11 серпня 2014 року Чернігів Справа № 750/3068/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
суддів - Непочатих В.О., Клопота С.Л.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України в якому, з урахуванням уточнення, просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, за рішенням Міністерства оборони України, що зазначено у протоколі від 18 березня 2009 року № 3 комісії Міністерства оборони України «З розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби», та наказі Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про виплату грошової допомоги» від 12 серпня 2009 року № 390 «Про виплату грошової допомоги», відносно встановлення йому розміру одноразової грошової допомоги, без врахування усіх видів грошового забезпечення, що він отримував на день звільнення з військової служби, у розмірі 2451,65 грн.;
- зобов'язати Міністерство оборони України включити до розміру належної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, із розрахунку 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення - премію 33,3%, введену пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців», надбавку за доступ до державної таємниці, введену згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 та наказу Міністра оборони України від 06 березня 1995 року № 50, щомісячну надбавку за безперервну військову службу, введену з 01 травня Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» від 05 травня 2003 року № 389/2003 та зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат перерахувати призначені кошти;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 недоплачену одноразову грошову допомогу з урахуванням премії 33,3%, введеної пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22 травня 2000 року № 829, надбавки за доступ до державної таємниці, введеної згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 та наказу Міністра оборони України від 06 березня 1995 року № 50, щомісячної надбавки за безперервну військову службу, введеної з 01 травня Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» від 05 травня 2003 року №389/2003, які отримував позивач на час звільнення, шляхом перерахування на його пенсійний рахунок у Відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у лютому 2009 року він подав до Чернігівського обласного військового комісаріату заяву про призначення грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю. Чернігівським обласним військовим комісаріатом у серпні 2009 року грошова допомога була перерахована на його пенсійний картковий рахунок у ВАТ «Державний ощадний банк України». Проте, у 2010 році позивач дізнався, що при нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідачі визначили розмір 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи із розрахунку, що сума грошового забезпечення ОСОБА_1 складала 938,00 грн. Проте, позивач вважає, що це не відповідає дійсності. Згідно грошового атестату №474961 розмір грошового забезпечення позивача на час звільнення складав 2451,65 грн. ОСОБА_1 вважає, що відповідачами до складу його грошового забезпечення не враховано наступні виплати: премія 33,3%, - 612,45 грн., надбавка за доступ до державної таємниці - 30,00 грн., щомісячна надбавка за безперервну військову службу - 871,20 грн. Позивач вважає вказані дії відповідачів протиправними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмові заперечення в яких просив розглянути справу без його участі. В наданих до суду письмових запереченнях представник посилався на те, що в серпні 2009 року ОСОБА_1 була виплачена одноразова грошова допомога відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 №284. Пункт 3 вказаного Порядку передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 925 та від 23 лютого 2002 року №173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення. Порядком №284 наведено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, які враховуються при визначенні розміру одноразової грошової допомоги, а тому представник вважає, що при визначенні розміру грошового забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги, відповідачі діяли відповідно до діючого законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді старшого офіцера відділу моніторингу та фінансового супроводження організаційних заходів організаційних заходів організаційно-штатного управління Головного управління оборонного планування.
15 грудня 2006 року наказом Міністра оборони України №1981 позивач був звільнений у запас за пунктом 67 підпунктом «б» (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Силах України, з правом носіння військової форми одягу.
19 лютого 2009 року Чернігівською обласною МСЕК ОСОБА_1 була встановлена інвалідність. Причина інвалідності - захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
У лютому 2009 року ОСОБА_1 подав до Чернігівського обласного військового комісаріату заяву про призначення грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та у серпні 2009 року грошова допомога була перерахована позивачу на пенсійний картковий рахунок, відкритий у ВАТ «Державний ощадний банк України».
У 2010 році ОСОБА_1 дізнався, що при нарахуванні та виплаті грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю Міністерством оборони України її розрахунок та виплата проведена лише з частки розміру грошового забезпечення.
Так, при нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідачі визначили розмір 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи із розрахунку, що сума грошового забезпечення позивача складала 938,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено право військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності. Цим законом визначено розмір грошової допомоги. Одноразова грошова допомога виплачується в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 статті 9 вказаного Закону передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Так, згідно грошового атестату ОСОБА_1 серія ЗС № 474961, виданого позивачу, розмір його грошового забезпечення на час звільнення складав 2451,65 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Вказаний порядок регламентує умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а не визначає її розмір. Розмір грошової допомоги визначений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема статтями 9 і 16.
Як зазначив представник відповідачів в наданих до суду письмових запереченнях, розраховуючи розмір одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України керувалося положеннями Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, а не Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Суд звертає увагу, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2007 року № 284 встановлено, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100- відсоткової надбавки, передбаченої Указами президента України від 10.04.1996 року № 925 та від 23.02.2002 року № 173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829) за останньою посадою, яку військослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби,- на день звільнення.
Згідно з нормами ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі, локальні відповідно до своєї правової ієрархії повинні відповідати нормативним актам вищої юридичної сили.
Отже, вказані положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 №284 не підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин, оскільки суперечать ч .2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, положення якої мають вищу юридичну силу порівняно із даною постановою Кабінету Міністрів України.
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що дії Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, без урахування премії 33%, надбавки за доступ до державної таємниці, щомісячної надбавки за безперервну військову службу, противоправними і не відповідають чинному законодавству.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом при вирішенні вищевказаного адміністративного позову було взято до уваги положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірність своїх дій та рішень.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, за рішенням Міністерства оборони України, що зазначено у протоколі від 18 березня 2009 року № 3 комісії Міністерства оборони України «З розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби», та наказі Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про виплату грошової допомоги» від 12 серпня 2009 року № 390 «Про виплату грошової допомоги», відносно встановлення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги, без врахування усіх видів грошового забезпечення, що він отримував на день звільнення з військової служби, у розмірі 2451,65 грн.
Зобов'язати Міністерство оборони України включити до розміру належної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, із розрахунку 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення - премію 33,3%, введену пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців», надбавку за доступ до державної таємниці, введену згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 та наказу Міністра оборони України від 06 березня 1995 року № 50, щомісячну надбавку за безперервну військову службу, введену з 01 травня Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» від 05 травня 2003 року № 389/2003 та зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат перерахувати призначені кошти.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 недоплачену одноразову грошову допомогу з урахуванням премії 33,3%, введеної пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22 травня 2000 року № 829, надбавки за доступ до державної таємниці, введеної згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 та наказу Міністра оборони України від 06 березня 1995 року № 50, щомісячної надбавки за безперервну військову службу, введеної з 01 травня Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» від 05 травня 2003 року №389/2003, які отримував ОСОБА_1 на час звільнення, шляхом перерахування на його пенсійний рахунок у Відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя: підпис В.І. Д'яков
Судді: підпис В.О. Непочатих
підпис С.Л. Клопот
З оригіналом згідно.
Постанова суду від 11.08.2014 ___ набрала законної сили.
Головуючий суддя: В.І. Д'яков