Єдиний унікальний номер 728/1052/14
номер провадження № 1-кп/728/81/14
14 серпня 2014 року Бахмацький районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, розлученого, утриманців не маючого, не військовозобов'язаного за віком та станом здоров'я, не працюючого, пенсіонера, інваліда 3 групи, раніше не судимого,
у скоєнні діяння, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,
ОСОБА_4 13 березня 2014 року близько 19.00 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в господарстві, розташованому по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс два удари кулаком правої руки в область голови та обличчя останній, в результаті чого заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин та поверхневої забійої рани верхньої губи рота, які згідно судово-медичної експертизи за № 31 від 17.03.2014 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, не визнав повністю і показав, що 13 березня 2014 року орієнтовно в 22.00 години вечора прийшов в господарство ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з метою провідати свою дружину ОСОБА_6 . Остання після виписки з лікарні м. Чернігова, залишилася проживати саме у ОСОБА_5 .. Зайшовши у двір, постукав у двері будинку. На стук вийшла ОСОБА_5 , яка перебувала у нетверезому стані, виштовхала його з будинку і він пішов з двору. Жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 він не наносив. Чи хтось інший був у будинку останньої, йому невідомо. Того вечора він був тверезий і саме приходив, а не приїжджав до господарства ОСОБА_5 .. Все, що говорить потерпіла та свідки - неправда. Заявленого потерпілою цивільного позову про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривень не визнає повністю, так як не вважає себе винним.
Незважаючи на повне не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_5 та показаннями свідків.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 12 березня 2014 року вона запропонувала своїй знайомій ОСОБА_6 , яка приїхала з лікарні м. Чернігова та не могла самостійно рухатися через отриману травму ноги, пожити в неї, за адресою АДРЕСА_2 . 13 березня 2014 року у вечріній час, після 18.00 години до її господарства приїхав на таксі ОСОБА_4 , який перебував в нетверезому стані, з метою провідати свою дружину ОСОБА_6 .. В цей час в її будинку перебували також брат ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та сусідка ОСОБА_8 , яка, як медичний працівник, прийшла зробити укол ОСОБА_6 .. Вона особисто вийшла з будинку, почувши гавкіт собаки. Коли ОСОБА_4 до будинку не впустила, він почав наносити їй тілесні ушкодження, а саме: вдарив кулаком правої руки в область потилиці, після чого вона впала на тумбочку, а потім в область обличчя, зокрема губи рота. При цьому вона сварилася з ОСОБА_4 і на крик, який виник в ході конфлікту між нею та ОСОБА_4 , з будинку вийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які бачили її стан. ОСОБА_4 , не очікуючи, що в будинку є ще хтось, окрім неї, почав втікати. Під двором його чекав водій таксі, на якому він приїхав до її господарства, і водій якого відмовлявся везти ОСОБА_9 , так як той вчинив конфлікт, та намагався вигнати його з салону автомобіля. Після цього вона зателефонувала в міліцію та повідомила про скоєне. Так як працівники міліції відмовилися приїхати на вказаний виклик в зв'язку з відсутністю пального, їй було запропоновано прийти самій особисто до райвідділу. Вже після 19.00 години вона перебувала в райвідділі та надавала свідчення слідчому. В подальшому вона зверталася до судово-медичного експерта Борзни, який визначив ступінь тілесних ушкоджень. Просила суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання на розсуд суду, згідно закону та в повному обсязі задовольнити заявлений нею цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 5000 гривень. Моральну шкоду обгрунтовує з урахуванням тяжкості тілесних ушкоджень, місцем їх нанесення та тимчасової втрати естетичного вигляду обличчя.
Допитий в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 13 березня 2014 року він перебував в будинку господарства ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де тимчасово проживає його хвора сестра ОСОБА_6 , та була присутня також ОСОБА_8 .. Близько 19.00 години вечора почувся гавкіт собаки, на який з будинку вийшла ОСОБА_5 , зачинивши за собою вхідні двері. Через деякий час почувся крик ОСОБА_5 , яка говорила, що її хтось ударив та чоловічий голос, по якому він визначив, що це голос його колишнього зятя ОСОБА_4 .. В зв'язку з цим, вони разом з ОСОБА_8 вийшли з будинку, де побачили, що ОСОБА_5 плаче і її губи та рука були в крові. Після того, як остання повідомила, що має намір викликати міліцію, ОСОБА_4 пішов з двору, де на нього чекав водій таксі. До того, як з'явився ОСОБА_4 , у ОСОБА_5 не було жодних тілесних ушкоджень. Крім цього, ОСОБА_4 , який до того ж перебував у нетверезому стані, погрожував підпалити подвір'я ОСОБА_5 та знищити його.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 13.03.2014 року в період між 18.00 та 19.00 годиною перебувала в будинку господарства її сусідки ОСОБА_5 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 з метою, як медичний працівник, зробити укол ОСОБА_6 , яка на той час була хвора. Окрім неї там був присутній ОСОБА_7 , який доводиться братом ОСОБА_6 .. В цей час у дворі загавкав собака, в зв'язку з чим ОСОБА_5 вийшла на вулицю. Після цього почулися крики та нецензурна лайка. Разом з ОСОБА_7 вони намагалися вийти на вулицю, але не могли зразу відчинити вхідних дверей, так як ОСОБА_4 притиснув ОСОБА_5 до них зовні. Коли двері все ж таки вдалося відчинити, вони вийшли і побачили, що ОСОБА_5 лежала на тумбочці, а на руці та губі були плями крові. ОСОБА_4 , побачивши ОСОБА_7 пішов з двору, де на нього чекав водій таксі. Також ОСОБА_4 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, погрожував спалити хату. Таксист відмовлявся везти назад останнього та просив залишити салон автомобіля. ОСОБА_5 викликала працівників міліції, але у зв'язку з відсутністю у них пального вони не змогли приїхати на місце події і запропонували їй прийти до райвідділу самостійно. Вона особисто, як медичний працівник, надавала ОСОБА_5 першу допомогу, зокрема промила розбиту губу та приклала холод.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що як водій таксі, в один з днів березня 2014 року, точної дати не пам'ятає так як минув деякий час, у вечірній час, можливо о 19, 20 чи 21 годині вечора, на прохання ОСОБА_4 відвозив останнього за адресою: АДРЕСА_2 . Після того, як ОСОБА_4 зайшов у двір вказаного господарства та попросив почекати його, з двору почулася розмова на підвищених тонах. Через деякий час ОСОБА_4 повернувся і за ним вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які висловлювали невдоволення з приводу того, що він привіз його до даного господарства і той вчинив сварку. З цих слів він зрозумів, що між ОСОБА_4 та проживаючими в даному будинку виник конфлікт. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не бачив, оскільки на вулиці було темно. В зв'язку з такими обставинами, а також через те, що ОСОБА_4 закурив в салоні, спершу він не хотів його відвозити і просив залишити салон автомобіля. По дорозі назад останній нічого не розповідав про вказаний конфлікт, а сам собі сварився. Про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 він не повідомляв.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується також наступними матеріалами:
- протоколом про прйняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_5 13.03.2014 року о 19 годині 20 хвилин звернулася до Бахмацького РВ УМВС з заявою про нанесення їй 13.03.2014 року близько 19.00 години ОСОБА_4 тілесних ушкоджень (а.с.2 матеріалів кримінального провадження). Вказаний документ спростовує також твердження обвинуваченого про те, що в господарство ОСОБА_5 він прибув 13.03.2014 року близько 22.00 години, а не біля 19.00 години;
- висновком судово - медичної експертизи за № 31 від 17.03.2014 року, відповідно до змісту якого у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин та поверхневої забійої рани верхньої губи рота, які за ступенем тяжкості, як в комплексі так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткотривалий розлад здоров'я чи незначну втрату працездатності (а.с. 10 матеріалів кримінального провадження).
Аналізуючи докази по справі і даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що своїми діями, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
Невизнання обвинуваченим своєї вини суд розцінює як спробу уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, його характер, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, являється інвалідом третьої групи, невизнання ним своєї вини, думку потерпілої, яка просила призначити покарання згідно закону, а також ту обставину, що від скоєння злочину не настало тяжких наслідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вибрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, з урахуванням положень ч.2 ст. 53 КК України, відповідно до якої мінімальний розмір штрафу визначений в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення.
Відповідно до ст. 23 ЦК України «Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно віх характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості».
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що «Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті».
Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов на суму 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, в розмірі 1000 гривень, оскільки, на думку суду, саме в такому розмірі потерпілій заподіяна моральна шкода. При визначенні її розміру, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд враховує, що ОСОБА_5 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень втратила на деякий час естетичний вигляд обличчя.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 5000 гривень задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування нанесеної моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення прокурором, обвинуваченим, потерпілою.
Вирок 1 інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.
Суддя ОСОБА_1