07 серпня 2014 року Справа № 909/61/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддіГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.
розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Домащук Ю.А. - дов. від 28.02.13, відповідача, третя особа: не з'явились, повідомлені належно,
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від02.06.14
у справі№909/61/14 Господарського суду Івано-Франківської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
доПриватного підприємця ОСОБА_5
третя особаВідділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції
простягнення 5100 грн.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 06.08.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_5 5100 грн. Позивач посилався на те, що у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оцінки майна за договором 21.05.13 останнє втратило інтерес для позивача і він відмовляється від нього. З огляду на це, позивач вважав підставним повернення спірної суми передоплати. Позов обґрунтований приписами статей 509, 530, 610, 611, 612, 615 Цивільного кодексу України, статей 193, 202 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.14 (суддя Кобецька С.М.) в позові відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з факту виконання спірних робіт відповідачем та установив, що прострочення відповідача сталося з вини позивача через ненадання останнім необхідних документів у відповідності до пункту 4.1 договору. Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення спірних коштів.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.14 (судді: Зварич О.В., Гриців В.М., Данко Л.С.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Товариство посилається на порушення судами приписів статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 42, 43, 32, 33, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник не погоджується з висновком судів про відсутність підстав для стягнення спірної суми попередньої оплати та вважає, що судами були невірно встановлені обставини справи та оцінені зібрані у справі докази. Він вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з постановою ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції від 30.04.13 ОСОБА_5 призначено експертом у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.11 про стягнення з ПП "Лемн-Інтернаціонал" на користь ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" 1541421,53 грн. заборгованості. Цією ж постановою зобов'язано експерта надати висновок з питань ринкової вартості описаного майна боржника. Суди також установили, що 21.05.13 між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" - замовником та Приватним підприємцем ОСОБА_5 - виконавцем був укладений договір про надання послуг з оцінки майна. За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з проведення експертної оцінки нерухомого майна - одноповерхових нежитлових будівель: лісопильного цеху цегляного (літера А), загальною площею 1454,3 кв.м; корівника з молочним блоком (літери Б, Д), загальною площею 1747,6 кв.м; корівника (літера В), загальною площею 1446,4 кв.м; кормоцеха (літера Е), загальною площею 161,3 кв.м; санпропускника (літера Ж), загальною площею 54,8 кв.м; адмінкорпуса (літера Г), загальною площею 266,5 кв.м, що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 21.08.04, а також земельної ділянки, площею 2,4011 га, на якій вони розміщені. Термін виконання робіт визначений сторонами у пункті 1.2 договору та становить 20 днів з моменту оплати послуг виконавця. Вартість робіт за договором складає 5100 грн. без ПДВ. Платник проводить попередню оплату за договором в розмірі 5100 грн. на підставі виставленого виконавцем рахунку (пункти 3.1, 3.2 договору). Відповідно до пункту 4.1 договору замовник зобов'язаний надати всю необхідну інформацію (документи, техпаспорт, фотоматеріали та інше) про об'єкт оцінки. При несвоєчасному поданні необхідної інформації про об'єкт оцінки дія договору продовжується на час затримки надання інформації. Разом з тим, згідно з пунктом 5.5 договору виконавець не несе відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо воно стало наслідком неналежного виконання замовником обов'язків, встановлених у пункті 4.1 договору. В процесі розгляду спору господарські суди установили, що позивач за платіжним дорученням №31 від 31.05.13 перерахував відповідачеві 5100 грн. Господарські суди також установили, з підтвердженням матеріалами справи, що позивач вчасно не надав всю необхідну інформацію відповідачеві (як то передбачено пунктом 4.1 спірного договору), а відтак роботи з визначення ринкової вартості об'єкта оцінки ним були виконані 27.06.13. Установили суди факт виконання відповідачем робіт з визначення ринкової вартості об'єкта оцінки та їх передачу державному виконавцю, що підтверджується звітом про оцінку майна від 27.06.13, висновком експерта про вартість об'єкта експертної оцінки від 27.06.13. Позивач 18.07.13 звернувся до відповідача з вимогою про повернення 5100 грн. попередньої оплати та відмовився від послуг виконавця. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_5 5100 грн. попередньої оплати. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про необґрунтованість цієї вимоги. За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. У розумінні приписів наведеної норми боржник не буде вважатися таким, що прострочив, якщо він невчасно виконав свій обов'язок внаслідок прострочення кредитора. У разі, коли відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання, невиконання боржником своїх обов'язків в даному випадку не буде вважатися простроченням, а отже, не будуть наставати і відповідні правові наслідки. Як вже зазначалося, і це установлено господарськими судами, з підтвердженням матеріалами справи, Приватний підприємець ОСОБА_5 повинен був виконати свої зобов'язання з оцінки спірного майна (відповідно до умов договору) до 20.06.13. Між тим, судами було встановлено, що свої договірні зобов'язання відповідач виконав; провів експертну оцінку нерухомого майна та передав результати такої оцінки державному виконавцю (звіт про оцінку майна від 27.06.13, висновок експерта про вартість об'єкта експертної оцінки від 27.06.13). Спірні роботи були виконані відповідачем з простроченням, яке сталося з вини самого позивача. Отже, як установили суди попередніх інстанцій, з підтвердженням матеріалами справи, в даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань самим позивачем - ненадання ним вчасно необхідних документів про об'єкт оцінки; що прострочення позивача позбавило відповідача можливості виконати належним чином власні зобов'язання за договором про надання послуг з оцінки майна. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи встановлені судами обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів про необґрунтованість позову. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції; вони не спростовують установлених господарськими судами обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.14 у справі №909/61/14 залишити без змін.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Т.Дроботова