Справа № 591/10748/13-к
Провадження № 1-кп/591/61/14
14 серпня 2014 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення
ОСОБА_6 09.10.1986 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ, Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) вироком Зарічного районного суду м. Суми від 21.11.2000 року за ст. 81 ч.2, 86 ч.2, 89 ч. 1, 142 ч.2 КК України до застосування мір виховного характеру і направленого у загальноосвітню школу реабілітації строком на 3 роки;
2) вироком Зарічного районного суду м. Суми від 13.05.2003 року за ст. 185 ч.2, 185 ч. З, 69, 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;
3) вироком Зарічного районного суду м. Суми від 13.10.2004 року за ст. 186 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 4 роки і постановою Першотравневого районного суду Харківської області у порядку ст. 107 КК України 03.10.2006 року умовно-достроково звільненого, не відбутий строк 1 рік 10 місяців 6 днів відбув за місцем мешкання;
4) вироком Зарічного районного суду м. Суми від 03.10.2007 року за ст. 125 ч. 2, 162 ч.І, 185 ч.2, 70 ч.І, 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання вироком цього ж суду від 13.10.2004 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточне призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого Крюковським районним судом м. Кременчуг, Полтавської області 16.06.2010 року за ст. 81 КК України - умовно-дострокове звільнення, невідбута частина покарання -10 місяців 20 днів за місцем мешкання;
5) вироком Зарічного районного суду м. Суми від 27.02.2012 року за ч. 1 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, звільненого Крюковським районним судом м. Кременчуг, Полтавської області 19.10.2012 року за ст. 81 КК України - умовно-дострокове звільнення, невідбута частина покарання - 1 місяць 24 дня відбув за місцем мешкання;
6) вироком Зарічного районного суду м.Суми від 18.06.2014 року за ст. 125 ч.2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187, ч.1 ст.357 КК України,
20.04.2014 року близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до потерпілого ОСОБА_5 , який сидів в кімнаті на дивані, та діючи умисно з корисливою метою, з метою особистого збагачення, став вимагати віддати ; йому гроші та банківську картку потерпілого, погрожуючи фізичною розправою.
На погрози ОСОБА_6 , ОСОБА_5 повідомив, що грошей у нього не має. Почувши це, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про наявність у потерпілого грошових коштів на банківській картці, продовжив їх вимагати, та з метою залякування, діючи умисно з тим же мотивом, вчинив напад з метою заволодіння грішми і банківською карткою ОСОБА_5 , наніс два удари кулаками правої руки та один удар правою ногою в ліве око потерпілого, після чого: взяв кухонний ніж і, висловлюючи погрозу застосування насильства у вигляді позбавлення його життя, наніс один удар вказаним ножем в область лівого коліна та два удари в область правого коліна, завдавши такими діями потерпілому ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: забій м'яких тканин правої частини обличчя, різаних проникаючих ран області обох колінних суглобів та нижньої третини гомілки справа, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Побоюючись, що ОСОБА_6 продовжуватиме спричиняти тілесні ушкодження, ОСОБА_5 витягнув із своєї кишені портмоне, з якого дістав банківську картку "Приватбанк" № НОМЕР_1 та передав її ОСОБА_6 . назвавши пін код до цієї картки.
20.04.2014 року, у вечірній час, більш точного часу встановити не представилось за можливе, ОСОБА_6 знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , з викраденої банківської картки, за допомогою банкомату, зняв гроші в сумі 4300,00 грн., а 22.04.2014 року о 13 год. 53 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , - зняв гроші в сумі 500 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 4 800 гри.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнав повністю, щиро покаявся та підтвердив, що 20.04.2014 року він розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_5 та між ними виник конфлікт, в ході якого він напав на потерпілого з метою заволодіння його грошима чи банківською карткою заподіяв останньому вказані в обвинувальному акті тілесні ушкодження. Крім того, зізнався в тому, що знімав кошти на загальну суму 4800,00 грн. з банківської картки потерпілого.
Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати:
- за ч.1 ст.187 КК України, оскільки він з метою заволодіння чужим майном, а саме банківською карткою та грошима на ній, що належали ОСОБА_5 , вчинив напад на останнього поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу;
- за ст. 357 ч.І КК України, оскільки ОСОБА_6 викрав офіційний документ, а саме: банківську картку, яка належала ОСОБА_5 .
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений вчинив злочини невеликої тяжкості та тяжкий злочин, шкоду потерпілому не відшкодував, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, негативно характеризується за місцем проживання, на обліках в диспансерах не перебуває, згідно висновку експерта на момент вчинення інкримінованого йому правопорушення виявляв ознаки Дисоціального розладу особистості, стан компенсації та не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Крім того, суд враховує наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме: перебування під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття та повне визнання своєї вини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що покарання обвинуваченому за кожен вчинений злочин слід призначити в межах санкцій статей, за якими його визнано винним: у виді позбавлення волі за ст.187 ч.1 КК України та у виді обмеження волі за ст.357 ч.1 КК України, а остаточне покарання - за правилами ст.70 КК України застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з цим, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив вказані в даному вироку злочини до постановлення вироку Зарічним районним судом м.Суми від 18.06.2014 року, то остаточне покарання необхідно призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, застосувавши при призначенні покарання принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Речові докази по справі: брюки чоловічі, ганчірку, зарядний пристрій та кухонний ніж, які зберігаються в камері схову речових доказів СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_5 , а оптичний диск «Verbatim» CD-R 700 Mb із фотознімками - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження № 12014200440001910.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370-371, 373-374 КК України , суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.187, ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі на строк три роки;
- за ч.1 ст.357 КК України - у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, за які ОСОБА_6 засуджується цим вироком та засуджений вироком Зарічного районного суду м.Суми від 18.06.2014 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний відносно ОСОБА_6 до набрання вироку законної сили залишити без змін.
Строк відбуття покарання рахувати з 08.05.2014 року та в строк відбування покарання зарахувати строк перебування його під вартою відповідно до вимог ст.72 КК України, врахувавши, що одному дню позбавлення волі відповідає один день тримання під вартою.
Речові докази по справі: брюки чоловічі, ганчірку, зарядний пристрій та кухонний ніж, які зберігаються в камері схову речових доказів СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_5 , а оптичний диск «Verbatim» CD-R 700 Mb із фотознімками - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження № 12014200440001910.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний райсуд м.Суми.
.
Суддя ОСОБА_1