"12" серпня 2014 р.Справа № 923/127/14
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 1010 від 28.05.2014р.)
При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.
За участю представників сторін:
від ПП "АЛЬФА ЛЮКС"- Руденко В.А., за довіреністю № б/н від 14.01.2014р.;
Биков Д.Ю., за довіреністю № б/н від 14.01.2014р.
від ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" - Кедровська Ю.Ю., за довіреністю № б/н від 09.06.2014р.
Представник ТОВ "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК" в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"
на рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2014р.
по справі № 923/127/14
за позовом Приватного підприємства "АЛЬФА ЛЮКС"
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"
про стягнення 982 755,98 грн.
Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Встановила:
У лютому 2014 року Приватне підприємство "АЛЬФА ЛЮКС" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1", в якому просило зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТОН ТАВРІЇ» (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК") надати Приватному підприємству "АЛЬФА ЛЮКС" докази зберігання не отриманого товару - автоклавного газобетону в об'ємі 1 572,4 куб. метрів загальною вартістю 982 755,98 грн., а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" вартість не отриманого товару - автоклавного газобетону в об'ємі 1 572,4 куб. м. у сумі 982 755,98 грн.
До початку розгляду справи по суті у суді першої інстанції позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті не є зміною підстав позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" умов договору поставки товару та послідуючими договорами переводу боргу та уступки права вимоги, внаслідок яких Приватне підприємство "АЛЬФА ЛЮКС" придбало права кредитора відносно ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1".
Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.04.2014р. (суддя Литвинова В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" на користь ПП "Альфа Люкс" 982 755,98 грн. боргу та 20 873,12 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатково стягнуло з ПП "Альфа Люкс" на користь держави в дохід Державного бюджету України 1 218,00 грн. судового збору.
Суд першої інстанції дійшов висновку що, позовні вимоги в частині стягнення коштів з ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 525,526,601 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «БЕТОН ТАВРІЇ» (ТОВ "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК") надати ПП "АЛЬФА ЛЮКС" докази зберігання не отриманого товару - автоклавного газобетону в об'ємі 1 572,4 куб. метрів загальною вартістю 982 755,98 з огляду на те, що ця вимога не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді та обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту його прав у випадку їх задоволення.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не досліджено всі фактичні обставини справи.
В апеляційній скарзі сторона наполягає на тому, що у неї відсутні зобов'язання перед ПП "АЛЬФА ЛЮКС", оскільки договори уступки права вимоги та переводу боргу, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність зобов'язань ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" перед позивачем укладені з перевищенням повноважень особи, яка підписувала ці договори. Зазначене підтверджено рішенням господарського суду Херсонської області від 30.12.2013р. по справі № 923/1416/13, яке на думку сторони є преюдиціальним фактом. Отже, належним боржником, на думку апелянта є ТОВ "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК".
Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.
Представник ТОВ "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК" у судове засідання не з'явився, не скористався наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направив.
Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника ТОВ "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК" .
12 серпня 2014 року ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ про визнання договорів переведення боргу недійсними. Судова колегія відхилила зазначене клопотання, оскільки відсутні докази прийняття позовних заяв до провадження суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів, 01 січня 2012 року Приватне підприємство "АЛЬФА ЛЮКС" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (продавець) уклали договір купівлі-продажу продукції №85693.
Відповідно до п.2.1. договору купівлі-продажу продукції №85693 та додатку №1 до нього ціна за 1 куб. метр газобетону для регіону з урахуванням ПДВ складала 625,00 грн.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що місце відвантаження продукції - склад продавця, розташований за адресою:74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.
За умовами пункту 2.4.1. передоплата в розмірі 100% від загальної ціни кожної наступної партії товару, що замовляється покупцем, повинна бути переказана покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 робочих днів з дати направлення покупцем продавцеві замовлення на поставку продукції.
З матеріалів справи вбачається, що покупець повністю виконував свої обов'язки за договором, однак ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" заборгував позивачеві та не поставив товар в об'ємі 1 320,36 куб. м. на суму 825 225,58 грн.
У зв'язку з тим, що ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" не мав можливості своєчасно погасити заборгованість перед позивачем, - були укладені наступні договори.
Договір переведення боргу від 18.04.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" (новий боржник), Приватним підприємством "Альфа Люкс" (кредитор), за умовами якого первісний боржник переводить на Нового боржника борг в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Сума боргу, що переводиться на Нового боржника становить 825225,58 грн.
Договір переведення боргу від 18.04.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" (новий боржник), Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "ІНТЕРБУД" (кредитор), за умовами якого первісний боржник переводить на Нового боржника борг в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Сума боргу, що переводиться на Нового боржника складає 39000,09 грн.
Договір переведення боргу від 18.04.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" (новий боржник), Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "АНИТ" (кредитор), за умовами якого первісний боржник переводить на Нового боржника борг в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Сума боргу, що переводиться на Нового боржника становить 122 640,00 грн.
На підставі зазначених договорів "Завод будівельних матеріалів №1" за переведення боргу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" пов'язаний сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" відповідно 825 225,58 грн., 39 000,09 грн. 122 640,0 грн. (а.с. 35-37).
Згідно приписів ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" листом підтвердило, що заборгованість по вищевказаним договорам переведення боргу не погашена (а.с.38). Внаслідок несплати зазначених сум первісним боржником новому боржнику "Завод будівельних матеріалів №1" має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" на загальну суму 986 865,67 грн., тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Таврії" становиться кредитором первісного боржника.
Матеріалами справи підтверджується, що в подальшому позивач уклав з ТОВ "Бетон Таврії" договір купівлі-продажу № 8 від 18.04.2013р., за умовами якого продавець (ТОВ "Бетон Таврії") зобов'язався поставити позивачу товар - автоклавний газобетон.
На виконання вимог вищевказаного договору купівлі-продажу № 8 від 18.04.2013р. позивачем на рахунок ТОВ "Бетон Таврії" було перераховано 12 796 230,61 грн., замовлено товар в об'ємі 20473,9 куб. м., але товар отримано не в повному обсязі, в об'ємі 18 901,5 куб. м., тобто заборгованість відповідача-1 складала 982 755,98 грн.
З метою врегулювання ситуації були укладені наступні угоди:
- договір відступлення права вимоги №16/09/02 від 16.09.2013 р. між ТОВ "Бетон Таврії" (Первісний кредитор) та ПП "Альфа Люкс" (Новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги грошових коштів, належне Первісному кредитору і приймає на себе права та обов'язки кредитора за Договором переведення боргу б/н від 18.04.2013 р. на суму 825 255,58 грн., що укладені між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" (боржник), ТОВ "Бетон Таврії" та ПП "Альфа Люкс" (кредитор).
- договір відступлення права вимоги №16/09/26 від 16.09.2013 р. між ТОВ "Бетон Таврії" (Первісний кредитор) та ПП "Альфа Люкс" (Новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги грошових коштів, належне Первісному кредитору і приймає на себе права та обов'язки кредитора за Договором переведення боргу б/н від 18.04.2013 р. на суму 118 530,36 грн., що укладені між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" (боржник), ТОВ "Бетон Таврії" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "АНИТ" (кредитор).
- договір відступлення права вимоги №16/09/06 від 16.09.2013 р. між ТОВ "Бетон Таврії" (Первісний кредитор) та ПП "Альфа Люкс" (Новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги грошових коштів, належне Первісному кредитору і приймає на себе права та обов'язки кредитора за Договором переведення боргу б/н від 18.04.2013 р. на суму 39 000,04 грн., що укладені між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" (боржник), ТОВ "Бетон Таврії" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "ІНТЕРБУД" (кредитор).
Таким чином, позивач становиться кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1"
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі вищенаведеного суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення сум з ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1"
Суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «БЕТОН ТАВРІЇ» (ТОВ "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК") надати ПП "АЛЬФА ЛЮКС" докази зберігання не отриманого товару - автоклавного газобетону в об'ємі 1 572,4 куб. метрів загальною вартістю 982 755,98 з огляду на те, що ця вимога не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді та обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту його прав у випадку їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки позивачем не надано доказів оспорювання або визнання недійсними договорів уступки права вимоги та переводу боргу, які з'явились підставою для стягнення сум. Відповідно до вимог ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Посилка сторони на преюдиціальний факт не приймається до уваги, оскільки рішення суду, на яке посилається відповідач, не має ознак, передбачених ст. 35 ГПК України, а саме у цієї справі приймали участь інші сторони.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2014р. по справі № 923/127/14 - залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 13.08.2014р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя Н.В. Ліпчанська