Ухвала
іменем україни
13 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів: Кафідової О.В., Парінової І.К.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Західного регіонального управління публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області, про визнання недійсним кредитно-заставного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2014 року,
У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), мотивуючи свої вимоги тим, що 12 березня 2008 року між сторонами укладено договір № LVH9AE00000137, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 11 577 доларів 59 центів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56 % на рік строком до 11 березня 2013 року. Посилаючись на те, що зазначений договір суперечить положенням Конституції України, ст. 524 ЦК України, ст. ст. 189, 198 ГК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 35 Закону України «Про Національний банк України», а також на те, що у відповідача відсутня індивідуальна ліцензія на надання кредитів у іноземній валюті, просила визнати недійсним кредитно-заставний договір від 12 березня 2008 року № LVH9AE00000137 та зобов'язати відповідача виключити з реєстру застав та заборон відчуження запис про заставу та заборону відчуження рухомого майна, яке було передано в заставу за зазначеним кредитним договором, а саме: автомобіль Mercedes-Benz C220, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2014 року, позов ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що повідомлений належним чином позивач повторно не з'явився у судове засідання без поважної причини, не повідомив про причину повторної неявки та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Проте такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли з порушенням норм процесуального права.
Статтею 169 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере учать у справі.
Згідно із ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Із матеріалів справи вбачається, що з 2011 року позивач приймає участь у справі через свого представника ОСОБА_4, який давав пояснення як з приводу заявлених вимог та обставин, зазначених у позовній заяві, так і пояснення з приводу заперечень відповідачів проти позову.
Підставою для залишення заяви без розгляду стала неявка позивача в судові засідання 25 листопада 2013 року та 26 грудня 2013 року.
Разом з тим, 25 листопада 2013 року представником позивача надіслано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засідання (а.с. 226).
У зв'язку з неявкою позивача у судове засідання суд ухвалив продовжити перерву в справі до 26 грудня 2013 року.
24 грудня 2013 року до канцелярії Галицького районного суду м. Львова представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи 26 грудня 2013 року у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Ураховуючи, що у справі є заява представника позивача про розгляд справи без його участі, а ухвала про обов'язкову участь позивача для дачі особистих пояснень судом не постановлялася (п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК України), суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Переглядаючи справу, апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та безпідставно залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій були порушені норми процесуального права, що призвели до постановлення незаконних ухвал, що перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали судів підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2014 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.С. Висоцька
Судді: О.В. Кафідова
І.К. Парінова
О.В. Умнова
І.М. Фаловська