Головуючий у 1 інстанції - Закопайло В.А
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
13 серпня 2014 року справа №423/1011/14-а
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Білак С.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 червня 2014 року у справі № 423/1011/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання перерахунку пенсії, -
13 червня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому просив визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 13.06.2014№ 5302/02-1 щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати (отриманих виплат), що повинні входити у розрахунок пенсій, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, та сум нарахованої індексації за 60 календарних місяців роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески у повному обсязі та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_2, в розмірі 80% від суми заробітної плати починаючи з 01 червня 2014 року, виходячи з усіх складових заробітної плати (отриманих виплат), у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, сум виплаченої щомісячної індексації заробітної плати за 60 календарних місяців роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та сплачувати її у подальшому в перерахованому розмірі (а.с. 2-6).
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 25 червня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволений повністю, визнано неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії як державному службовцю з урахуванням індексації заробітної плати і матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань та зобов'язано Управління пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області починаючи з 01 червня 2014 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у розмірі 80% посадового окладу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, а також суми індексації грошових доходів громадян (а.с. 22-25).
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 27-28).
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ст. 33 Закону України «Про державну службу» та постановою Кабінету Міністрів України №865 передбачено, які саме надбавки застосовуються для призначення (перерахунку) пенсії, тому перерахунок пенсії позивачу можливо здійснити лише враховуючи заробіток, який складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років.
Частиною 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), з 05 вересня 2012 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області.
10 червня 2014 року позивач звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо перерахунку пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати з урахуванням усіх виплат, на які нарахований страховий внесок (а.с. 15).
Як вбачається з рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 12 червня 2014 року, позивачу було відмовлено в зарахуванні матеріальної допомоги та індексації до заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», оскільки статтею 33 Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога та індексація не передбачені (а.с. 7).
Як вбачається з довідки Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області від 10 червня 2014 року №2/18-2149 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої ОСОБА_2 про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01 січня 2004 року до 31 грудня 2008 року становили: матеріальна допомога на оздоровлення - 4100,79 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 2190,98 грн.; індексація заробітної плати - 1312,07 грн.; на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 11-14).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивачу повинен здійснюватися з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
В частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Частина 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» вказує, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України «Про державну службу».
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця установлений постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 та від 23 квітня 2003 року № 581.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 із змінами і доповненнями передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670» від 14 лютого 2011 року № 5-1, якою затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", в довідці міститься графа «Інші виплати*», до якої вносяться відомості про отримані особою виплати, для яких не передбачені окремі графи, з подальшим розшифруванням цих виплат в рядку «*Інші виплати» та зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також, в довідці зазначається на підставі яких первинних документів зазначена довідка видана (особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату).
Таким чином, з аналізу зазначеного вбачається, що в довідці вказуються всі виплати, які були фактично отримані особою, які підтверджуються первинними документами та на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судова колегія звертає увагу, на те, що у відповідності до вимог ст. 161 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченої п.1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 20 лютого 2012 року справа №21-430а11, від 14 травня 2013 року справа №21-125а13, від 28 травня 2013 року справа №21-97а13.
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки дата здійснення перерахунку пенсії визначена відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то вони є складовою заробітної плати позивача та повинні враховуватись при обчисленні пенсії.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 червня 2014 року у справі № 423/1011/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 червня 2014 року у справі № 423/1011/14-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів І.А. Васильєва
С.В. Білак
М.Г. Сухарьок