та п.9 Перехідних положень КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят гривень.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - залишити до набрання вироком законної сили.
Речові докази у справі (а.к.п 47) - мобільні телефони з сім-картками, зарядний пристрій, грошові кошти в сумі 1470 грн., два проїзних квитки - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1